Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №130/1634/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 130/1634/26

Провадження № 22-ц/801/1701/2026

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Порощук П. П.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 рокуСправа № 130/1634/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,

з участю секретаря судового засідання Кулішко Б. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сауляка Є. В. на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у складі судді Порощука П. П. від 22 травня 2026 року (дата складання повного тексту ухвали у справі відсутня) про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин,

встановив:

18 травня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Сауляка Є. В. звернувся до суду з цією заявою, за якою просив встановити, що ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , був його батьком.

Необхідність встановлення факту родинних відносин мотивував необхідністю отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168, отримання права на звільнення з військової служби на підставі абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 травня 2026 року у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі частини четвертої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), тому що між заявником і ОСОБА_2 та Міністерством Оборони України може виникнути спір щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, крім того між заявником та Міністерством Оборони України може виникнути спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для звільнення з військової служби.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Сауляк Є. В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, просив ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 травня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги покликався на те, що висновок суду не ґрунтується на матеріалах заяви, є його припущенням, оскільки ні відмови Міністерства оборони України у наданні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька – військовослужбовця, ні відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби не існує, поза як він не подавав відповідних заяв, тому що реалізувати право на такі допомогу та звільнення без встановлення факту, що загиблий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 був його батьком, він не може.

ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на апеляційну скаргу, за яким просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, відповідно до обставин справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом пункту 4 статті 379 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Судовий розгляд кожної категорії справ окремого провадження має свої особливості, визначені процесуальним законом.

У порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне. У разі якщо вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в окремому порядку, такий спір підлягає вирішенню в позовному провадженні.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, – залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом перемовин, а в разі неможливості вирішити конфлікт – у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, суд має встановити між ким саме існує спір про право, а також зазначити хто оспорює право заявника. Саме по собі зазначення у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, як підстави для звернення до суду в порядку окремого провадження про те, що заява подається з метою, зокрема, реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, соціальних виплат, спадщини, не підтверджує наявність спору про право.

Не встановлення між ким існує спір про право, зокрема кола осіб, які оспорюють право заявника, відмова у відкритті провадження у справі (залишення заяви без розгляду) на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України є передчасною.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд не з`ясовував (і в силу законну (стаття 187 ЦПК України) не мав повноважень з`ясовувати) наявність спору ОСОБА_1 з Міністерством оборони України про його право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 та право на звільнення з військової служби.

Більше того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 виснувала про те, що не може бути підставою для залишення без розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, з посиланням на існування спору про право, саме по собі заперечення заінтересованої особи, зокрема Міноборони України, проти наявності у заявника права на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, оскільки між заявником та Міноборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки Міноборони України не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Що ж до висновку суду про наявність спору із заінтересованою особою ОСОБА_2 щодо права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги, то він прямо суперечить місту заяви, у якій зазначено, що останній як батько загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 підтверджує (і має це зробити в суді) факт того, що загиблий був батьком заявника.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність спору між заявником і Міністерством оборони України та / чи заінтересованою особою ОСОБА_2 є помилковим, не відповідає викладеним у заві про встановлення факту, що має юридичне значення, обставинам та поданим на їх підтвердження доказам, а тому ухвала про відмову у відкритті провадження у цій справі підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381 – 383 ЦПК України апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сауляка Є. В. задовольнити.

Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 травня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

(Повний текст судового рішення виготовлено 23 липня 2026 року).

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

О. В. Ковальчук