Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №129/3758/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3758/25

Провадження по справі № 3/129/80/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026 року м. Гайсин

Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 17.10.2022 р. органом 0517, РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,

у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489087 від 20.10.2025 р., ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 20.10.2025 р. о 13 год. 30 хв. в с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «FORTE», який не був зареєстрований, без посвідчення водія відповідної категорії, та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

06.04.2026 р. особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав до суду заяву, в якій просив справу відкласти на іншу дату для надання часу для укласти угоду із захисником, у зв`язку із чим на виконання вимог ч.1 ст. 268 КУПАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на справедливий суд та права на захист розгляд справи відкладено на іншу дату.

06.05.2026 р. захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Гетьман А.В., подав до суду заяву, в якій просив справу відкласти на іншу дату для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку із чим на виконання вимог ч.1 ст. 268 КУПАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на справедливий суд та права на захист розгляд справи відкладено на іншу дату.

20.07.2026 р. захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Гетьман А.В., подав до суду клопотання, в якому зазначив, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнає та просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Клопотання обґрунтував тим, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перш за все слід звернути увагу суду, якщо за здійснення адміністративного правопорушення, осудної людині, передбачена, окрім іншого, така санкція, як позбавлення права управляти транспортним засобом, згідно рішення «Малига проти Франції» від 23.09.1998 року, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що у свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід вказати, що матеріали судової справи №129/3758/25 не містять відомостей про наявність складу адміністративного правопорушення, яке ставиться ОСОБА_1 за вину, а також, відсутні беззаперечні докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі зазначається суть вчиненого правопорушення.

Як убачається зі змісту ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Наголошую суду, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Малофєєва проти рociї»(«Malofeyeva v. russia», рішення від 30.05.2013 p., заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) встановив, серед іншого, порушення ч.З ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства рф така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти росії»(«Karelin v. russia»), заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Згідно п. 9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489087 від 20.10.2025 р., ОСОБА_1 , 20.10.2025 р. о 13:30 год. в с. Краснопілка Гайсинського району по вул. Центральній, керував мотоциклом Forte, який не був зареєстрований, без посвідчення водія відповідної категорії, та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Звертаю Вашу увагу, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , вину не визнає та надає пояснення, що він 20.10.2025 р. о 13:30 год. в с. Краснопілка Гайсинського району по вул. Центральній, мотоциклом Forte, який не був зареєстрований, без посвідчення водія відповідної категорії, та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності дійсно керував, але в стані алкогольного сп`яніння не перебував, 20.10.2025 р. близько 11:00 спитавши дозволу власника мотоциклу ОСОБА_2 взяв його в користування для вирішення нагальних особистих проблем, керуючи вищевказаним мотоциклом, не впоравшись з керування потрапив в ДТП, після чого був госпіталізований до Гайсинської ЦРЛ, у зв`язку з отриманими важкими травмами, процес госпіталізації та проведення оперативних хірургічних втручань пам`ятає не повністю, після опритомлення в палаті Гайсинської ЦРЛ, ОСОБА_1 дізнався від рідних, що він потрапив в ДТП, та йому було проведено операцію з використанням сильнодіючих медичних препаратів, близько 18:00 до його палати з`явилися працівники поліції, під час спілкування з ними ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився оскільки в його організмі знаходилися сильнодіючі медичні препарати (вводився наркоз для проведення хірургічного втручання), розмову з працівниками поліції практично не пам`ятає, оскільки перебував ще не в зовсім притомному стані, важко контролював свої висловлювання і можливо говорив речі, які не відповідали дійсності.

Також ОСОБА_1 просить суд взяти до уваги, що працівники поліції за його згодою могли відібрати в нього біологічні матеріали для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння перед хірургічним втручанням, оскільки чітко пам`ятає, що перша їхня спроба посмілкуватись з ним була безпосередньо в операційній.

ОСОБА_1 вважає, що обставини, які викладені в протоколі серії ЕПР1 № 489087 невірно відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (об`єктивну сторону), оскільки при складанні зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські допустили ряд істотних порушень закону в частині процесуальних дій, пов`язаних із проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення його результатів, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме після ДТП без будь яких зовнішніх ознак та огляду ОСОБА_1 на виявлення ознак алкогольного сп`яніння, без складання акту огляду та вручення йому направлення в медичний заклад для проходження медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння його було доставлено в медичний заклад де з порушенням інструкції працівники поліції намагались провести огляд на стан алкогольного сп`яніння, знаючи, що ОСОБА_1 терміново необхідне проведення оперативних хірургічних втручань, ними не було відібрано біологічних матеріалів, які є предметом дослідження в медичному закладі, а саме слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а якщо неможливо взяти вказані зразки біологічного середовища, то може використовуватися кров.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який ставиться йому за вину, відсутній, оскільки він транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не керував.

Наслідком такого, відповідно до положень статті 247 КУпАП, є закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

1. Щодо відсутності доказів винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

1.1 Про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489087 імперативним вимогам ст.ст. 256, 264 КУпАП.

Згідно п. 9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року N 1376 (далі - Інструкція», при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «місце скоєння адміністративного правопорушення, суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» має бути відображена суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол (про що більш детально відображено у попередньому пункті), особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.

В протоколі зазначено, що водій має ознаки алкогольного сп`яніння, але самі ознаки не перелічені та не зазначені, що порушує Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року № 1376.

Отже, в разі не зазначення в протоколі ознак алкогольного сп`яніння, це є порушенням Інструкції, а тому провадження підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адмінправопорушення.

1.2 Щодо направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 8, 12 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що «знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу і цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Матеріали судової справи не містять Акт огляду на стан алкогольного сп?яніння, а направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не вручався ОСОБА_1 .

Відповідно п. п. 8, 12 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п.8 розділу ІІ Інструкції).

Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки (якої не було) чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки (якого не було), працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов`язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.

Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я (якого не було). У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.

Відповідно до п. п. 3, 4, 6 Розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно п. п. 4, 5, 6, 7, 10 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.

Відповідно до п. 7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно п. п. 6, 9, 10 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п. 22 Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану сп`яніння у випадку незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу є обов`язковим, та у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

Однак, матеріали адміністративного провадження не містять доказів вручення направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці вчинення ДТП, оскільки останній не відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці вчинення ДТП, оскільки його не було.

Відповідний адміністративний матеріал співробітників поліції базується лише на припущеннях і документах складених з порушенням вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров?я України 09.11.2015 №1452/735, а тому є недійсним і не може бути належним доказом по зазначеній справі, - жодних належних фото, відео доказів, що доводять вину ОСОБА_1 , що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять.

Огляд на стан сп`яніння поліцейським з використанням технічних засобів на місці ДТП не проводився, а в закладі охорони здоров`я після оперативного хірургічного втручання втратив свій сенс.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розділ ІІ. Проведення огляду на стан алкогольного сп?яніння поліцейським і оформлення його результатів

1. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу і цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп?яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

2. Огляд на стан алкогольного сп?яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

3. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

4. Огляд на стан сп?яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

5. Перед проведенням огляду на стан сп?яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп?яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

6. Огляд на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

В матеріалах справи присутні документи, які свідчать про порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

Відповідно до п.22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Складання матеріалів по справі про адміністративне правопорушення, відбулося із грубим порушенням норм чинного законодавства.

Зазначені обставини вказують на істотне порушення працівником поліції процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, порядок проведення якого передбачено ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

До аналогічного висновку прийшли Вінницький апеляційний суд у постанові від 17.04.2019 року по справі №130/284/19; Харківський апеляційний суд у постанові від 27.03.2019 року по справі № 619/4295/18.

2. Релевантні джерела права та висновки.

Якщо за здійснення адміністративного правопорушення, осудної людині, передбачена, окрім іншого, така санкція, як позбавлення права управляти транспортним засобом, згідно рішення «Малига проти Франції» від 23.09.1998 року, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що, у свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина 2 статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: ... юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЕСПЧ), практика якої при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рибемон проти Франції», ЄСПЛ відмітив, що сфера застосування принципу презумпції невинності значно ширша, ніж це представляється: презумпція невинності обов`язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість звинувачення, але і для усіх інших громадських стосунків.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Однак, всупереч вимогам ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП, інспектором поліції не було зібрано у встановленому законом порядку доказів вини ОСОБА_1 . З матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, адже докази недопустимі, відтак і підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

До аналогічного висновку прийшов Другий апеляційний адміністративний суду постанові від 05.04.2021 року по справі № 591/6739/20; ВС/КАС у постановах від 26.04.2018 року у справі №338/1/17, від 15.11.2018 року по справі №524/5536/17, від 13.02.2020 року № 524/9716/16-а, від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення правопорушення є недоведеним.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а.

Отже, беручи до уваги все вищезазначене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

З урахуванням досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне справу закрити з таких міркувань.

Відповідальність водія транспортного засобу за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, лише за відмову пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння і тільки за умови дотримання працівниками поліції визначеної законом процедури.

Згідно із нормативно-правовим актом, який на даний час в Україні регламентує порядок, питання та особливості щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння - Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 р. (далі Інструкція), визначено, що п. 6 розділу ІІ цієї Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться в присутності двох свідків; не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Згідно з положеннями ст.266 КУпАП, та Інструкції №1395, передбачено, що у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, поліцейський залучає двох свідків, які засвідчують факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до вимог КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КУпАП.

Згідно із ст. 280 КУпАП суди при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, мають також з`ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

Суди мають також з`ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_3 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Досліджуючи та оцінюючи надані у справі докази суд дійшов таких висновків.

Доданий до протоколу файл на DVD-R диску із відеозаписами, є неналежним та недопустимим, оскільки цей відеозапис не містять факту керування водієм ОСОБА_1 20.10.2025 р. о 13 год. 30 хв. в с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області по вул. Центральній, мотоциклом «FORTE», з ознаками алкогольного сп`яніння, крім того не містить відомостей щодо пропозиції ОСОБА_1 в передбаченому законом порядку про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місце зупинки транспортного засобу, не містить відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я, та у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, не було залучено свідків, що означає не дотримання поліцейськими передбаченого КУпАП та “Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі” затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достатнім і належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489087 від 20.10.2025 р. відхиляється судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

З пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , встановлено, що він 20.10.2025 р. о 13:30 год. в с. Краснопілка Гайсинського району по вул. Центральній, мотоциклом Forte, який не був зареєстрований, без посвідчення водія відповідної категорії, та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності дійсно керував, але в стані алкогольного сп`яніння не перебував, 20.10.2025 р. близько 11:00 спитавши дозволу власника мотоциклу ОСОБА_2 взяв його в користування для вирішення нагальних особистих проблем, керуючи вищевказаним мотоциклом, не впоравшись з керування потрапив в ДТП, після чого був госпіталізований до Гайсинської ЦРЛ, у зв`язку з отриманими важкими травмами, процес госпіталізації та проведення оперативних хірургічних втручань пам`ятає не повністю, після опритомлення в палаті Гайсинської ЦРЛ, ОСОБА_1 дізнався від рідних, що він потрапив в ДТП, та йому було проведено операцію з використанням сильнодіючих медичних препаратів, близько 18:00 до його палати з`явилися працівники поліції, під час спілкування з ними ОСОБА_1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився оскільки в його організмі знаходилися сильнодіючі медичні препарати (вводився наркоз для проведення хірургічного втручання), розмову з працівниками поліції практично не пам`ятає, оскільки перебував ще не в зовсім притомному стані, важко контролював свої висловлювання і можливо говорив речі, які не відповідали дійсності

Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнає та заперечує свою винуватість у скоєнні ним вказаного адміністративного правопорушення, наполягав на його невинуватості; враховуючи те, що суд встановлює наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи виключно на підставі доказів, а обов`язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доданим до матеріалів справи документам надана оцінка як неналежним та недопустимим доказам, а матеріали справи не містять інших беззаперечних, достатніх, допустимих, достовірних доказів про те, що ОСОБА_1 20.10.2025 р. о 13 год. 30 хв. в с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області по вул. Центральній, керував мотоциклом «FORTE», який не був зареєстрований, без посвідчення водія відповідної категорії, та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, то за таких обставин, суд приходить до переконання про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього підлягає закриттю на підставі п.1) ч. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП,

Постановив:

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1) ч. 1 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: