Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №149/4097/25
Суддя: Рибчинський В. П.
Справа № 149/4097/25
Провадження № 22-ц/801/1716/2026
Категорія: 101
Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О.
Доповідач:Рибчинський В. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 рокуСправа № 149/4097/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Оніщука В.В., Панасюка О.С.,
за участю секретаря судового засідання Ходакової М.Г., представника ОСОБА_1 – адвоката Дідуса Д.О., представника ОСОБА_2 – адвоката Бражник А.Ю., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Дідуса Дмитра Олеговича на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту припинення застави, скасування запису про державну реєстрацію обтяжень,
в с т а н о в и в:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою встановлення факту припинення застави, скасування запису про державну реєстрацію обтяжень, заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , мотивуючи свої вимоги тим, що повне товариство «Кравченко і Фрідман» та ОСОБА_3 , що діяв за себе та по довіреності від імені ОСОБА_4 , уклали договір застави від 05.08.1998, зареєстрований в реєстрі за №4683. На 4 сторінці Договору застави зазначено, що 06.08.1998 Лишинською Н.В., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» у зв`язку з задоволенням договору застави, накладається заборона на відчуження вказаної в договорі застави квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , надалі до припинення договору застави. Зареєстровано в реєстрі для реєстрації заборон за №3-1987.
Повне товариство «Кравченко і Фрідман» було припинено шляхом ліквідації 24.04.2002, проте, запис про реєстрацію обтяження не скасований. За таких обставин заявник вимушена звернутись із заявою до суду, в якій просить встановити факт припинення застави, скасувати запис про державну реєстрацію обтяжень.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду представника ОСОБА_1 – адвокат Дідус Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги заяви про встановлення факту припинення застави, скасування запису про державну реєстрацію обтяжень в повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.
Судом встановлено, що 05.08.1998 повне товариство «Кравченко і Фрідман» (Заставодержатель) з одного боку, та ОСОБА_3 , що діяв за себе та по довіреності від імені ОСОБА_4 (заставодавці) з другого боку, уклали договір застави, зареєстрований в реєстрі за №4683, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбаль Н.О.
Згідно п. 1.1. Договору застави на забезпечення виконання заставодавцями договору про позику. Заставодавці заставляють належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 1.2. Договору заставлена квартира належить заставодавцям на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 24.06.1998, згідно з розпорядженням від 24.06.1998 за №1609, яке зареєстровано у бюро технічної інвентаризації м. Києва 26.06.1998 у реєстровій книзі під реєстровим №25515.
На 4 сторінці договору застави зазначено, що 06.08.1998 Лишинською Н.В., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» у зв`язку з задоволенням договору застави, накладається заборона на відчуження вказаної в договорі застави квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , надалі до припинення договору застави. Зареєстровано в реєстрі для реєстрації заборон за №3-1987 (копія на а.с. 49-50).
Згідно договору дарування частини квартири від 16.04.2003 (копія на а.с. 15) ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_6 прийняв в дар 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2017 (копія на а.с. 19) ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_4 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .
Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 1/2 частки квартири від 11.09.2020 (копія на а.с. 22-24) ОСОБА_7 продав ОСОБА_2 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 .
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12.09.2024 (копія на а.с. 25-27) ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову до Першої київської державної нотаріальної контори, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія на а.с. 29) в даному реєстрі записів щодо юридичної особи, код ЄДРПОУ 24370533, не знайдено.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 38).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (копія на а.с. 41) ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 успадкувала 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .
Згідно інформації, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» щодо частки квартири АДРЕСА_2 01.11.2004 на підставі дублікату договору застави серія та номер 798 виданого 27.10.2021 було зареєстровано обтяження у виді заборони на нерухоме майно. Особами майно/право яких обтяжується є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 11-12).
