Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №205/9344/25 — Оболонський районний суд міста Києва

23.07.2026 Справа № 205/9344/25

Ун. №205/9344/25

Пр. №2/756/1957/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 липня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.

секретаря - Калюжної А.Г.

за участі: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Авраменко О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Глеваська селищна рада Фастівського району Київської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Новокодацького районного суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення останніх батьківських прав відносно їх дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 08.08.2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав передано за територіальною підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва, за місцем фактичного проживання одного з відповідачів.

При цьому, після відкриття провадження до участі у справі в якості третьої особи залучено Глеваську селищну раду Фастівського району Київської області, як орган опіки та піклування на території якого на даний час фактично проживає дитина.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказувала, що від шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Майже одразу після народження, дитина була залишена матір?ю - ОСОБА_4 в пологовому будинку, у свою ж чергу батько дитини - ОСОБА_3 також не виявив бажання забрати дитину з медичного закладу.

На підставі акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я складеного 12.11.2021 року комунальним некомерційним підприємством «Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було влаштовано до комунального закладу «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила надії» Маріупольської міської ради» на повне державне забезпечення з 19.01.2022 по 31.05.2024 року, що підтверджується рішенням №172 про влаштування дітей до державного закладу на повне державне забезпечення від 03.06.2024 року Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області.

30.12.2024 року на території Фастівського району Київської області на базі родини

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 була створена прийомна сім`я, до якої на виховання та спільне проживання була влаштована ОСОБА_7 .

За твердженням позивача протягом всього часу, що дитина проживає в прийомній сім`ї, ОСОБА_2 свої обов`язки виконувала у повному обсязі, піклувалася про стан здоров`я дитини, завжди цікавилась її успіхами, захопленнями та інтересами та весь свій вільний час присвячувала дівчинці і наразі бажає усиновити ОСОБА_8 , оскільки полюбила її всім серцем та вважає її своєю донькою.

З моменту народження ОСОБА_5 та по сьогоднішній день біологічні батьки не визнають дитину, не виявляють ніякого інтересу до її долі, не вважають своїм обов`язком опікуватись нею та приймати участь у її вихованні. Місцезнаходження батьків дитини на сьогоднішній день достовірно не відоме.

На думку позивача зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, слід розцінювати як ухилення від виховання дитини та свідоме нехтування батьками своїх обов`язків.

У зв`язку з зазначеним просила про задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позові та наполягала на їх задоволенні.

Представник Глеваської селищної ради Фастівського району Київської області в судовому засіданні підтримала вимоги та обґрунтування позовної заяви, надали суду висновок органу опіки та піклування Глеваської селищної ради Фастівського району Київської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав батьків дитини, вказуючи що вказані дії спрямовані на забезпечення інтересів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачі після неодноразових викликів у судове засідання не з`явились, причин неявки до суду не повідомили, заяв, заперечень, клопотань суду не надали, в зв`язку з чим суд визнає неявку відповідачів без поважних причин та зі згоди представника позивача вважає можливим розглянути справу за їх відсутності по наявним у справі доказам і постановити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 є матір`ю, а ОСОБА_3 батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_1 виданим повторно Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові 06.08.2022 року.

Згідно вказаного свідоцтва та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження реєстрація народження дитини здійснена 03.12.2021 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Реєстрація народження здійснювалась матір`ю дитини ОСОБА_4 , а відомості про батька дитини вказані згідно свідоцтва про шлюб.

Згідно витягу з Рішення виконавчого комітету Маріупольскої міської ради Донецької області від 19.01.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала в комунальному закладі «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила надії» Маріупольської міської ради» надано статус дитини позбавленої батьківського піклування на підставі акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 12.11.2021 року, складеного комунальним некомерційним підприємством «Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки».

За рішенням виконавчого комітету Маріупольскої міської ради Донецької області від 03.06.2024 року №172 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитину покинуту батьківського піклування, влаштовано до комунального закладу «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Крила надії» Маріупольської міської ради» на повне державне забезпечення з 19.01.2022 по 31.05.2024 року.

30.12.2024 року на території Фастівського району Київської області на базі родини

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 була створена прийомна сім`я, до якої на виховання та спільне проживання була влаштована ОСОБА_5 , що підтверджується розпорядженням №151-В від 30.12.2024 року Фастівської районної державної адміністрації Київської області.

06.02.2025 року на підставі вищевказаного рішення ОСОБА_5 була передана ОСОБА_2 , що підтверджується актом про факт передачі дитини від 06.02.2025 року.

При цьому, рішенням Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області від 07.07.2025 року №314-19 продовжено з 08.07.2025 року функціонування прийомної сім`ї ОСОБА_2 у складі якої виховується прийомна дитина ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересів дитини. Таке визначення може бути необхідними у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

За висновком Органу опіки та піклування Глеваської селищної ради Фастівського району Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Глеваської селищної ради від 29.04.2026 року №190-12, біологічні батьки не визнають дитину, не виявляють ніякого інтересу до її долі, не вважають своїм обов`язком опікуватись нею та приймати участь у її вихованні. Таким чином, за висновком компетентного органу вважають за доцільне позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ухиляються від виховання та належного утримання дитини.

При цьому, за твердженням позивача протягом всього часу, що дитина проживає в прийомній сім`ї, ОСОБА_2 свої обов`язки виконує у повному обсязі, піклується про стан здоров`я дитини, весь свій вільний час присвячує дівчинці і наразі бажає усиновити ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на підтвердження тих обставин, про які вказує у позовній заяві, а відповідач на спростування вказаних обставин і, на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову.

При цьому, в судовому засіданні не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування позовних вимог та добросовісності намірів ОСОБА_2 ..

За таких обставин, доводи позивача про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а отже позовні вимог підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Глеваська селищна рада Фастівського району Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №300 від 03.12.2021 року Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Позбавити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №300 від 03.12.2021 року Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 витрати понесеного судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 витрати понесеного судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Шевчук