Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №128/1642/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 128/1642/26

Провадження № 22-ц/801/1759/2026

Категорія: 70

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 рокуСправа № 128/1642/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Борусевича С. Й. на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області у складі судді Карпінської Ю. Ф. від 04 червня 2026 року про повернення заяви про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину,

встановив:

У червні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Борусевича С. Й. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 8 165 грн 78 к. у відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 04 червня 2026 року заяву повернуто заявниці на підставі частини четвертої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заяву про ухвалення додаткового рішення було подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», проте докази надсилання її копії ОСОБА_2 в паперовій формі листом з описом вкладення відсутні. Долучена копія листа про відправку заяви на особисту електронну пошту відповідача визнана судом неналежним доказом, тому що відомостей про наявність у ОСОБА_2 зареєстрованого електронного кабінету матеріали справи не містять.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Борусевич С. Й., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 04 червня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги покликався на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про неналежність надсилання заяви про ухвалення додаткового рішення на відому електронну адресу відповідача та обов`язковість її направлення виключно в паперовій формі листом з описом вкладення. Зазначав, що заява про ухвалення додаткового рішення не є заявою по суті справи, перелік яких імперативно визначено частиною другою статті 174 ЦПК України, тому вимоги частини сьомої статті 43 ЦПК щодо обов`язкового поштового відправлення на неї не поширюються. Окрім того обов`язок надсилання документів за частиною другою статті 183 ЦПК України стосується виключно стадії виконання судового рішення. Оскільки відповідач сам офіційно задекларував свою електронну пошту як засіб зв`язку у відзиві на позов, тому його права на ознайомлення із заявою про ухвалення додаткового рішення не були порушені.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив (подані ОСОБА_2 відзиви в електронній формі повернуто заявнику без розгляду, тому що вони надійшли без накладення кваліфікованого електронного підпису та вважаються такими, що не підписані особою, яка їх подала).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статті 379 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, якщо суд порушив при її постановленні норми процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи.

Судом встановлено такі обставини:

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 29 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неї задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неї у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

03 червня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Борусевича С. Й. подала заяву про ухвалення додаткового рішення у цій цивільній справі, за якою просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 8 165 грн 78 к. у відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 04 червня 2026 року заяву повернуто заявниці на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив вимоги частини сьомої статті 43 та частини другої статті 183 ЦПК України, тому що за відсутності у Ковальчука Р. М. електронного кабінету мав направити копію заяви виключно в паперовій формі листом з описом вкладення.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Перелік заяв по суті справи визначений частиною другою статті 174 ЦПК України (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву). Заява про ухвалення додаткового рішення, подана в порядку статті 270 ЦПК України, до цього переліку не належить.

Крім того вимога частини другої статті 183 ЦПК України щодо надання доказів надіслання (надання) документів іншим учасникам справи (провадження) стосується лише заяв, скарг, клопотань чи заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення.

Натомість заява представника ОСОБА_1 - адвоката Борусевича С. Й. подана у визначений законом п`ятиденний строк після ухвалення рішення суду першої інстанції (частина восьма статті 141 ЦПК України) та не стосується стадії його виконання.

Як видно з матеріалів справи адвокат Борусевич С. Й. направив копію заяви з доданими документами на електронну адресу ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яку відповідач особисто зазначив у відзиві на позовну заяву як засіб зв`язку з ним.

Таким чином позивачка вжила належних та добросовісних заходів щодо інформування відповідача про подану заяву.

Посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду, зокрема у справі № 725/1301/21 від 21 вересня 2022 року, є нерелевантним, тому що у вказаній справі заявник взагалі не надав доказів надсилання матеріалів іншим учасникам справи будь-яким засобом зв`язку.

За таких обставин, застосувавши до заяви про ухвалення додаткового рішення приписи частини сьомої статті 43 та частини другої статті 183 ЦПК України, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права. Висновок суду про повернення вказаної заяви без розгляду є виявом надмірного процесуального формалізму, що безпідставно обмежило право позивачки на доступ до правосуддя (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та вирішення судом питання про розподіл понесених нею судових витрат.

Таким чином ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381 - 383 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Борусевича С. Й. задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 04 червня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

О. В. Ковальчук