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що застава як захід забезпечення виконання зобов`язання є похідною від основного зобов`язання, у даному випадку - боргового. Припинення основного зобов`язання тягне за собою припинення права застави. При цьому припинення юридичної особи-стягувача не є безумовною підставою для висновку про припинення зобов`язання та відповідно - застави. В даному випадку підлягає безспірному встановленню (з огляду на звернення заявника і розгляд справи саме в порядку окремого провадження) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (в тому числі і у зв`язку з ліквідацією юридичної особи-стягувача без правонаступництва, смертю одного із боржників-фізичної особи у зобов`язанні). Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що було припинено зобов`язання за договором застави від 05.08.1998, зареєстрований в реєстрі за №4683, який посвідчений Горбаль Н.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, а тому відсутні підстави для припинення застави. Крім того звертає увагу на те, що реєстрація обтяжень була здійснена 01.11.2004 на підставі дублікату договору застави серія та номер 798 виданого 27.10.2021, хоча Повне товариство "Кравченко і Фрідман" було припинено 24.04.2002, тобто майже за два роки до внесення запису про обтяження до реєстру.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; примусове відчуження земельної ділянки, іншого нерухомого майна відповідно до статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.
Право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини першої статті 593 ЦК України).
Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).
В постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №295/7291/20 зазначено: «Укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов`язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов`язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки); стаття 609 ЦК України присвячена такій підставі припинення зобов`язання як ліквідація юридичної особи. Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном; зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання».
В цій же постанові Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
Так, згідно відповідей Шевченківської районної в м. Київ державної адміністрації, наданої на адвокатський запит, відповідно до архівних даних, що містяться в реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності по Шевченківському району м. Києва, який діяв до 2004 року наявна інформація про дату припинення повного товариства «Кравченко і Фрідман», код ЄДРПОУ 24370533 - 24.04.2002, реєстраційний номер 291-8102, рішення № 422.
Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Тобто зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи.
Отже, внаслідок ліквідації повного товариства «Кравченко і Фрідман» припинились як зобов`язання за договором позики від 05.08.1998 року так і за договором застави від 05.08.1998 року, укладеного між ПТ «Кравченко і Фрідман» та ОСОБА_8 , що діяв за себе та по довіреності від імені ОСОБА_4 .
Вказаних обставин суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту припинення застави за договором застави від 05.08.1998, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 21378621, дата, час державної реєстрації: 01.11.2004 14:04:01, внесений (зареєстрований) державним реєстратором Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ковалевською Наталією Василівною, документи подані для державної реєстрації: інший тип договору дублікат договору застави, серія та номер: 798, виданий 27.10.2021, видавник: Горбаль Н.О. Приватний нотаріус КМНО.
Також посилання суду першої інстанції на те, що реєстрація обтяжень була здійснена 01.11.2004, тоді як ПТ "Кравченко і Фрідман" було припинено 24.04.2002, тобто майже за два роки до внесення запису про обтяження до реєстру є помилковими, оскільки внесення відомостей щодо реєстрації обтяжень 01 листопада 2004 року є результатом модернізації Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та як наслідок перенесення бази даних з попереднього реєстру (1997 року) до бази даних нового прикладеного програмного забезпечення (2004 року). Так, зокрема у витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25.08.2009 року зазначена дата виникнення обтяження : 06.08.1998 року, що підтверджує виникнення обтяження саме після укладення договору застави від 05.08.1998 року, та перенесення відомостей щодо даного обтяження з старих реєстрів у новостворені.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи ухвалення оскаржуваного рішення внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, таке рішення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту припинення застави, скасування запису про державну реєстрацію обтяжень.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Дідуса Дмитра Олеговича задовольнити.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту припинення застави, скасування запису про державну реєстрацію обтяжень задовольнити.
Встановити факту припинення застави за договором застави від 05.08.1998, укладеним між повним товариством « ОСОБА_9 » з одного боку та ОСОБА_3 , що діяв за себе та по довіреності від імені ОСОБА_4 з іншого боку, посвідчений Горбаль Н.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 05.08.1998, зареєстрований в реєстрі за № 4683.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 21378621, дата, час державної реєстрації: 01.11.2004 14:04:01, внесений (зареєстрований) державним реєстратором Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ковалевською Наталією Василівною, документи подані для державної реєстрації: інший тип договору дублікат договору застави, серія та номер: 798, виданий 27.10.2021, видавник: Горбаль Н.О. Приватний нотаріус КМНО.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23 липня 2026 року.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: В.В. Оніщук
О.С. Панасюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua