Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №522/9593/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/8645/26

Справа № 522/9593/26-Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Костинюк В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінське плато 5/2» відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.05.2026 через систему «Електронний суд» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінське плато 5/2» відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу у розмірі 39 697 грн та моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за цією ж адресою у період з 01.11.2024 по 17.10.2025 користувався паркувальним місце №19. Внаслідок незадовільного технічного стану міжповерхового перекриття (наявність тріщини в плиті безпосередньо над паркомісцем), відбувався систематичний вилив на автомобіль позивача Skoda Kodiaq, державний номерний знак НОМЕР_1 , технічних рідин та води з домішками продуктів розпаду бетону (вапняного розчину білого кольору). Оскільки рідина мала лужний характеру, вартість відновлювальних робіт автомобіля становить 39 697 гривень. Відповідач у добровільному порядку кошти витрачені позивачем на відновлювальні роботи транспортного засобу, який був пошкоджений внаслідок бездіяльності відповідача не компенсував, хоча позивач звертався до нього із вимогою про відшкодування шкоди. Також внаслідок пошкодження транспортного засобу, позивач зазнав суттєвих переживань, які полягають у тому, що позивач коли дізнався попередню суму витрат відновлювальних робіт перенервував, оскільки сума чимала. Більшу частину витрат мав позичати у друзів, і ці кошти слід повернути у короткі терміни. Несвоєчасне відновлення пошкоджених ділянок автомобіля призвело б до ще гіршого стану автомобіля та більших витрат. Дана обставина призвела до нервової та психологічної тривоги, що є причинно-наслідковим зв`язком бездіяльності відповідача. Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 04.06.2026 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 20.07.2026.

До суду 24.06.2026 надійшов відзив ОСББ «Гагарінське плато 5/2» в особі представника Ковальчук О.О., яким просить відмовити у задоволенні позову.

Відзив обґрунтований тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , тобто позивач не є співвласником будинку. За відсутності доказів права власності на квартиру чи нежитлове приміщення у будинку, а також інших належних доказів, що підтверджують правові підстави користування відповідним майном, відсутні підстави вважати, що між Позивачем та ОСББ виникли правовідносини, з яких для Відповідача могли б випливати будь-які обов`язки щодо забезпечення схоронності майна Позивача або відшкодування заявленої ним шкоди. ОСОБА_1 стверджує, що причиною пошкодження лакофарбового покриття його автомобіля стало потрапляння на кузов транспортного засобу білої мутної рідини, яка нібито протікала через міжповерхове перекриття паркінгу ОСББ, однак доказів такому не надає. Позивачем не надано ані фотографій автомобіля із зафіксованими пошкодженнями, ані актів його огляду, складених безпосередньо після їх виявлення, ані висновків експерта чи спеціаліста щодо характеру та причин виникнення відповідних дефектів. Відсутні також будь-які інші документи, які б об`єктивно підтверджували існування зазначених пошкоджень саме у період користування Позивачем паркомісцем № 19 та їх зв`язок із обставинами, на які він посилається у позові. Сам Позивач зазначає, що користувався паркомісцем до 17.10.2025, тоді як рахунок-фактура на проведення відновлювальних робіт датований лише 02.04.2026, тобто більш ніж через п`ять місяців після припинення користування відповідним паркомісцем. На переконання ОСББ, за змістом позовної заяви ОСОБА_1 не наведено належних та допустимих доказів наявності моральної шкоди, заподіяної Відповідачем Позивачу.

У судове засідання 20.07.2026 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.

Представник позивача Соколова Н.І. в день судового засідання 20.07.2026 подала клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке ухвалою від 21.07.2026 залишено без розгляду внаслідок подання клопотання з пропуском строку.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 22 липня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

Тобто, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 не є співвласником багатоквартирного будинку «Гагарінське плато 5/2», адже йому не належить на праві власності об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

На підтвердження користування паркінгом у вказаному будинку ОСОБА_1 надав переписку, де хтось запропонував комусь подивитися 19 місце на 1 поверсі паркінгу, що не є доказом користування машиномісцем.

На підтвердження доводів про протікання перекриття Мацкевч П.Д. подав переписку з чату під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з якої неможливо встановити суб`єктів ведення діалогу, щодо якого об`єкту вказується про проблема протікання.

ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 складено рахунок-фактуру №24897 від 02.04.2026 за яким вартість ремонтних робіт Skoda Kodiaq, державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 39 697 грн.

ОСОБА_1 склав заяву адресовану голові ОСББ «Гагарінське плато 5/2» щодо відшкодування збитків у розмірі 23 754 грн, однак не надав доказів направлення такої заяви чи її отримання адресатом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.

Матеріалами справи не підтверджується належність ОСОБА_1 автомобіля на праві власності, користування паркомісцем у будинку АДРЕСА_2 та спричинення шкоди.

Сам по собі ремонт автомобіля не може бути підставою покладення таких витрат на ОСББ.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Верховний Суд у своїх постановах від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17 та від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17 зазначив, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

До справи не долучено жодного доказу на підтвердження моральних страждань ОСОБА_1 , як і винності в такому відповідача, тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Отже, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, обставини викладені у позові не підтверджується належними, достатніми, допустимими, достовірними доказами, тому у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з безпідставністю позовних вимог, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінське плато 5/2» (код ЄДРПОУ 43417067, м.Одеса, вул. Гагарінське плато, буд.5/2) відшкодування майнової та моральної шкоди – залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22 липня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар