Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №362/3954/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3954/26

Провадження № 2/362/4710/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Стукалової І.В. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просить розірвати шлюб зареєстрований 26.01.2013 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №17. Після розірвання шлюбу відновити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Вказуючи на те, що 26.01.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружнє життя у сторін не склалося. За час спільного проживання виявилось, що вони мають різні характери, погляди на життя та сім`ю , моральні та духовні цінності . Вони втратили почуття поваги та любові один до одного , що унеможливило їх спільне проживання. Протягом останнього часу подружніх стосунків сторони не підтримують. Виходячи з цього, позивач вважає, що шлюб з відповідачем існує лише формально . Перебування в даному шлюбі суперечить її інтересам. Позивач переконана, що сім`я розпалася, примирення між ними неможливе, тому шлюб між ними необхідно розірвати.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.06.2026 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 15-16).

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 про розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом повідомлялася належним чином, заяв із процесуальних питань до суду не направляли.

ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, копію позовної заяви з додатками отримав, про що свідчить розписка про вручення матеріалів (а.с. 19), не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами (а.с.17, 19).

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутністю відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що 26.01.2013 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво- Святошинського району Київської області, актовий запис № 17, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.9).

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею п`ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ст. 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За змістом ч. 2 ст. 104, ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить виключно від волевиявлення особи яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя. Позивачка просила про відновлення дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 », а тому суд вирішує це питання та ці вимоги підлягають до задоволення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 112, 114, 115 СК України, статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 26.02.2013 року у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 17 - розірвати.

Змінити ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Текст рішення складено 23.07.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко