Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №195/936/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/936/26

Провадження № 2/195/528/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Колодіної Л.В.,

за участю секретаря судового засідання — Левкович Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивовано тим, що 18 жовтня 1994 року між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінського району м. Запоріжжя, актовий запис №1336. Своє дівоче прізвище « ОСОБА_3 » позивач змінила на « ОСОБА_4 ».

Від цього шлюбу сторони у справі мають спільного повнолітнього сина.

За час сумісного проживання в шлюбі у сторін не склалися нормальні сімейні стосунки. Причиною того є відсутність взаєморозуміння та протилежність поглядів на шлюбні відносини, що призвело до втрати почуття любові один до одного, поваги, несумісність поглядів на спільне життя та сімейних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, з його ініціативи між ними постійно виникали сварки.

На теперішній час їхній шлюб носить лише формальний характер, примирення між ними неможливе, сім`я розпалася остаточно у зв`язку з чим виникла необхідність юридично оформити розірвання шлюбу.

З травня 2026 року ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено, та за глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій підтримує позов про розірвання шлюбу та просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві просить суд розглянути справу за його відсутності у судовому засіданні, позов про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить наступного висновку.

Так, доведено, що сторони 18 жовтня 1994 року уклали шлюб, відповідний актовий запис №1336, місце державної реєстрації: відділ реєстрації актів громадянського стану Ленінського району м.Запоріжжя, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 18 жовтня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського району м.Запоріжжя.

Доказів наявності у сторін неповнолітніх дітей до матеріалів справи не додано.

У позовній заяві позивачка зазначає, що підставою для розірвання шлюбу послугували ті обставини, що протягом сумісного життя дедалі частіше між ними виникали непорозуміння, що спричиняло повсякденні сварки, навіть через незначні дрібниці, створюючи психологічно нездорову атмосферу в сім`ї, внаслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити її інтересам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував позовні вимоги.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як стверджує позивач в позовній заяві, шлюб з відповідачем фактично припинено, та носить лише формальний характер, примирення неможливе, а спроби зберегти сім`ю — є недоцільними. Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення. Відповідно зникла можливість бути їхній сім`ї суспільно корисною, і взагалі – складовою самого суспільства.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи, що сторони фактично не проживають разом, також не бажають відновити шлюбні відносини, суд прийшов до висновку про необхідність розірвання шлюбу, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.

Згідно до ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст.19,141,175,177, 87,274,277 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого 18 жовтня 1994 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Ленінського району м. Запоріжжя, актовий запис № 1336.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Колодіна