Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №357/21326/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/21326/25

Провадження № 2/357/136/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

за участю:

представник позивача – адвокат Могилян Л.В.;

представник відповідача – адвокат Радецька Т.П.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Могилян Людмилу Василівну, звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : 1) заборгованість за договором позики № 26/05/23 від 26.05.2023 у розмірі 3 256,34 доларів США, що за курсом ПАТ КБ «Приват Банк» на день проведення розрахунку становить 138 036,25 грн; 2) пеню в розмірі 138 036,25 грн; 3) інфляційні витрати у розмірі 2 218,95 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 26.05.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір позики № 26/05/23, відповідно до якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 433 697,80 грн, що на день укладення договору становить еквівалент суми 11 592 доларів США. Сторони домовились, що повернення позиченої суми грошей повинно проходити в готівковій формі або в безготівковій формі шляхом виплати на банківський рахунок за курсом продажу доларів ПАТ КБ «ПриватБанк» за встановленим графіком. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу. Однак, внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язань за відповідачем утворилась заборгованість за договором, що станом на 20.12.2025 складає 3 256,34 доларів США та за курсом ПАТ КБ «ПриватБанк» на день проведення розрахунку становить 138 036,25 грн. З огляду на наявність заборгованості, позивач вказує про нарахування пені в розмірі 12 751,20 доларів США, що на день проведення розрахунку становить 540 523,36 грн. За рішенням позивача заборгованість по пені зменшено до розміру заборгованості за договором позики до 138 036,25 грн за 110 днів. Крім того, позивач просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 2 218,95 грн (138 036,25 x 1.01607511 - 138 036,25). Позивачем на адресу ОСОБА_2 направлено досудову вимогу про погашення боргу, яку відповідач не виконав, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

05.01.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні 10.02.2026.

21.01.2026 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Радецької Т.П., надійшов відзив, в якому наведено власний розрахунок у відповідності до курсів валют, згідно з яким заборгованість відповідача становить 856 доларів США. Вважає, що показники, покладені позивачем в основу розрахунку загального розміру заборгованості за договором позики № 26/05/23 від 26.05.2023 є недостовірними, наслідком чого є неправомірною заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості в розмірі 278 291,45 грн. У 2024 - 2025 роках відповідач опинився в тяжких життєвих обставинах, про що він повідомив позивача, її представників та гарантував повернення коштів. Вказано, що сума позики становить 433 697,80 грн, що на день укладення договору позики становить еквівалент 11 592 доларів США за курсом продажу доларів США в ПАТ КБ «Приват Банк» зі строком повернення до 26.05.2025. Строк повернення позики сторонами узгоджено щомісячними рівними платежами з 26.06.2023 по 26.05.2025 в розмірі 18 074 грн, що становить еквівалент 483 доларів, однак в які періоди та в яких розмірах поверталась позика позивачем не було підтверджено. Оскільки предметом укладеного між сторонами кредитного договору є грошові кошти в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, то передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати не підлягають стягненню, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції були відновлені еквівалентом іноземної валюти. Крім того, під час воєнного стану діє заборона нарахування та стягнення штрафів, пені та інших штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань. Просить врахувати розрахунок при ухваленні рішення.

25.01.2026 представник позивача - адвокат Могилян Л.В., подала до суду відповідь на відзив з додатковими обґрунтуваннями позову. Вказує, що 27.06.2024 з рахунку ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_3 сплачено 20 450 грн, а не 22 450 грн. 14.09.2024 з рахунку ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_3 сплачено 20 044 грн, а не 40 044 грн. 09.04.2025 відповідач зазначає, що здійснено оплату на суму 20 141 грн та на суму 19 948 з рахунку ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_3 , проте реально сплачено 19 948 грн. Банківська квитанція № 238748710 зазначена відповідачем 2 рази на різні суми. 01.09.2025 здійснено оплату на суму 20 335 з рахунку ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_3 як штрафні санкції, що передбачено п. 6 договору. Заперечує наявність тяжких життєвих обставин у відповідача.

02.02.2026 представник відповідача - адвокат Радецька Т.П., подала до суду заперечення на відповідь на відзив з додатковими обґрунтуваннями.

10.02.2026 в судовому засіданні суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяви по суті справи, приєднати до матеріалів справи письмові докази.

