Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №166/969/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

Суд: Ратнівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №166/969/26

Суддя: Свистун О. М.

справа № 166/969/26

провадження № 3/166/348/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 липня 2026 року с-ще Ратне

Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Свистун О.М., з участю секретаря Омелько Н.І., особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Колєсніка Б.В., розглянувши скеровану відділенням поліції №2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив :

ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674677 від 24.05.2026 звинувачується у тому, що вона 24 травня 2026 року о 22 год 43 хв на вул. Шевченка в с. Заброди Ковельського району Волинської області керувала транспортним засобом марки "Chevrolet Lacetti", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, серед яких – запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки траспортного засобу та проходження такого огляду в медичному закладі в установленому законом порядку відмовилася, чим вчинила порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі – ПДР), за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 винуватість у скоєному не визнала, пояснила, що вже три місяці через проблеми із здоров`ям взагалі не вживає спиртних напоїв. У вказані в протоколі дату, час і місці вона керувала автомобілем, в якому перебували її чоловік, дочка із немовлям. Її зупинили працівники поліції, перевірили документи й запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, повідомивши про запах алкоголю з порожнини рота. На цю пропозицію вона погодилася, однак висловила бажання пройти огляд у лікарні. Її чоловік, який перебував на передньому пасажирському сидінні в стані алкогольного сп`яніння, почав суперечку із працівником поліції, сказавши, що запах із автомобіля, а не від неї, став поводитися неадекватно й агресивно. Вона, будучи стурбованою такою поведінкою чоловіка, а також перебуванням у автомобілі дочки із немовлям, розгубилася й на пропозицію сісти в службовий автомобіль для слідування в лікарню емоційно відмовилася. Знову зав`язалася суперечка між чоловіком і поліцейським. Тоді ж поліцейвський, почувши мою відмову пройти огляд, присів у службовий автомобіль для складання протоколу. Однак вона, розуміючи наслідки цього, одразу ж ще до складання будь-яких документів повідомила іншого поліцеського про готовність пройти огляд на стан сп`яніння. Той, в свою чергу, сказав колезі, який готувався складати протокол:"Хай дихне", однак останній відмовив, повідомивши, що п`ять разів пропонувати не буде.

Захисник Колєснік Б.В. просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адмінправопорушення, мотивуючи тим, що його підзахисна не ухилялася від огляуд, а добровільно висловила згоду на його проходження й самостійно пройшла такий огляд. Інспектор після зупинки не назвав правових підстав для зупинки, не вказав на жодне порушення ПДР. Про ознаки сп`яніння інспектор вказав вже після пропозиції пройти огляд. У подальшому в умовах конфліктної ситуації, ОСОБА_1 на запитання, чи буде проходити огляд, відповіла відмовою, проте вже за короткий проміжок часу (32 секунди) неодноразово й однозначно повідомила про свою готовність пройти огляд на місці зупинки, у зв`язку із чим інший інспектор перепитав колегу, чи не варто таки пройти огляд. Ці висловлювання чув ОСОБА_2 , інспектор, який згодом склав протокол, який проігнорував висловлену згоду, заявив, що не перепитуватиме по п`ять разів, та розпочав складати адмінматеріали, хоча на той момент жодного документа (ні акта огляду, ні направлення) ще складено не було. Більш того, другий поліцейський у цей час запитав у ОСОБА_2 : «Може, хай пройде?», проте відповіді не отримав. Оскільки ще до складання протоколу ОСОБА_1 висловила згоду на проходження огляду на стан сп`яніння, вважає, що у її діях відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Більш того, ОСОБА_1 о 00 год 30-35 хв 25 травня 2026 року пройшла огляд на стан сп`яніння в Ратнівській ЦРЛ, за результатами якого ознак сп`яніння у неї встановлено не було, про що свідчить відповідний консультаційний висновок спеціаліста.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши документи, додані до матеріалів, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КпАП України, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КпАП України адміністративна відповідальність за цією статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За правилами п.п. 2, 3, 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці

Із дослідженого судом відеозапису події за участю ОСОБА_1 вбачається, що

-о 22 год 46 хв 02 с поліцейський зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 ,

-о 22 год 47 хв 05 с запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 повідомила, що пройде огляд у лікарні,

-о 22 год 47 хв 20 с після конфлікту із чоловіком, який перебував у стані сп`яніння, повідомила, що в лікарню не поїде;

-о 22 год 47 хв 50 с інспектор запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в лікарні,

- із 22 год 47 хв 50 с до 22 год 49 хв 45 с триває суперечка із чоловіком, ОСОБА_1 відправляє дочку із дитиною додому, у ході заспокоєння чоловіка емоційно повідомляє, що проходити огляд не буде, одночасно інспектор роз`яснює ОСОБА_1 права,

-о 22 год 49 хв 46 с інспектор Рожик Р.Ф. пішов у службовий автомобіль для складання протоколу,

-о 22 год 50 хв 01 с ОСОБА_1 повідомила, що хоче продути в алкотестер, її прохання інспектору ОСОБА_2 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, передав інспектор, який стояв біля автомобіля зі сторони водія, сказавши: «Може, хай дихне», на що ОСОБА_2 відповів, що п`ять разів пропонувати не буде. При цьому, із відеозапису вбачається, що жодного документа інспектор ще не склав, ні акта огляду, ні направлення, ні протоколу про адмінправопорушення,

-о 22 год 50 хв 46 с ОСОБА_1 вдруге повідомила про бажання пройти огляд, інспектор її прохання проігнорував.

На думку суду, склад правопорушення за ст. 130 КУпАП передбачає наявність остаточної відмови від медичного огляду. Якщо особа виявила бажання пройти тест ще до того, як документи були складені, її первинні слова не є юридично завершеною відмовою. Фраза патрульного «п`ять разів пропонувати не буду», на переконання суду, свідчить про його упередженість.

Очевидно, що присутність малолітньої дитини в машині та агресивна поведінка нетверезого чоловіка — сильний психологічний чинник. Тому суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що остання перебувала у стані розгубленості та стресу, що заважало їй миттєво зорієнтуватися в правових наслідках. Однак вона швидко виправила свою помилку, попросивши про проведення огляду.

Згідно з Інструкцією мета поліцейського — забезпечити безпеку та перевірити водія на стан сп`яніння, а не за будь-яких обставин скласти протокол про відмову від проходження огляду. Короткий час спілкування (близько 4 хвилин), включаючи суперечку ОСОБА_1 із чоловіком, роз`яснення їй прав, свідчить про те, що інспектор діяв квапливо, поверхнево, та мав на меті якомога швидше оформити протокол, замість того, щоб реально забезпечити проведення огляду.

Суд наголошує, що прохання пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 висловила ще до того, як був складений акт огляду, направлення на огляд, а тим більше протокол.

При цьому, позиція одного із поліцейських дозволити пройти огляд ОСОБА_1 , яка не була підтримана іншим поліцейським, свідчить про реальне існування такої можливості.

Відтак, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 ознак відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас консультаційний висновок №63 від 25.05.26 про тверезий стан ОСОБА_1 станом на 00 год 35 хв, складений лікарем Ратнівської ЦРЛ, куди остання прибула самостійно для проходження за плату огляду на стан сп`яніння, суд не бере до уваги як підставу для висновку про відсутність складу адмінправопорушення. Так, відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Згідно із п. 2 Розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я. При цьому такий огляд здійснюється лікарем на підставі направлення поліцейського на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Усупереч указаним вимогам огляд ОСОБА_1 проведено без направлення поліцейського та не в його присутності.

Проте, незважаючи на це, із наведених вище підстав, суд з огляду на відсутність у діях ОСОБА_1 ознак відмови від проходження огляду на стан сп`яніння доходить висновку про закриття провадження у справі за відсутністю складу адмінправопорушення.

Керуючись ст.ст. 280, 283, 284 ч.1 п. 3 КпАП України,

ухвалив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Дата проголошення повної постанови 22 липня 2026 року о 16 год 30 хв.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua