Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №754/3534/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6425/26

Справа №754/3534/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

СУТЬ СПОРУ

Стислий виклад позиції сторін

03.03.2026 Позивачка, інтереси якої представляє адвокат Євдокимов Дмитро Андрійович, в системі "Електронний суд" подала до Деснянського районного суду м. Києва позов, у якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.07.2023 по справі №758/6639/23, визначивши їх у твердій грошовій сумі, та сягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 12 000 грн на місяць з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позовна заява обґрунтована тим, що згідно з рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19.07.2023 у цивільній справі №758/6639/23 аліменти стягуються у розмірі 1/4 частини доходів батька. Протягом 2023-2025 років Відповідач отримував офіційну заробітну плату приблизно 9 000,00 грн на місяць, тому стягувана з нього сума аліментів дорівнює орієнтовно 2 000,00 грн на місяць, що є наближеним до мінімально можливого за законом розміру. Водночас вказаної суми недостатньо навіть для забезпечення базових елементарних потреб сина. Процес дорослішання дитини, її фізіологічний та психологічний розвиток нерозривно пов`язані зі збільшенням поточних витрат на навчання та інші потреби. Поточний мінімальний розмір витрат на виховання, утримання та розвиток дитини у Франції, де наразі проживає дитини з Позивачкою, становить орієнтовно 24 000 грн щомісяця. Батьки зобов`язані спільно утримувати дитину та забезпечувати її розвиток, але основний тягар витрат на утримання дитини несе саме матір.

Позивачка стверджує, що офіційна мінімальна заробітна плата Відповідача є лише формальною частиною його реального доходу, оскільки він є одноособовим бенефіціаром, власником та керівником ТОВ "МЕД ЕЙП", яке займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів, про що Відповідач неодноразово повідомляв як в процесуальних документах, та і в ході судових засідань під час судового розгляду у 2024-2025 роках цивільної справи про визначення місце проживання дитини, в якій Відповідач по цій справі подав первісний позов про визначення місцепроживання дитини разом з ним. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08.07.2025, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.12.2025, було встановлено, що основний тягар витрат на утримання дитини несе саме матір, з якою проживає дитина (тимчасово на період воєнного стану у Франції), і було відображено позицію Відповідача по цій справі щодо його фактичного високого матеріального рівня. Такі обставини мають преюдиційний характер.

З цих підстав Позивачка вважає, що фактичний матеріальний стан Відповідача дозволяє сплачувати аліменти у більшому розмірі, що найкраще відповідатиме інтересам дитини. Виходячи із засад розумності та справедливості, Позивачка просить визначити розмір щомісячних аліментів у твердій грошовій сумі 12 000 грн.

Позовна заява обґрунтована частиною третьою статті 181 СК України, яка передбачає право одержувача аліментів змінити за рішенням суду спосіб їх стягнення з частки від доходу на тверду грошову суму. На підтвердження своєї позиції Позивачка посилається на практику Верховного Суду, зокрема, на постанову від 13.02.2019 у справі №152/100/18.

23.03.2026 надійшов відзив на позовну заяву за підписом адвоката Авдєєва Бориса Миколайовича. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на те, що для зміни способу стягнення аліментів з частки від доходу на тверду грошову суму Позивачка зобов`язана довести та обґрунтувати заявлений розмір щомісячних витрат. Водночас Позивачка не довела, що мінімальний розмір її витрат на виховання та розвиток дитини орієнтовно становить 24 000 грн щомісячно. Додані до позовної заяви документи невідомого походження, які складені французькою мовою та візуально мають схожість із фіскальними чеками, є недопустимими доказами через відсутність належним чином засвідченого перекладу українською мовою. Відповідач посилається на положення частини восьмої статті 95 ЦПК України, яка визначає, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми викладені в ухвалі від 28.10.2024 у справі № 990SССV/108/24 (провадження № 61-233вп24). Верховний Суд зазначив, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.

