Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №755/21638/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/21638/24

Провадження №: 2/755/6962/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.

при секретарі: Оніщук Р.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/21638/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулося до суду з позовом у якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, абонентської плати в розмірі 46 841,62 грн., інфляційну складову боргу в сумі 6 190,18 грн., 3 % річних в сумі 1 701,91 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що надання послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку по АДРЕСА_1 , у томі числі до кв. АДРЕСА_2 , здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503)) ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» розміщено відповідне повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» 06.08.2014 року (№ 111 (4511)).

Позивач зазначає, що відповідачі своєчасно з лютого 2017 року не вносили плату за отримані послуги з постачання гарячої води, та з липня 2023 року не вносили плату за абонентське обслуговування, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 46 841,62 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем до 23.02.2022 нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 6 190,18 грн. та 3% річних у розмірі 1 701,91 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2024 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

30 грудня 2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позов в якому просить відмовити у задоволення позову, посилаючись на його безпідставність. Зазначає, що відповідач ОСОБА_3 не має відношення до квартири АДРЕСА_4 , оскільки як відомо вона проживає в квартирі АДРЕСА_5 .

Також вказано, що вказане має бути враховано при перевірці позовних вимог як до ОСОБА_3 так і до ОСОБА_1 в частині нормативного розрахунку споживання гарячої води на трьох осіб, а не на двох осіб.

Крім цього, відповідач ОСОБА_1 просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача з лютого 2017 до 01.10.2021.

Також зазначає, що кошти за постачання гарячої води сплачувалися вчасно за допомогою платіжних систем «iPay.ua» та в повному обсязі відповідно до показників лічильника. Натомість, позивачем з незрозумілих причин не враховано показники лічильника та нараховано оплату за споживання гарячої води за методикою яка зручна для позивача, тобто в рази бульше не враховуючи фактичне споживання. З цього слідує, що позивач намагається додатково збагатитися за рахунок відповідачів. Звірка показників лічильника позивачем не здійснювалася, жодних звернень від позивача на адресу відповідачів з цього приводу також не надходило. Показники лічильника щомісячно передавалися за телефонами вказаними в рахунках. В вересні 2019 року позивачем замінено лічильник гарячого водопостачання.

Вказано, що позивач являється також постачальником послуг з опалення, проте така заборгованість відсутня. Також позивачем не надано належних доказів ненадходження на його рахунки оплати за постачання гарячої води від ОСОБА_1

08 січня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити. Вказано, що наведені у відзиві на позов обгрунтування жодним чином не підтверджуються, оскільки позивачу не було надано доказів повідомлення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про встановлення, опломбування та постановки на облік засобу індивідуального обліку гарячої води. Також вказано, що надані відповідачем докази здійснення оплати вартості комунальних послуг враховані та відображені у розрахунках. Інші проплати які відображені в довідці доданій до відзиву стосуються інших наданих комунальних послуг, які не є предметом розгляду справи.

Крім цього зазначено, що до відзиву на позов не надано доказів, які б підтверджували кількість зареєстрованих у квартирі осіб в період виникнення заборгованості за надані послуги, в тому числі і щодо відсутності реєстрації у квартирі ОСОБА_3 .

Серед іншого позивач вказує, що враховуючи заявлену вимогу про застосування строку позовної давності, розмір заборгованості відповідачів становить 46 701,45 грн. Також зазначено, що інфляційні витрати та 3 % річних позивачем нараховані за період часу до 23.02.2022, тобто до введення в дію воєнного стану в Україні, що свідчить про правомірність їх нарахування.

03 лютого 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про долучення доказів.

12 лютого 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

За адресою АДРЕСА_3 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

За повідомленням позивача за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як з`ясовано судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідачі свої зобов`язання зі сплати послуг з гарячого водопостачання та абонентського обслуговування не виконували, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19 811,35 грн. за послуги з постачання гарячої води, та 764,19 грн. за абонентську плату.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 6 124,10 грн. та 3% річних у розмірі 1 680,56 грн.

За повідомленням позивача, договір про надання послуг з постачання гарячої води з відповідачами на момент виникнення заборгованості укладено не було.

У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 по справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 15.03.2018 по справі № 401/710/15-ц зроблено висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. ст. 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Докази про звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання позивачем неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачами виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, суд вважає за можливе стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 19 811,35 грн., заборгованості за абонентську плату в сумі 764,19 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 6 124,10 грн. та 3% річних у розмірі 1 680,56 грн.

Щодо заяви про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що за час перебування справи в провадженні суду, з поданих до суду позивачем відповіді на відзив та письмових пояснень убачається, що останнім враховано заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, здійснено відповідні перерахунки та зазначено відповідну залишкову суму заборгованості, а тому відстави для застосування судом строків позовної давності до заявлених позивачем вимог відсутні.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому вирішуючи наявний спір, судом приймається до уваги наданий стороною відповідача Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, відповідно до вищевказаного Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва, за адресою: АДРЕСА_3 , з 20.06.1991 зареєстрованими значаться відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також з 22.07.2014 ОСОБА_5 .

При цьому жодних відомостей щодо зареєстрованого місця проживання за період виникнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_3 , відповідача ОСОБА_3 матеріали справи не містять, що свідчить про недоведеність позивачем факту споживання ОСОБА_3 житлово комунальних послуг за вказаною адресою у спірний період.

У спростування вищенаведеного будь яких доказів, які б спростовували наведені позивачем обґрунтування, зокрема здійснений відповідачами розрахунок заборгованості з урахуванням проведених платежів, докази щодо ненадання позивачем послуг з постачання гарячої води або їх неналежної якості, суду не надано.

При цьому, надаючи оцінку доводам відповідача ОСОБА_1 , суд зауважує, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу).

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 28 380,20 грн., що складається зі заборгованості за послуги з постачання гарячої води в сумі 19 811,35 грн., заборгованості за абонентською платою в сумі 764,19 грн., інфляційної складової боргу в сумі 6 124,10 грн. та 3 % річних в сумі 1 680,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 510, 525, 526, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. № 45, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 зі змінами, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та абонентської плати у розмірі 28 380 (двадцять вісім тисяч триста вісімдесят) грн. 20 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судовий збір у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судовий збір у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37739041.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Текст судового рішення складено 23.07.2026.

Суддя