Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №375/1214/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1214/26

Провадження № 1-кп/375/124/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області обвинувальний акт та угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12026111250000090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 квітня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Рокитне Рокитнянського району Київської області, яка зареєстрована та проживає адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не заміжня, не працююча, не депутат, не адвокат, не інвалід, дітей на утриманні не має, раніше не судима -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

В порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_3 умисно та безпричинно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняла по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 психологічне насильство. Тобто ОСОБА_3 неодноразово, без будь-якого приводу, вчиняла по відношенню до своєї матері дії, виражені у словесних образах нецензурною лайкою, приниженні честі та гідності. Тим самим вона спричинила ОСОБА_5 моральні (психологічні) страждання, тобто викликала у неї больові та психологічні страждання, почуття страху за своє життя та здоров`я, фізичної безпорадності та образи.

Так, 16 грудня 2024 року близько 13 год ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_5 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та вдарила рукою по обличчю. В наслідок чого завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю, у зв`язку з чим 10 березня 2025 року притягнута Рокитнянським районним судом до адміністративної відповідальності, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

Продовжуючи свої злочинні дії, 22 листопада 2025 року близько 19 год 40 хв ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_5 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та штовханні. В наслідок чого завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю, у зв`язку з чим 15 грудня 2025 року притягнута Рокитнянським районним судом до адміністративної відповідальності, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

Продовжуючи свої злочинні дії, 9 березня 2026 року близько 20 год 00 хв ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_5 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрожувала словесно фізичною розправою. В наслідок чого завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю, у зв`язку з чим 17 березня 2026 року притягнута Рокитнянським районним судом до адміністративної відповідальності, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

Останній факт домашнього насильства мав місце 30 березня 2026 року близько 20 год 00 хв, ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_5 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та вдарила рукою по голові.

Не в змозі більше терпіти психологічне насильство та психічні страждання від вищевказаних систематичних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_5 звернусь до працівників поліції із письмовою заявою у формі приватного обвинувачення, щодо притягнення її дочки до кримінальної відповідальності за статтею 126-1 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно, систематично вчиняла психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань. Внаслідок насильства з боку дочки ОСОБА_3 у потерпілої ОСОБА_5 зафіксовано, що внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (агресивної поведінки дочки ОСОБА_3 ), які досліджені за матеріалами провадження, зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров?я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення соціального функціонування та зниження якості поточного життя.

Внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (агресивної поведінки дочки ОСОБА_3 ), ОСОБА_5 завдані психологічні страждання періодичні негативні психоемоційні переживання.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України.

Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження

23 липня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 укладено угоду про примирення на таких умовах: сторони дійшли згоди стосовно формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за статтею 126-1 КК України, істотних для кримінального провадження обставин; узгодили міру покарання, яку слід призначити ОСОБА_3 за статтею 126-1 КК України – у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт з покладенням на ОСОБА_3 обов`язків, передбачених та статтею 91-1 КК України; наслідки укладення та затвердження угоди про примирення та наслідки невиконання угоди.

Позиції сторін щодо можливості затвердження угоди.

Обвинувачена в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнала повністю, щиро розкаювалась, додатково вказувала на те, що коли вона вживає алкогольні напої в нею з матір`ю виникають конфлікти. Також зазначала, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення відповідають дійсності та наполягала на затвердженні угоди про примирення.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, передбачені частиною 5 статті 474 КПК України, та наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 474 цього Кодексу.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що між нею та ОСОБА_3 дійсно укладена угода про примирення, оскільки вони між собою примирилися, а тому просила дану угоду затвердити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим.

Мотиви суду щодо затвердження угоди про примирення та призначення покарання.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про примирення, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 468, частини 3 статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі пояснень обвинуваченої, потерпілої, суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України.

Умови угоди відповідають вимогам КПК України, а саме: угода про примирення укладена між потерпілою та обвинуваченим у провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, яке, відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином, відповідно до частини 1 статті 469 КПК України, ініціатором укладення даної угоди про примирення була потерпіла по даному кримінальному провадженню. Зміст угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України, зокрема, вона містить узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Узгоджена потерпілою і обвинуваченою міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових злочинів чи кримінальних проступків. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку та тяжкість вчиненого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення та призначення ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання в межах санкції статті 126-1 КК України – у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись статтями 100, 314, 374, 468-469, 472-475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 23 липня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання – у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На підставі пункту 5 частини 1 статті 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці, до органу місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_3 .

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за статтею 390-1 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_6