Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №740/2961/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2961/26

Провадження № 2-а/740/30/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Ісаєнко А.М.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Ніжині за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 04.06.2026 через представника – адвоката Комліченка В.С. звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 97 від 30.01.2026, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через застосунок «ДІЯ» 28.05.2026 ОСОБА_1 отримав повідомлення про те, що Ніжинським відділом державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 81109391. В цей же час через розділ «Виконавчі провадження» у застосунку «ДІЯ» Василюк А.В. завантажив електронну копію постанови головного державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.05.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81109391 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 97 від 30.01.2026. Станом на 28.05.2026 на адреси як місця реєстрації, та і місця фактичного проживання ОСОБА_1 не надходило ані копії протоколу про адміністративне правопорушення, ані постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. З Автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо про те, що 27.05.2026 Ніжинським відділом державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 81109391, у якому боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Разом з цим, з Автоматизованої системи виконавчого провадження виявилося за можливе завантажити та ознайомитися із змістом постанови № 97 від 30.01.2026. Згідно з постановою № 97 від 30.01.2026, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн. Приймаючи вказану постанову, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено: « ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув по повістці № 5637793 на 09 годин 00 хвилин 06.12.2025 року, виписаною належним чином 11.12.2025 року, згідно розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин та не повідомив причину неприбуття, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце виклику, чим порушив статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Постанова по справі про адміністративне правопорушення № 97 від 30.01.2026 винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності доказів вчинення правопорушення.

Позивача у порушення вимог ст. 280 КУпАП незаконно притягнуто до відповідальності за уявне правопорушення, якого він не вчиняв. На момент розгляду адміністративної справи доказів вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не було і бути не могло, оскільки ОСОБА_1 перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , самостійно проходив військово-лікарську комісію та на підставі довідки ВЛК №2025-1010-1151-4082-7 від 10.10.2025 мав встановлену тимчасову непридатність до військової служби до 10.12.2025; у період з 09.12.2025 по 17.12.2025 проходив лікування у КНП «Чернігівська обласна лікарня»; у період з 23.12.2025 по 05.01.2026 проходив лікування у КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М.Галицького»; з 06.01.2026 продовжив проходити ВЛК та на підставі довідки ВЛК № 2026-0107-1258-5170-7 від 07.01.2026 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянув справу та притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за відсутності доказів вчинення правопорушення, за відсутності доказів вини ОСОБА_1 , упереджено, оскільки керувалася домислами, припущеннями та неіснуючими даними.

Постанова містить дані, про те, що повістка була виписана 11.12.2025 згідно розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , та містила в собі дату прибуття – 09.00 06.12.2025, тобто фактично дата формування повістки є пізнішою, ніж дата, на яку необхідно було прибути.

ОСОБА_1 фактично не був належним чином проінформований про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та повістку про виклик із зазначенням дату, часу та місця розгляду справи не отримував.

ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянув справу одноособово, за відсутності ОСОБА_1 , чим фактично порушив права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП та ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП поза розумним сумнівом.

Факт порушення ОСОБА_1 вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведено жодними доказами поза розумним сумнівом.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на підставі оскаржуваної постанови від 30.01.2026 № 97 є висновок відповідача про порушення позивачем вимог статті 22 Закону № 3543-XII. Разом з цим, в постанові відсутні обов`язкові дані щодо мети прибуття ОСОБА_1 (для взяття на військовий облік, уточнення її персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби). Відсутність вказаних даних позбавляє фактично можливості встановити, яку саме вимогу ст. 22 Закону № 3543-XII було порушено ОСОБА_1 , що інкриміновано відповідачем. При цьому, зі змісту військово-облікового документу слідує, що позивач мав уточнені військово-облікові дані, а також за змістом довідки ВЛК № 2025-1010-1151-4082 7 від 10.10.2025 мав встановлену тимчасову непридатність до військової служби до 10.12.2025, тобто є незрозумілою мета виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з постановою № 97 від 30.01.2026 позивачу інкриміновано неприбуттям за повісткою до центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/викликом за повісткою, дата якої невідома, як і невідома дата необхідності прибуття, чим порушено вимоги статті 22 Закону № 3543-XII. Обставин неприбуття позивача за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду відповідачем у постанові № 97 від 30.01.2026 не вказано.

В оскаржуваній постанові не зазначено з якою метою ОСОБА_1 викликався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як і не наведено яких саме даних позивача недостатньо, що зумовило необхідність його виклику для уточнення військово-облікових даних, у разі виклику саме з цією підставою. Інформація з протоколу позивачу не відома, оскільки вказаний процесуальний документ ОСОБА_1 не вручався.

За приписами примітки до статті 210 КУпАП слідує, що положення статей 210, 210-1 цього кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Таким чином, відповідальність, передбачена статтею 210-1 КУпАП не застосовується у разі можливості отримання даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Представником відповідача подано до суду відзив, у якому відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні.

В обгрунтування зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Єдиної автоматизованої інформаційно телекомунікаційної системи «Оберіг» Міністерства оборони України (далі – ЄДРПВР, ЄАІТС «Оберіг»), позивач з 30.06.2025 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовозобов`язаний, який прибув з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. Позивач є солдатом резерву, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, має військово-облікову спеціальність для використання у воєнний час (ВОС) – 999 097 та військову посаду «Робітник підсобний».

Відповідно до висновку позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 07.01.2026 позивач визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. На позивача, як на військовозобов`язаного громадянина України, повною мірою поширюються всі норми Конституції, чинного законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів з питань військового обліку, військового обов`язку і військової служби, оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації. В тому числі, на позивача поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Постанова КМУ №1487-2022).

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, позивач після зміни задекларованого раніше місця проживання (реєстрації), про нове місце проживання (фактичного перебування) ТЦК та СП, встановленим порядком, не повідомив, облікові дані, повним обсягом, не оновив.

Так, відповідно до інформації, отриманої відповідачем з ІНФОРМАЦІЯ_8 (з дислокацією у АДРЕСА_1 ), з 30.06.2025 позивач був знятий з військового обліку в зазначеному вище ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі абзацу 2 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з вибуттям в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю України). При цьому, офіційно задекларованою позивачем адресою місця його проживання (тимчасового перебування) на території обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_6 була адреса: АДРЕСА_3

Відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі – Порядок №560), позивачу була направлена повістка №5637793, з терміном прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 11.12.2025 о 09:00 годині, мобільною групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_6 . Однак, вручити повістку позивачу особисто не виявилось можливим через фактичну відсутність його за місцем проживання (перебування). Позивач не прибув у визначений час до призначеного місця за повісткою, не повідомив, встановленим порядком відповідача про причину неприбуття за офіційним викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, на переконання відповідача, своїми діями позивач допустив факт порушення норм чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію а також порушив правила військового обліку. 26.01.2026 на позивача представником відповідача, встановленим порядком, у присутності свідків, в адміністративній будівлі ІНФОРМАЦІЯ_6 був складений протокол про адміністративне правопорушення №97 за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, позивач не заперечував факту вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення.

Другий примірник протоколу вручений позивачу під особистий підпис. Водночас позивача було офіційно повідомлено про дату, час та місце розгляду по суті адміністративної справи за фактом зазначеного вище адміністративного правопорушення. З невідомих відповідачу причин позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 30.01.2026 для розгляду адміністративної справи по суті. Про причини свого неприбуття відповідача позивач не повідомив. Клопотань та інших звернень позивача, представника позивача щодо перенесення розгляду адміністративної справи по суті на інший час, до відповідача не надходило. Адміністративну справу було розглянуто відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП, 30.01.2026, без участі позивача. За результатами її розгляду винесено постанову №97 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді накладення на нього штрафу у сумі 17 тисяч гривень. Засобами поштового зв`язку, рекомендованим поштовим відправленням №1660800996515, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, зазначену постанову направлено позивачу на задекларовану ним, в ході складання адміністративного протоколу, поштову адресу. Поштове відправлення №1660800996515 повернуто відправнику (відповідачу), з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». На день подання цього відзиву, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач не є порушником правил військового обліку. Позивач використовує право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На переконання відповідача, в ході взаємодії з позивачем, як з військовозобов`язаним громадянином України, відповідач діяв виключно в межах компетенції та чинного законодавства України.

Попри положення ч. 1 ст. 269 КАС України, згідно яких у даній справі заявами по суті справи є позов та відзив, представник позивача – адвокат Комліченко В.С. надіслав відповідь на відзив, у якій у зазначив, що сторона позивача з доводами ІНФОРМАЦІЯ_6 , викладеними у відзиві на позовну заяву, не згодна, наголошує на їх необґрунтованості та вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам, виходячи з наступного.

Стверджуючи, що ОСОБА_1 вчинене адміністративне правопорушення, ІНФОРМАЦІЯ_9 посилається на наступні докази: облікову картку на ім`я ОСОБА_1 ; повістку №5637793 з терміном прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 о 09:00 11.12.2025; протокол № 97 про адміністративне правопорушення від 26.01.2026; постанову № 97 про притягнення до адміністративної відповідальності від 30.01.2026; конверт щодо надсилання постанови на адресу ОСОБА_1 .

Облікова картка на ім`я ОСОБА_1 не може вважатися доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки у ній відсутня інформації щодо повістки № 5637793, зокрема способу її направлення на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційні дані щодо її відправки, вручення чи невручення ОСОБА_1 . Роздрукована з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів облікова картка на ім`я ОСОБА_1 , в даному випадку виключно підтверджує факт перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , факт проходження ОСОБА_1 військово лікарської комісії, її висновків, тощо. Вказані факти не є предметом судового розгляду, та жодною із сторін не оспорюються.

Щодо повістки № 5637793 з терміном прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 о 09:00 11.12.2025 зазначає, що відповідач стверджує, що відповідно до Порядку № 560 ОСОБА_1 була направлена повістка № 5637793 з терміном прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 о 09:00 11.12.2025, однак повістку вручити групою оповіщення не виявилося за можливе через фактичну відсутність за місцем проживання (перебування). Пунктом 28 Порядку № 560 встановлено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). Пунктом 29 Порядку № 560 визначено, що у повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою прізвище та власне ім`я; керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису або його - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. Водночас абз. 3 п. 30 Порядку № 560 чітко визначено, що у разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Зміст повістки № 5637793, наданої стороною відповідача як доказ вчинення адміністративного правопорушення, містить невідповідності вимогам Порядку № 560 та Додатку № 1 до Порядку № 560. По перше, відомості про дату та час прибуття ОСОБА_1 за повісткою № 5637793, зазначені у вказаній повістці, та дані про дату та час прибуття ОСОБА_1 за повісткою № 5637793, зазначені в установчій частині постанови № 97 про притягнення до адміністративної відповідальності різняться: у повістці зазначено «на 11.12.2025 – 09:00 годині» у постанові зазначено «на 09 годину 00 хвилин 06.12.2025 року». По друге, надана відповідачем повістка не містить в собі обов`язкових даних: підпису особи, уповноваженої на її видачу, зокрема керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 ; власного імені та прізвища особи, уповноваженої на її видачу, зокрема керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 ; дати видачі повістки; печатки ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відсутність вказаних обов`язкових даних, підпису керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 та печатки ІНФОРМАЦІЯ_6 , у сукупності свідчать про те, що вказаний доказ під назвою «повістка № 5637793», наданий відповідачем, є неналежним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а надрукована повістка № 5637793 без вищезазначених даних не має будь-якої юридичної сили. Неявка ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 за папірцем під назвою «повістка № 5637793», яка фактично не містить обов`язкових даних, що повинні в ній міститися, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Звертає увагу, що порядок вручення повісток чітко регламентований Порядком № 560. Пунктом 35 Порядку № 560 визначено, що представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України. За адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: через дільниці оповіщення шляхом їх виклику до таких дільниць та вручення повісток, отриманих від районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки представниками цих дільниць, та вручення повісток за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання; представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв`язку; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, поліцейські, а також під час оповіщення мешканців багатоквартирних будинків - керівник установи (організації) або фізична особа - підприємець, яка надає послуги з управління багатоквартирними будинками, або голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (п. 36 Порядку № 560).

Сторона відповідача зазначає, що повістку вручити групою оповіщення не виявилося за можливе через фактичну відсутність за місцем проживання (перебування), але будь-яких доказів вказаного твердження суду не надає, як і не надає інформацію про те, які особи входять до групи оповіщення, та які ними здійснювалися заходи, спрямовані на відшукання позивача та належного вручення йому повістки. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання (п. 41 Порядку № 560).

Доказів вручення ОСОБА_1 неналежним чином оформленої повістки № 5637793 стороною відповідача не надано, що свідчить про їх відсутність, а також що вказаної повістки не існувало як на день винесення оскаржуваної постанови № 97 від 30.01.2026, так і не існує на день розгляду справи в суді.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення від 26.01.2026 зазначив, що ОСОБА_1 повністю заперечує факт свого перебування у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 26.01.2026, як і заперечує факт підписання та отримання копії протоколу № 97 про адміністративне правопорушення. У вказаному протоколі наявні 2 підписи начебто ОСОБА_1 (у графі: «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності»; у графі «другий примірник протоколу отримав»), які між собою суттєво відрізняються. Також підписи, наявні у протоколі № 97 про адміністративне правопорушення від 26.01.2026, вчинені від імені ОСОБА_1 відрізняються від оригінальних підписів ОСОБА_1 , наявних у паспорті на ім`я ОСОБА_1 ; протоколі № 1572 про адміністративне правопорушення від 26.11.2025, який ОСОБА_1 дійсно підписував та отримував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вказані обставини у сукупності за твердженнями представника позивача свідчать про те, що отримавши та ознайомившись зі змістом позову ОСОБА_1 , посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_6 вирішили надати суду сфальсифіковані документи: повістку № 5637793, протокол №97 про адміністративне правопорушення від 26.01.2026, визначивши їх доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та як наслідок унеможлививши отримання ОСОБА_1 належного судового захисту його прав. На переконання сторони позивача, долучені до відзиву на позовну заяву стороною відповідача докази є неналежними та недопустимими.

Ухвалою судді 09.06.2026 поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі і призначено судове засідання на 07.07.2026 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду 07.07.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, та постановлено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 : - оригінали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , за результатом розгляду якої винесено постанову № 97 від 30.01.2026, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн; - належним чином завірену копію витягу із журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_6 за період з 01.01.2026 по 31.01.2026; - належним чином завірену копію витягу із журналу реєстрації відвідувачів приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 за період з 26.01.2026 по 31.01.2026. Також зобов`язано представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надати для огляду у судовому засіданні оригінали журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_6 за 2026 рік та журналу реєстрації відвідувачів приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 за 2026 рік і для виконання цих вимог суду визнано обов`язковою участь у судовому засіданні представника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановлено надати витребувані докази у наступне судове засідання на 14 годину 10 хвилин 23.07.2026.

У судове засідання 23.07.2026 представник відповідача не з`явився без повідомлення причин, клопотань про відкладення розгляду не подав. Водночас 09.07.2026 представником відповідача до суду подано заяву про виконання ухвали суду від 07.07.2026 про витребування доказів, у якій зазначив про надання сканованих копій наявних в ІНФОРМАЦІЯ_7 запитуваних судом документів та матеріалів. Одночасно цією заявою інформував суд про те, що відповідно до записів в Журналі обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_6 за 26.01.2026, 30.01.2026 відмітки про прибуття громадянина ОСОБА_2 до адміністративної будівлі РТЦК та СП, відсутні. До заяви додано: роздруківку даних про історію повісток з інформацією про створення повістки №5637793 28.11.2025 та очікуваною датою прибуття 11.12.2025 і методом доставки мобільною групою установи і статусом повістки "5.5. Не знайшли", копії повістки №5637793; паспорта позивача; протоколу № 97 про адміністративне правопорушення від 26.01.2026; постанови № 07 по справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2026; аркушів з журналу обліку протоколів про адмінстартивні правопорушення; аркушів журналу запису відвідувачів; поштового конверту в адресу позивача і фіскального чеку АТ «Укрпошта» про оплату поштових послуг доставки на адресу місця проживання позивача оскаржуваної постанови.

Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача і підтримання позовних вимог. Також зазначив про підтримання раніше поданого до суду клопотання про визнання поданих відповідачем копій доказів недопустимими, недостовірними та неналежними, і не приймати їх до уваги при ухваленні рішення у справі. Водночас просив не розглядати раніше подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи через неможливість її проведення без оригіналів документів, які стороною відповідача не надані.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 вищевказаного Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», (зі змінами) введено правовий режим воєнного стану на території України, який триває і на даний час.

Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено загальну мобілізацію.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, за приписами частини 1 статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до частини 3 статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

За змістом ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 . З 30.06.2025 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовозобов`язаний, який прибув з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання. Є солдатом резерву, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, має військово-облікову спеціальність для використання у воєнний час (ВОС) – 999 097 та військову посаду «Робітник підсобний». Відповідно до висновку позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 07.01.2026 був визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони (а.с.11зворот, 12, 15зворот-16, 40).

Відповідачем надано повістку №5637793 ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_1 , за змістом якої йому належить з`явитися у АДРЕСА_4 11.12.2025 о 09:00 годині для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_10 . Повіста не містить підписів, відтиску печатки, прізвища та ім`я посадової особи, яка видала повістку, дати (а.с. 42 зворот).

Крім того, відповідачем надано роздруківку даних про історію повісток з інформацією про створення повістки №5637793 28.11.2025 та очікуваною датою прибуття 11.12.2025 і методом доставки мобільною групою установи і статусом повістки "5.5. Не знайшли".

Також відповідачем надано копію протоколу про адміністративне правопорушення №97 від 26.01.2026, згідно змісту якої протокол складений у м. Ніжин офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 лейтенантом ОСОБА_3 . При описі суті адміністративного правопорушення зазначено: 26 січня 2026 року о 08 год. 40 хв. У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено, що військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізацінй підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув по повістці виписана належним чином ІНФОРМАЦІЯ_9 №5637793 від 01.12.2025, без поважних причин та не повідомив причину неприбуття на виклик ІНФОРМАЦІЯ_6 з терміном прибуття 11.12.2025 о 09 годині 00 хвилин з метою уточнення своїх персональних даних, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце виклику, чим порушив частину 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Зміст протоколу містить роз`яснення положень ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. У графах «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» та «другий примірник протоколу отримав (ла)» виконані підписи (а.с. 40зворот-41).

Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 30.01.2026 № 97 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. (а.с. 41 зворот).

Згідно з постановою, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 установив, що військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув по повістці №5637793 на 09 годину 00 хвилин 06.12.2025 року, виписану належним чином 11.12.2025 року, згідно розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин та не повідомив причину не прибуття, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце виклику, чим порушив статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У відзиві відповідачем зазначено, що позивачу була направлена повістка №5637793, з терміном прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 11.12.2025 о 09:00 годині, мобільною групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_6 . Однак, вручити повістку позивачу особисто не виявилось можливим через фактичну відсутність його за місцем проживання (перебування).

Щодо цих аргументів відповідача суд ураховує, що процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки регламентована Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок №560).

Відповідно до вимог пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, серед іншого з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Пункт 28 Порядку №560 передбачає, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з п. 30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.

Як передбачено п. 35 Порядку №560 представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

За правилами п. 36 Порядку №560 за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: через дільниці оповіщення шляхом їх виклику до таких дільниць та вручення повісток, отриманих від районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки представниками цих дільниць, та вручення повісток за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання; представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв`язку; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, поліцейські, а також під час оповіщення мешканців багатоквартирних будинків - керівник установи (організації) або фізична особа - підприємець, яка надає послуги з управління багатоквартирними будинками, або голова правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідачем не надано жодних з перелічених вище доказів стосовно належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_12 11.12.2025 о 09:00 годині для уточнення даних.

Натомість надано лише роздруківку історій повісток і бланк повістки №5637793 ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_1 , за змістом якої йому належить з`явитися у Ніжин на АДРЕСА_4 11.12.2025 о 09:00 годині для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_10 . Однак, бланк не містить підписів, відтиску печатки, прізвища та ім`я посадової особи, яка видала повістку, дати (а.с. 42 зворот).

За такого, викладені у оскаржуваній постанові висновки про те, що позивач був належним чином повідомленим про дату, час і місце виклику, не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються наявними у справі доказами.

Між тим, саме належне повідомлення про виклик є обов`язковою необхідною обставиною для настання адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, якщо воно проявилося у неприбутті по повістці без поважних причин до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Однак, з урахуванням наведеного вище, дана обставина відповідачем не доведена.

Крім того, суд погоджується з обгрунтованістю доводів представника позивача про недопустимість як доказу наданих відповідачем копій протоколу про адміністративне правопорушення №97 від 26.01.2026 щодо ОСОБА_1 .

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріплений в ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. При цьому, відповідно до ч. 6 - 8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Беручи до уваги наведені норми права, суд констатує, що відповідач при виконанні ухвали суду про витребування оригіналів письмових доказів, у тому числі і протоколу про адміністративне правопорушення, про підроблення підписів у якому від його імені стверджує позивач і про призначення для з`ясування цього питання подавав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, суду надав копію, а не оригінал протоколу.

За таких обставин, коли подано копію протоколу про адміністративне правопорушення, і суд за клопотанням представника позивача витребував у відповідача оригінал протоколу про адміністративне правопорушення, а відповідач його оригінал не подав, тоді як позивач наполягає на підробленні його підписів у протоколі про адміністративне правопорушення, представник відповідача повідомляє про відсутність у журналі реєстрації відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_6 у день складення протоколу відміток про перебування позивача у будівлі територіального центру, цей доказ суд до уваги не бере, а тому слід дійти висновку, що відповідачем не надано допустимих і достатніх доказів на підтвердження дотримання установленої нормами КУпАП процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, доведення до його відома суті правопорушення, поставленого йому у провину і опис обставин якого викладено у протоколі про адміністративне правопорушення, вручення протоколу, повідомлення про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за цим протоколом. Зазначені порушення є істотними, оскільки позбавили позивача можливості брати участь у розгляді справи, надати пояснення, свої заперечення і докази, та як наслідок призвели до неповноти її розгляду, неправильного встановлення обставин справи і висновків, які їм не відповідають, безпідставного притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Достатніх і допустимих доказів на підтвердження обставин поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення, правомірності винесеної постанови та спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано, а обставини викладені представником відповідача у відзиві не підтверджуються достатньою сукупністю доказів.

Як вже суд зазначав вище, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки доводи позивача відповідачем не спростовані, і з наданих суду доказів не вбачається вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яке б проявилося у діях, наведених в оскаржуваній постанові, а отже наявні підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.

Згідно квитанції від 03.06.2026 за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн (а.с. 17).

Як встановлено ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 97 від 30 січня 2026 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Рішення суду згідно ч. 4 ст. 286 КАС України може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Карпусь