29.04.2026 в судовому засіданні суд на місці ухвалив приєднати до матеріалів справи клопотання з письмовими доказами й платіжними інструкціями в читабельному вигляді, задовольнив клопотання представника відповідача про виклик свідків, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

15.07.2026 в судовому засіданні суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про визнання явки позивача обов`язковою, з огляду на участь її представника, та у клопотанні про зобов`язання позивача забезпечити явку свідків, заявлених представником відповідача.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвоката Могилян Л.В., позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що кошти надавались відповідачу в гривні, але стягнути просить в доларах, оскільки це передбачено умовами договору. Всі часткові оплати враховані позивачем, в тому числі за розписками від представника позивача ОСОБА_4 . Визнала, що ОСОБА_5 , Ліповуз та Любченко є уповноваженими представниками позивача на отримання коштів в інтересах ОСОБА_1 за спірним договором позики. Пеня визначена умовами договору, яка є більшою, ніж заявлена до стягнення.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Радецька Т.П., в судовому засіданні пояснила, що з огляду на долучені до справи скріншоти переписок, квитанції та розписки, оригінали яких наявні у відповідача, а також позиції представника позивача про визнання представників у позивача на отримання коштів, в сукупності це свідчить про повернення грошових сум за позикою згідно наданого розрахунку, тому клопотання про допит свідків представник знімає з розгляду, з огляду також на відсутність адрес проживання свідків. Зазначила, що надані позивачем виписки є неповними. Заявила про подання доказів понесених відповідачем витрат на правову допомогу після ухвалення судом рішення.

Вислухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи та оглянувши оригінали розписок, надані стороною відповідача, суд перейшов до стадії ухвалення рішення, повідомивши дату та час його проголошення (складення).

Судом встановлено наступне.

26.05.2023 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладений договір позики № 26/05/23, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 433 697,80 грн, що на день укладення договору становить еквівалент 11 592 доларів США за курсом продажу доларів США в ПАТ КБ «ПриватБанк», які позичальник зобов`язався повернути позикодавцю не пізніше 26.05.2025.

Позика є безпроцентною, що передбачено п. 2 договору.

Вказаним пунктом договору також визначено, що повернення позиченої суми грошей повинне проходити в готівковій формі у місті Києві за курсом продажу доларів ПАТ КБ «ПриватБанк» на день проведення розрахунку за цим договором у такому порядку:

26.06.2023 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.07.2023 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.08.2023 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.09.2023 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.10.2023 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.11.2023 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.12.2023 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.01.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.02.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.03.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.04.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.05.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.06.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.07.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.08.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.09.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.10.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.11.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.12.2024 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.01.2025 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.02.2025 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.03.2025 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.04.2025 - 18 074 грн, що становить 483 долари США;

26.05.2025 - 18 074 грн, що становить 483 долари США.

Про кожен факт повернення позики позикодавець надає позичальнику власноручно підписану розписку про отримання грошей (п. 3 договору).

У пункті 4 договору сторони погодили, що у випадку зміни в бік збільшення курсу гривні по відношенню до долара США від зазначеного курсу в п. 1 цього договору, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір поверненої позики або її частини відповідав доларовому еквіваленту суми позики за комерційним курсом продажу долару США, встановленому в ПАТ КБ «ПриватБанк» на день здійснення кожного платежу за цим договором (у тому числі у випадку дострокового повернення, або погашення в порядку звернення стягнення на предмет застави, та/або примусового стягнення заборгованості, та/або погашення заборгованості будь-яким іншим шляхом, передбаченим договором та законодавством України).

Пунктом 6 договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення грошей за цим договором позичальник сплачує позикодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від позиченої суми.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за вказаним договором позики, 26.05.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений 26.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ліпатовою Л.А., реєстровий № 159, за яким в заставу передано належний на праві власності ОСОБА_2 автомобіль марки BMW, модель X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2010 року випуску, колір червоний, особливі відмітки - загальний легковий універсал.

Згідно наданих сторонами письмових доказів, судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 діяли в інтересах позивача при отриманні коштів в рахунок погашення заборгованості за договором позики № 26/05/23 від 26.05.2023.

Відповідачем в рахунок сплати позики за спірним договором сплачено:

1) 26.06.2023 - 18 000 грн;

2) 01.08.2023 - 18 002 грн;

3) 02.09.2023 - 18 306 грн;

4) 02.09.2023 - 18 397,53 грн;

5) 27.09.2023 - 18 258 грн;

6) 31.10.2023 - 18 200 грн;

7) 30.11.2023 - 18 200 грн;

8) 28.12.2023 - 18 400 грн;

9) 30.01.2024 - 500 доларів США;

10) 01.03.2024 - 485 доларів США;

11) 28.03.2024 - 485 доларів США;

12) 13.05.2024 - 22 120 грн;

13) 27.06.2024 - 20 450 грн;

14) 13.09.2024 - 40 089 грн;

15) 14.09.2024 - 20 044 грн;

16) 31.10.2024 - 20 069 грн;

17) 09.01.2025 - 18 854 грн;

18) 17.03.2025 - 20 141 грн;

19) 09.04.2025 - 19 948 грн;

20) 01.09.2025 - 20 335 грн.

Загальна сума сплачених відповідачем на виконання договору позики № 26/05/23 від 26.05.2023 складає 347 814 грн та 1 470 доларів США, що згідно з наданими відповідачем довідками АТ КБ «ПриватБанк» про курси продажу доларів США станом на дати сплати складає 404 662,30 грн або 10 209 доларів США.

12.12.2025 ОСОБА_1 направила ОСОБА_2 досудову вимогу на суму 3 256,34 доларів США.

В матеріалах справи також містять скріншоти переписок відповідача з представниками позикодавця, копії платіжних інструкцій та розписок.

При вирішенні справи, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Згідно зі ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 цього Кодексу).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Судом встановлено, що між сторонами досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору позики, відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України, який забезпечено нотаріально засвідченим договором застави транспортного засобу.

Судом також встановлено, що відповідач здійснював платежі з порушенням встановлених умовами договору строків сплати.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В межах розгляду даної справи позивачем доведено факт укладення договору позики та факт отримання відповідачем грошових коштів, що не заперечується відповідачем.

Щодо валюти боргу і розміру грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет № 15-93), Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Представник позивача просила стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 26/05/23 від 26.05.2023 у розмірі 3 256,34 доларів США, що за курсом ПАТ КБ «Приват Банк» на день проведення розрахунку становить 138 036,25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до положень договору позики № 26/05/23 від 26.05.2023, позикодавець передав, а позичальник прийняв у позику гроші в сумі 433 697,80 грн, що на день укладення договору становило еквівалент суми 11 592 доларів США, та вказану грошову суму відповідач зобов`язувався повернути частинами за встановленим графіком, рівними платежами у розмірі 18 074 грн, що становить еквівалент 483 доларів США, у порядку та згідно з умовами, передбаченими цим договором.

Таким чином, позика та періодичні платежі, які мав сплачувати позичальник, визначені сторонами договору в гривнях з доларовим еквівалентом станом на день укладення договору, також договором позики передбачена умова про те, що на дату повернення платежу відповідна сума має обраховуватися у відповідності до курсу валют ПАТ КБ «ПриватБанк», що внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника.

Представником позивача не надано доказів щодо зміни курсу гривні по відношення до долара США від визначеного курсу у п. 1 договору позики № 26/05/23 від 26.05.2023 станом на день здійснення кожного платежу, який визначено п. 2 договору, а також відповідного розрахунку по кожній такій сплаті. Вказаний обов`язок взяв на себе відповідач, надавши довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» з курсом долара США на день сплати, а також відповідний розрахунок заборгованості, який позивачем не спростований.

Так, судом встановлено, що відповідачем на виконання договору позики № 26/05/23 від 26.05.2023 сплачено 404 662,30 грн, що в еквіваленті становить 10 209 доларів США за курсом продажу доларів ПАТ КБ «ПриватБанк» на день проведення розрахунку за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу, суд враховує, що у даній справі позивачем заявлена до суду вимога про стягнення позики саме у доларах США з посиланням на умови договору, що регулюють повернення коштів, при цьому відповідачем також надано розрахунок із сумою заборгованості по договору саме у доларах США (856 доларів США).

Слід зазначити, що квитанція № 205607419 від 27.06.2024 о 22:48 (а.с. 127 т. 1) про сплату ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_3 коштів у сумі 20 450 грн та надіслана останньому 27.06.2024 о 22:49 в месенджері копія квитанції з підтвердженням отримання платежу (а.с. 102 т. 1) є однією й тією ж сплатою, яку представник відповідача порахувала двічі.

Разом з тим, всі інші сплати з незначними похибками підтверджені, а залишок боргу становить 1 383 долари США (11 592 - 10 209).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виконання зобов`язання та зарахування у тіло позики, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6 договору позики № 26/05/23 від 26.05.2023, у разі несвоєчасного повернення грошей за цим договором позичальник сплачує позикодавцю за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від позиченої суми.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пеня за просторочення відповідачем виконання зобов`язання щодо повернення позики не підлягає стягненню, тому всі проведені відповідачем платежі слід зарахувати в тіло позики.

З тих же підстав не підлягає до задоволення вимога про стягнення інфляційних втрат.

Крім того, нарахування інфляційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, покликане компенсувати знецінення національної валюти - гривні.

Оскільки сума позики в гривнях прив`язана до курсу долара, нарахування інфляційних втрат не передбачене.

Враховуючи сукупність зібраних у справі доказів та позиції сторін у цій справі, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 469,09 грн (2 226,32х21,07%).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 26/05/23 від 26.05.2023 у розмірі 1 383 долари США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 469,09 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду з дня підписання рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов