Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №940/901/26 — Тетіївський районний суд Київської області

23.07.2026 Провадження по справі № 2/940/653/26

Справа № 940/901/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Авілової Т.А.

представника позивача адвоката Неживка І.В.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК-Агро», про виділення земельної ділянки в натурі та припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позов в якому просить виділити йому в натурі у власність 7/8 частини земельної ділянки площею 2.7121 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради Білоцерківського (в минулому Тетіївського) району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3224687000:03:001:0010, що позначена як ділянка № НОМЕР_1 площею 2,3818 га по схемі поділу земельної ділянки, розробленій ФОП ОСОБА_4 , виділити в натурі у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 1/8 частини земельної ділянки площею 2.7121 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради Білоцерківського (в минулому Тетіївського) району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3224687000:03:001:0010, що позначена як ділянка № НОМЕР_2 площею 0,3403 га по схемі розподілу земельної ділянки, розробленій ФОП ОСОБА_4 , а також припинити його право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 2.7121 га, кадастровий номер - 3224687000:03:001:0010, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач після смерті свого батька ОСОБА_5 , смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкував 7/8 частини земельної ділянки площею 2.7121 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради Білоцерківського (в минулому Тетіївського) району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3224687000:03:001:0010.

Окрім нього спадкоємцем, який прийняв спадщину, була його мати ОСОБА_6 . За наявності заповіту, вона мала право на обов`язкову частку в спадковому майні, на підставі ч. 1 ст. 1241 ЦК України, так як на момент відкриття спадщини була непрацездатною вдовою (пенсіонером).

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_6 померла. Спадщину після її смерті прийняли його сестри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі Відповідачі). Заяву про прийняття спадщини після смерті матері він не писав.

Станом на 20.05.26 Відповідачі свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер не отримали 3224687000:03:001:0010, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав №478119079 від 20.05.26. З інформаційної довідки вбачається, що 1/8 частини земельної ділянки досі зареєстровані за покійним батьком ОСОБА_5 .

Тобто, Відповідачі є власниками 1/8 частини земельної ділянки кадастровий номер 3224687000:03:001:0010, навіть за умови не отримання свідоцтва про право на спадщину.

В даний час між сторонами виник спір з приводу використання та розпорядження земельною ділянкою. На початку 2027 року закінчується договір оренди спірної земельної ділянки, та він має намір належну частину земельної ділянки здати в оренду, проте не зможе цього зробити без згоди та належного оформлення права власності Відповідачами на їх частину. Відповідачі не отримують свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку, що унеможливлює укладення договір поділу.

У зв`язку із тим, що добровільно відповідачі не надають свого дозволу на виділення частки позивача із спільної власності, позивач змушений звернутись з відповідною позовною заявою до суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 27.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

10.06.2026 до суду від Тетіївської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду від 27.05.2026 надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_3 та копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 40-89).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 07.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 адвокат Неживок І.В. уточнив позовні вимоги, а саме просив виділити ОСОБА_3 в натурі у власність 7/8 частини земельної ділянки площею 2.7121 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради Білоцерківського (в минулому Тетіївського) району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3224687000:03:001:0010, та припинити його право спільної часткової власності на на дану земельну ділянку.

Відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Представник третьої особи ТОВ «ТАК-Агро» Клековкін О.В. у судове засідання не прибув, до суду надав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, заперечень щодо задоволення позовної заяви товариство не має.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15.06.2021, виданим приватним нотаріусом Тетіївського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвої О.А., ОСОБА_3 , є власником 7/8 частки земельної ділянки площею 2.7121 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради Білоцерківського (в минулому Тетіївського) району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3224687000:03:001:0010. Вказане також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 63902174 від 12.03.2021, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим 15.06.2021 за номером 261673202, та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держваного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 478119079 від 20.05.2026 ( а. с. 12-16).

З матеріалів спадкової справи № 19/2021 заведеної до майна померлого ОСОБА_5 , встановлено, що з заявою про прийняття спадщини після його смерті до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області звернувся позивач ОСОБА_3 ( а. с. 72).

З матеріалів спадкової справи № 131/2021 заведеної до майна померлої ОСОБА_6 , встановлено, що з заявою про прийняття спадщини після її смерті до державного нотаріуса Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області звернулись відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а. с. 41).

Відповідачі свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 3224687000:03:001:0010 не отримали, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держваного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 478119079 від 20.05.2026, з якої вбачається, що 1/8 частини земельної ділянки досі зареєстрована за покійним ОСОБА_5 . Крім того, спірна земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «ТАК-Агро» ( а. с. 15-16).

Відповідно до схеми поділу земельної ділянки, виготовленої сертифікованим землевпорядником ОСОБА_4 передбачено розподіл земельної ділянки 2,7221 га з кадастровим номером – 3224687000:03:001:0010, що розташована: Київська область, Білоцерківський район, Тетіївська міська рада (за межами с. Степове), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: ділянка № НОМЕР_1 , площею - 2,3818 га., та ділянка № НОМЕР_2 , площею – 0,3403 га. ( а. с. 18).

Згідно із схемою визначений попередній можливий розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3224687000:03:001:0010 в натурі між власниками, які є сторонами по справі.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою ст. 364 ЦК України, передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Згідно статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 87 Земельного кодексу, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при добровільному об`єднанні власниками належних їм земельних ділянок; при набутті у спільну часткову власність земельної ділянки за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини, за рішенням суду та в інших випадках, встановлених законом.

Слід звернути увагу, що право спільної власності на земельну ділянку передбачає не поділ земельної ділянки на частки, а частку у праві на земельну ділянку, тобто земельна ділянка залишається єдиним об`єктом.

Відповідно до ч. 4 ст. 88 Земельного кодексу, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Для реалізації прав суб`єктів спільної часткової власності на отримання у власність (користування) частки в праві на земельну ділянку, така земельна ділянка має набути ознак права власності ( користування).

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією, із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З аналізу положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, вбачається, що формування земельної ділянки здійснюється саме за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Серед видів технічної документації із землеустрою відповідно до пункту «й» ст. 25 Закону України "Про землеустрій" зазначена технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Склад технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок визначений ст. 56 Закону України "Про земелеустрій".

Відповідно до вимог пункту «є» ст. 56 Закону України "Про земелеустрій" та п. 12 ст. 186 Земельного кодексу, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок повинна бути погоджена із землекористувачем.

Поділ земельної ділянки призведе до скасування її державної реєстрації, як об`єкта цивільних прав, формування нових земельних ділянок та внесення інформації про них до Державного земельного кадастру.

В свою чергу, Земельним кодексом України та Законом №3613-VI чітко визначені випадки, при яких можлива державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру) за технічною документацією, із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме:

- відповідно до розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, де зазначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

- відповідно до пунктів 2, 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр, земельні ділянки, право власності (користування), на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Таким чином, державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру) за технічною документацією, із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) можлива лише за умови підтвердження права власності на вказану ділянку, у випадках передбачених Розділом Х Перехідних положень Земельного кодексу України та Розділом VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр".

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що виділення частки позивача з спільної часткової власності повинно відбуватись з дотриманням норм законодавства, що регулюють порядок поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом установлено, що сторонам належить на праві спільної часткової власності земельна ділянка площею 2.7121 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради Білоцерківського (в минулому Тетіївського) району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3224687000:03:001:0010, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .

Між позивачем та відповідачками не було досягнуто згоди з приводу поділу в натурі вище вказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим за замовленням позивача було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Належні позивачу ОСОБА_3 7/8 частини земельної ділянки, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, є відокремленою, визначено межі з сусідніми земельними ділянками і може бути виділена в натурі.

Позивач пропонував відповідачками поділити належну їм у спільній частковій власності земельну ділянку в добровільному порядку нотаріально, але згоди досягнуто не було.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та позивачу слід виділити у власність в натурі земельну ділянку площею 2,3818 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради Білоцерківського (в минулому Тетіївського) району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 3224687000:03:001:0010, із земельної ділянки площею 2,7221 га, кадастровий номер 3224687000:03:001:0010, згідно схеми поділу земельної ділянки, що виготовлена сертифікованим землевпорядником ОСОБА_4 , як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації.

Спільну часткову власність між позивачем та відповідачками припинити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується відповідними доказами.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив про залишення за ним понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору.

У зв`язку з цим, з відповідачів не підлягають відшкодуванню, понесені позивачем судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 355, 356, 367, 1225, 1278 ЦК України, ст. 88 ЗК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК-Агро», про виділення земельної ділянки в натурі та припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку - задовольнити.

Виділити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , у власність земельну ділянку площею 2,3818 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степівської сільської ради Білоцерківського (в минулому Тетіївського) району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3224687000:03:001:0010, із земельної ділянки площею 2,7121 га, кадастровий номер 3224687000:03:001:0010, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1528102332000, припинивши його право спільної часткової власності на неї.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко