Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №135/149/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 135/149/26

Провадження № 22-ц/801/1587/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Корнієнко О. М.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 рокуСправа № 135/149/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області у складі судді Корнієнка О. М. від 22 квітня 2026 року (дата складання повного тексту судового рішення у справі відсутня),

встановив:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з цим позовом, за яким просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь 30 679 грн 29 к. заборгованості за договором № 2326451 про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2020 року (далі кредитний договір № 2326451 від 27 квітня 2020 року), яка складається з:

- 9 990 грн 00 к. заборгованості за тілом кредиту;

- 20 689 грн 29 к. заборгованості за процентами.

На обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 27 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2326451, за умовами якого ОСОБА_1 надано кошти в розмірі 10 000 грн 00 к., які вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування позикою.

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, згідно з яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2326451 від 27 квітня 2020 року.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у зазначеному розмірі.

Заочним рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 3 349 грн 50 к. заборгованості за кредитним договором № 2326451 від 27 квітня 2020 року, а також 1 164 грн 10 к. у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що первісний кредитор безпідставно нараховував проценти поза межами строку кредитування, посилаючись на пролонгацію договору. Жодних доказів того, що строк кредитування було продовжено (зокрема акцептування оферти пролонгації, направлення повідомлення в особистий кабінет або укладення додаткової угоди) надано не було. Оскільки на момент закінчення строку кредитування – 16 травня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 становила 13 429 грн 50 к., з яких: 10 000 грн 00 к. – тіло кредиту, а 3 429 грн 50 к. – проценти за 19 днів користування, то позовні вимоги в частині нарахування процентів в розмірі 20 689 грн 29 к. визнано необґрунтованими. Враховуючи часткові оплати ОСОБА_1 на загальну суму 10 080 грн 00 к., суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення залишку боргу у розмірі 3 349 грн 50 к. (13 429 грн 50 к. – 10 080 грн 00 к.).

Крім того на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв`язку з частковим задоволенням позову, суд першої інстанції стягнув з відповідачки витрати зі сплати судового збору та професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просило заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції повністю проігнорував умови договору щодо пролонгації кредиту та не врахував, що ОСОБА_1 своїми добровільними платежами двічі ініціювала продовження строку користування коштами, через що проценти законно нараховувалися до 06 жовтня 2020 року. Крім того здійснені позичальницею оплати вже були належним чином враховані під час формування загальної суми позову, а їх повторне вирахування судом призвело до фактичного подвійного зарахування коштів та штучного зменшення реального боргу з 30 679 грн 29 к. до 3 349 грн 50 к.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частинами першою – четвертою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судом встановлено, що 27 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2326451, який підписано ОСОБА_1 з використанням електронного підпису, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до умов договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 10 000 грн 00 к., строком на 19 днів, зі сплатою процентів за зниженою процентною ставкою в розмірі 1,81 % в день від суми кредиту, що застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, та за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,90 % в день від суми кредиту, що застосовується: – у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пункті 1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки; – у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до пунктів 4.1. – 4.6. цього договору; – у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) (пункти 1.3, 1.4, 1.5.1., 1.5.2. кредитного договору).

Пунктом 4.1. договору установлено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктами 4.2. – 4.5. договору.

ТОВ «Авентус Україна» виконало свій обов`язок та перерахувало ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору № 2326451 грошові кошти у сумі 10 000 грн 00 к., що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ФК «Вей фор пей».

ОСОБА_1 21 травня 2020 року та 19 червня 2020 року здійснила оплату заборгованості на загальну суму 10 080 грн 00 к. (4 560 грн 00 к. та 5 520 грн 00 к.).

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2326451 від 27 квітня 2020 року на суму 30 679 грн 29 к., з яких: 9 990 грн 00 к. – заборгованість за тілом кредиту, 20 689 грн 29 к. – заборгованість за процентами.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

За змістом статей 626, 628 та 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до статей 207, 639 ЦК України та статей 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію» правочин, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем і підписаний електронним підписом, за своїми правовими наслідками прирівнюється до письмового. Моментом підписання такого договору, згідно зі статтею 12 вказаного Закону, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 27 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 2326451 на суму 10 000 грн 00 к.

ОСОБА_1 на виконання умов договору сплатила первісному кредитору кошти в загальному розмірі 10 080 грн 00 к.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування процентів поза межами строку кредитування з огляду на таке.

Відповідно до умов кредитного договору (пункт 1.4.) кредит надавався строком на 19 днів – до 16 травня 2020 року включно зі сплатою процентів за заниженою процентною ставкою в розмірі 1,81% в день та стандартною процентною ставку – 1,90% в день від суми кредиту за кожен день користування (пункти 1.5.1 та 1.5.2 договору).

За змістом графіка платежів заборгованість ОСОБА_1 на кінець планового строку за умови застосування зниженої ставки мала становити 13 429 грн 50 к., із яких 10 000 грн 00 к. – тіло кредиту та 3 429 грн 50 к. – проценти за користування ним.

Посилання позивача на те, що відповідачка своїми діями щоразу пролонгувала договір, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.

Розділом 4 договору сторони передбачили механізм продовження строку кредиту.

За змістом пунктів 4.1. – 4.5. договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктами 4.2. – 4.5. договору.

Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пункту 4.3 договору.

Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та / або адресу електронної пошти, повідомленні споживачем товариству в особистому кабінеті / зазначені в договорі.

У випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в пункті 4.3. договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Тобто для погодження нового строку позичальник мав вчинити оферту шляхом здійснення платежу в розмірі не менше суми нарахованих та несплачених процентів, а кредитодавець – акцептувати її протягом 24 годин із відображенням нової дати в особистому кабінеті.

Як встановлено судом та підтверджується розрахунком заборгованості, у межах визначеного 19-денного строку кредитування ОСОБА_1 жодних платежів на виконання умов договору не здійснювала. Таким чином строк кредитування закінчився 16 травня 2020 року.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надано доказів, які б свідчили про надіслання ОСОБА_1 повідомлень про акцепт пролонгації, зміну строків у особистому кабінеті чи укладення відповідних додаткових угод.

Нарахування процентів за стандартною ставкою 1,90% поза межами погодженого строку – після 16 травня 2020 року, є безпідставним, тому що після закінчення визначеного договором строку кредитування право фінансової установи на нарахування договірних процентів припиняється. Стягнення коштів за такий період може відбуватися виключно на підставі статті 625 ЦК України, проте таких вимог позивач у цій справі не заявляв.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що належна до сплати сума заборгованості за період дії договору з 27 квітня 2020 року по 16 травня 2020 року становить 13 429 грн 50 к.: з яких 10 000 грн 00 к. – тіло кредиту, 3 429 грн 50 к. – проценти.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 добровільно сплатила первісному кредитору кошти в загальному розмірі 10 080 грн 00 к. (двома платежами на суму 4 560 грн 00 к. та 5 520 грн 00 к.), суд першої інстанції обґрунтовано вирахував цю суму з обсягу заборгованості, що фактично виникла за період дії договору, та правомірно стягнув на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» залишок заборгованості у розмірі 3 349 грн 50 к.

Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення відповідно до норм матеріального права і з додержанням норм процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення, а заочне рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 квітня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

О. В. Ковальчук