Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №185/688/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1421/26 Справа № 185/688/25 Суддя у 1-й інстанції - Мельник Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Сонцегорськ Московської області, громадянки України, непрацюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 11.01.2025 року о 11.15 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м.Павлоград, вул.Західнодонбаська, 13а, здійснила продаж тютюнових виробів без будь-яких дозволених документів.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з конфіскацією вилученої тютюнової продукції.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для її оскарження, оскільки про дату та час розгляду справи вона не повідомлялася, постанова, що оскаржується, їй не направлялася, про вказану постанову вона дізналася лише 05.04.2026 року, також просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Будучи увідомленою про місце та час розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явилася. При цьому в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила здійснити апеляційний розгляд без її участі, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у її відсутність.

Дослідивши заявлене клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні вказаного вище клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції у зв`язку з недоведеністю поважних причин пропуску такого строку, а апеляційну скаргу повернути особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , як особі, яка її подала, виходячи з такого.

Згідно із ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

У справі «Торгейр Торгейрсон проти Ісландії» (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland) (від 25 червня 1992 року, пункти 52 та 53, Серія А № 239) ЄСПЛ не встановив порушення статті 6 у зв`язку з відсутністю прокурора у частині судового засідання у кримінальній справі заявника, в якому завдання суду не полягало у розгляді справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та про перебування справи на розгляді суду.

При цьому клопотання про ознайомлення з матеріалами справи у суді першої інстанції від ОСОБА_1 до суду не надходили.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції здійснювалися виклики ОСОБА_1 в судові засідання шляхом направлення судових повісток на мобільний телефон. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують доставку відповідного повідомлення адресату.

Твердження про те, що ОСОБА_1 не була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, спростовуються зазначеними матеріалами справи та не знаходять свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки на 11.02.2026 року вона була повідомлена шляхом направлення судової повістки про виклик на мобільний телефон.

Також, відповідно до протоколу, ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції у присутності понятих, про що вони поставили свій підпис.

Посилання ОСОБА_1 на те, що про постанову суду вона дізналася лише 05 квітня 2026 року, не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Постанова Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2026 року, направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 12 лютого 2025 року та оприлюднена 13 лютого 2025 року, що забезпечувало можливість отримання та ознайомлення з повним текстом судового рішення у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність щодо неї судового провадження, однак будь-яких доказів того, що з лютого 2025 року по квітень 2026 року вона вживала заходів для отримання інформації про результати розгляду справи або була об`єктивно позбавлена можливості це зробити, до суду не подано.

З дня винесення постанови суду першої інстанції 11 лютого 2025 року до дня подання апеляційної скарги 10 квітня 2026 року минуло більше року, що значно перевищує встановлений законом десятиденний строк для її оскарження.

У рішенні ЄСПЛ “Пономарьов проти України” (Заява N 3236/03, 3 квітня 2008 року) суд вказав, що визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" Aleksandr Shevchenko v.Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Інших підстав поновлення строку апеляційного оскарження, які б свідчили про поважність причин пропуску, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не зазначено.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у поновленні строку апеляційного оскарження та повернути апеляційну скаргу, оскільки пропущено строк апеляційного оскарження без поважних причин.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Апеляційну скаргу із додатками до неї на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року повернути особі, яка її подала, - ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста