Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №335/6517/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6517/26 3/335/1332/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР №686070, що надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2026 року, о 23 годині 34 хвилини, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Citroen С3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Перемоги,64, у м. Запоріжжі, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння за згодою водія проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря - нарколога. Таким чином, порушено вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом водія відсторонено, шляхом паркування без порушень ПДР, про повторність попереджений.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що статтею 268 КУпАП, не визначено обов`язковою явку особи яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18.12.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20.10.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 686070 від 07.06.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2026 року, відповідно якого ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1812 від 07.06.2026, відповідно якого ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння; рапортом співробітника поліції; довідкою адміністративної практики; дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, який міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи, архівом правопорушень.

Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння особою, яка протягом року двічі піддавалася адміністративному стягненню за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи встановлені судом обставини, підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, і з метою виховного впливу та запобіганню вчинення зазначеною особою нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 гривень.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2015 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не вправі накладати стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами у випадку, коли винна особа позбавлена такого права або його не мала.

Як убачається зі змісту довідки старшого інспектора з од відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував. З огляду на викладене, адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 не застосовується.

Також, санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено міру відповідальності у вигляді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Проте, з адміністративного матеріалу не встановлено даних про те, що транспортний засіб «Citroen С3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення, перебуває у його власності, у зв`язку з чим суд не застосовує стягнення у вигляді його конфіскації.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 40-1, 130, 251, 256, 268, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнути до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАПнакласти стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 51 000 гривень у дохід держави.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В.Воробйов