Відповідач стверджує, що його єдиним джерелом доходу є заробітна плата за офіційним місцем роботи у ТОВ "МЕД ЕЙП". На підтвердження цього представник надав суду довідки з Пенсійного фонду України за формами ОК-5 та ОК-7, а також довідку про нарахування заробітної плати від підприємства за період з 01.03.2025 по 28.02.2026, наголосивши, що після сплати цих податків та відрахування частини коштів на поточні аліменти для сина, реальний чистий дохід Відповідача на момент звернення до суду становить лише 7 300 грн.

Представник Відповідача визнав обставини, що Відповідач є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ "МЕД ЕЙП". Водночас зауважив, що вказане підприємство є лише офіційним місцем роботи Відповідача, де він працює як найманий працівник на посаді директора і отримує виключно офіційну заробітну плату, і прибутки цієї ТОВ не можна вважати особистими доходами Відповідача у розумінні сімейного законодавства з метою сплати аліментів. Також Відповідач ставить під сумнів достовірність та належність доказів, наданих Позивачкою на підтвердження прибутків ТОВ "МЕД ЕЙП", оскільки електронна платформа "Опендатабот" не має статусу офіційного державного джерела інформації в Україні, а розміщені на ній дані носять виключно інформаційний та довідковий характер. Натомість до матеріалів позовної заяви не було додано жодного документа, виданого Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, на податковому обліку в якому перебуває ТОВ "МЕД ЕЙП".

Враховуючи вищевикладене, Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

25.03.2026 адвокат Євдокимов Дмитро Андрійович подав відповідь на відзив, в якому зауважив, що ініціювання зміни способу стягнення аліментів з частини заробітку на тверду грошову суму, тобто вибір способу стягнення аліментів, відповідно до змісту частини третьої статті 181 СК України є правом Позивачки і згоди на це Відповідача не потребує

Також представник Позивачки звернув увагу суду на те, що при визначенні справедливого розміру аліментів суд повинен аналізувати весь сукупний майновий стан платника, включаючи корпоративні права та можливі доходи від них, а не спиратися виключно на формальну мінімальну зарплату найманого працівника. Водночас Відповідач у відзиві на позов визнає, що він є одноособовим бенефіціаром, власником та керівником ТОВ "Мед Ейп", і не спростував те, що він є матеріально забезпеченою людиною, власником та директором власного бізнесе - автомобільної станції, а вказана офіційна заробітна плата у мінімальному розмірі є лише формальною частиною його реального доходу, про що він неодноразово повідомляв в ході судового розгляду справи про визначення місця проживання дитини та що було відображено у рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 08.07.2025, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 3.12.2025, яке було винесено у спорі між тими ж самими сторонами, що і по цій справі та яке має преюдиційну силу. Представник Позивачки вважає, що обставина, що Відповідач фактично має інший, значно більший за офіційний дохід від зайняття бізнесом, вже була встановлена у судовому порядку, є преюдиційною та повторному доказуванню не підлягає.

Представник Позивачки заперечив аргументи щодо недопустимості документів, що складені французькою мовою, зазначивши, що Позивачкою було наведено орієнтовний розмір щомісячних витрат на утримання дитини у розмірі 24 000 грн, які в умовах тимчасового проживання Позивача з дитиною у Франції є цілком поміркованим та розумним. Водночас надані докази не повинні математично точно підтверджувати регулярний щомісячний характер таких витрат, а показують загальну картину та обсяг подібних витрат.

25.03.2026 адвокат Євдокимов Дмитро Андрійович направив адвокатський запит № 1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з метою отримання достовірної інформації щодо фактично задекларованого доходу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕЙП" за 2024 та 2025 роки.

30.03.2026 адвокат Євдокимов Дмитро Андрійович подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи - відповідь на адвокатський запит. Згідно з даними інформаційного ресурсу Державної податкової служби України, задекларований дохід компанії відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕЙП" становив 958 100 грн у 2024 році та 519 400 грн у 2025 році. На думку адвоката, ці дані підтверджують, що орієнтовний середній щомісячний дохід Відповідача від діяльності його товариства, єдиним засновником та учасником якого він є, становив 79 841 грн на місяць у 2024 році та 43 283 грн на місяць у 2025 році, тобто високий матеріальний рівень батька дитини та його фінансову здатність сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі 12 000 грн щомісяця.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

23.02.2019 сторони офіційно зареєстрували шлюб, про що Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києвібуло складено відповідний актовий запис №262.

У період перебування у цьому зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Наразі дитині 7 років. Він проживає разом з Позивачкою у Франції (тимчасовий захист).

31.01.2023 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі №754/9793/22 про розірвання шлюбу між сторонами.

19.07.2023 рішенням Подільського районного суду м. Києва у цивільній справі №758/6639/23 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову - 09.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

До ухвалення рішення у вказаній справі згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7 Відповідач, починаючи з 2019 року і до липня 2023 року не мав офіційного працевлаштування та не отримував жодного офіційного доходу.

29.06.2023 було зареєстровано ТОВ "МЕД ЕЙП", юридична адреса якого м. Києві на вулиці Кирилівській, будинок 82, офіс 256. ОСОБА_2 працює на посаді директора ТОВ "МЕД ЕЙП" за основним місцем роботи згідно з наказом №1-к/тр від 29.06.2023. Він також є кінцевим бенефіціарним власником та єдиним засновником цієї компанії із часткою 100 відсотків статутного капіталу. Основним видом економічної діяльності компанії є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Відповідач вказані обставини не оспорює.

08.07.2025 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 754/11004/24. Суд вирішив повністю відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 про встановлення постійного місця проживання дитини та задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 . Цим рішенням суд визначив постійне місце проживання малолітнього сина разом з Позивачкою. Суд дійшов висновку, що батько не надав достатніх доказів доцільності проживання дитини з ним. Натомість суд врахував найкращі інтереси дитини, безпекову ситуацію через воєнний стан в Україні, наявність соціальних зв`язків та створення матір`ю безпечних умов для проживання дитини у Франції.

За даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з січня 2025 року по січень 2026 року (відповідь № 2498256 від 23.03.2026 згенеровано засобами підсистеми "Електронний суд" за запитом суду) доходи Відповідача класифікуються за двома ознаками: як заробітна плата (ТОВ "МЕД ЕЙП") та як додаткове благо (АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та АТ "ПУМБ").

Зокрема, у період з січня по серпень 2025 року включно сума нарахованого доходу (заробітна плата) становила 9 000 грн щомісяця, з яких податковим агентом утримувався та перераховувався податок у розмірі 1 620 грн щомісяця, а починаючи з вересня 2025 року і до січня 2026 року включно, щомісячна нарахована заробітна плата зросла до 10 000 грн (з яких сума щомісячного становить 1 800 грн).

Крім заробітної плати, в реєстрі відображено отримання Відповідачем інших фінансових надходжень, які класифіковані як "Додаткове благо", від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" 635,16 грн у січні 2025 року, 173,23 грн у березні 2025 року, 500 грн у квітні, 292,97 грн - у липні та 665,35 грн - у грудні 2025 року. Також від АТ "ПУМБ" Відповідачу було нараховано 102,87 грн - у червні 2025 року та 226,70 грн - у грудні 2025 року. З усіх цих банківських виплат також були утримані відповідні податки.

Обставини щодо розміру заробітної плати узгоджуються з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7 та довідкою про нарахування заробітної плати від підприємства за період з 01.03.2025 по 28.02.2026, що були надані Відповідачем.

Починаючи з квітня 2026 року розмір заробітної плати Відповідача збільшився до 11 500 грн щомісяця (відповідь № 3074323 від 23.07.2026 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів).

Відповідно до відповіді Головного управління ДПС у м. Києві від 25.03.2026 вих. № 1 на адвокатський запит адвоката Євдокимова Дмитра Андрійовича від 25.03.2026 вих. № 1 (вх. ГУ ДПС у м. Києві № 38979/6 від 25.03.2026) станом на 26.03.2026 року, по ТОВ "Мед Ейп" (код ЄДРПОУ 44937942) згідно з фінансовими звітами поданими як обов`язковий додаток до декларації з податку на прибуток підприємств сума доходу (рядок 2280) становить, зокрема: за 2024 рік - 958.1 тис. грн; за 2025 рік - 519.4 тис. грн

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що:

"розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі")".

За змістом частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

Верховний Суд у постанові від 22.10.2025 у справі № 753/5643/23, від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23 зробив висновки, що:

"у статті 192 СК України визначені ті обставини, які враховуються для збільшення розміру аліментів. Такі обставини є оціночними. Тобто в кожному конкретному випадку суд, з урахуванням судового розсуду, повинен навести, які саме обставини змінилися, і чому визначений розмір є необхідним і достатнім. Завдання розсуду полягає в тому, щоб знайти справедливу рівновагу між інтересами дитини та можливостями платника;

конструкція "необхідний і достатній розмір аліментів" охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків;

застосування конструкції судового розсуду вимагає від суду пояснення які обставини враховані судом при збільшенні розміру аліментів і як розмір узгоджується з інтересами дитини. Суд може враховувати поведінку платника, зокрема ухилення від сплати, приховування доходів, відчуження майна на шкоду дитині, як обставини, що свідчать про недобросовісність".

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У цій справі, змінюючи спосіб стягнення аліментів з визначення їх у твердій грошовій сумі, Суд ураховує те, що право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у статтях 182-184 СК України не може обмежуватися разовим її здійсненням.

В аспекті визначення розміру аліментів Суд бере до уваги, що на Відповідача, як на батька, покладено однаковий з Позивачкою обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення дитини, яка проживає разом із матір`ю у Франції і має витрати на його утримання.

Суд, оцінившинадані Позивачкою фінансові чеки, складені іноземною мовою, погоджується з аргументами Відповідача щодо їх недопустимості, оскільки до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України "Про нотаріат" (пункт 63 постанови Верховного суду від 13 травня 2026 року у cправі № 922/3866/25). Зважаючи на відповідні заперечення Відповідача, відсутність перекладу позбавляє Суд можливості прийняти вказані документи як допустимі докази на підтвердження точного розміру щомісячних витрат дитини у сумі 24 000 грн.

Водночас Суд зауважує, що недоведеність витрат позивачки не є підставою для відмови в позові про збільшення аліментів (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23), оскільки відхилення частини доказів Позивачки щодо точної суми витрат не скасовує обов`язку батька брати участь в утриманні сина.

Станом на момент розгляду цієї справи мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей віком від 6 до 18 років становить: 1756 грн (50% від 3512 грн), а мінімальний рекомендований - 3512 грн.

Суд враховує, що прожитковий мінімум у Франції є об`єктивно вищим, ніж в Україні, що вимагає відповідних фінансових витрат з боку обох батьків для забезпечення належного рівня життя дитини.

Суд встановив обставини поліпшення матеріального стану Відповідача після ухвалення рішення Подільського районного суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 758/6639/23 з Відповідача, яким було стягнуто аліменти на користь Позивачки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, і відхиляє аргументи Відповідача про те, що його фінансовий стан обмежується заробітною платою у розмірі 73 00,00 грн.

Наявність у платника аліментів корпоративних прав є обставиною, яка обов`язково враховується судом при визначенні розміру аліментів (пункт 3-1 частини першої статті 182 СК України).

Наявність у Відповідача 100 % корпоративних прав функціонуючого підприємства та отримання заробітної плати свідчить про суттєве поліпшення його майнового стану порівняно з періодом ухвалення попереднього рішення суду у 2023 році, коли він не мав жодного постійного джерела доходу.

Відповідно до відповіді Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 30.03.2026 на запит адвоката сума доходу вказаного товариства за 2024 рік становить 958,1 тисяч грн, а за 2025 рік становить 519,4 тисяч грн.

Водночас Суд зауважує, що згідно з Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, показник "дохід" не є тотожним поняттю "прибуток".

Грошові кошти, які надходять на рахунки юридичної особи (ТОВ), є власністю самого товариства, а не його засновника чи директора. До особистих доходів Відповідача від діяльності ТОВ "МЕД ЕЙП" можуть належати лише дивіденди, які він як єдиний засновник має право отримати з чистого прибутку підприємства.

Тому розрахунок представника Позивачки, який розділив валовий дохід товариства (958 100 грн) на 12 місяців і стверджує, що особистий середньомісячний дохід Відповідача становить 79 841 грн, є безпідставним.

Відповідно до даних платформи "Опендатабот", поданих самою Позивачкою, при загальному доході підприємства у 958 100 грн за 2024 рік, його чистий прибуток склав усього 37 200 грн. Тобто потенційний дохід Відповідача у вигляді дивідендів за весь 2024 рік міг становити максимум 37 200 грн, що в перерахунку дорівнює близько 3 100 грн на місяць, а не 79 841 грн, як заявлено в клопотанні.

Суд відхиляє аргументи представника Позивачки про те, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08.07.2025 у справі № 754/11004/24 встановлено преюдиційний факт наявності у Відповідача високого матеріального рівня та формального характеру його заробітної плати, оскільки Вказаним судовим рішенням встановлено лише те, що Відповідач працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕЙП" на посаді директора, і його дохід за період з 01.08.2023 по 31.07.2024 склав 101 500,00 грн.

Матеріальне становище одержувача аліментів як одна з умов, із якою пов`язується можливість збільшення розміру аліментів, має істотне значення для розв`язання відповідного спору, водночас при цьому підлягають врахуванню конкретні обставини справи. А саме лише посилання позивачки на те, що розмір аліментів є недостатнім для належного утримання дитини, не може відповідно до закону бути достатньою підставою для задоволення вимоги про збільшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 753/5643/23).

Отже, беручи до уваги встановлені обставини справи і права Позивачки на визначення способу стягнення аліментів, Суд вважає за доцільне змінити спосіб стягнення аліментів та визначити їх у твердій грошовій сумі.

Виходячи із засад розумності та справедливості, а також зважаючи на платника, зокрема приховування реальних доходів від корпоративних прав в ТОВ, Суд, забезпечуючи справедливу рівновагу між інтересами дитини та можливостями платника, доходить висновку, що стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 7 000, 00 грн щомісячно відповідатиме реальним фінансовим можливостям Відповідача та найкращим інтересам дитини. Цей розмір перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину майже вдвічі і є необхідним та з урахуванням обов`язку та спроможності матері утримувати дитину є достатнім для підтримання належного рівня життя, гармонійного фізичного та психологічного розвитку сина.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року в справі № 306/2389/16-ц (провадження № 61-31834св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2018 року в справі № 727/6408/16-ц (провадження № 61-21321св18)).

Аліменти на утримання дитини згідно з частиною першою статті 191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, беручи до уваги те, що аліменти були вже присуджені відповідно судовим рішення, а предметом судового розгляду є зміна способу стягнення аліментів, то в даному випадку, новий розмір аліментів повинен стягуватись з дня набрання рішення суду законної сили.

Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (пункт 1 частини першої статті 430 ЦПК України).

Верховний Суд зауважує, що справи про стягнення аліментів (пункт 1 частини першої статті 430 ЦПК України) є родовою конструкцією, яка охоплює не лише позов про стягнення аліментів, але й позов про збільшення їх розміру (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

З огляду на викладене, Суд допускає негайне виконання рішення про зміну розміру аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Судовий збір не було сплачено при зверненні з позовом Позивачкою, яка звільнена від сплати такого, тому судовий збір слід стягнути з Відповідача в дохід держави.

Позовні вимоги задоволені частково, шляхом визначення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 7 000,00 грн щомісячно, що становить 58,33 % заявлених позовних вимог.

Тому, враховуючи положення частини першої статті 141 ЦПК України, з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 621,19 грн (1064,96 х 58,33%).

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, Суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.07.2023 у справі № 758/6639/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , визначивши їх у твердій грошовій сумі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7000,00 грн на місяць з дня набрання законної сили рішенням суду і до дня досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог відмовити.

Припинити стягнення за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19.07.2023 у справі № 758/6639/23.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 621,19 грн.

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО