Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №156/515/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/515/26

Провадження № 2/156/442/26

Рядок статзвіту № 69

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Іваничі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Колодійчук Н.В. 06 травня 2026 року звернулась до Іваничівського районного суду Волинської області з позовною заявою, у якій просить стягувати з ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 24 січня 2014 року у справі № 156/1554/13-ц розірвано шлюб між батьками позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 26 лютого 2018 року у справі № 156/1228/17 збільшено розмір аліментів та постановлено стягувати з відповідача на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) у твердій грошовій сумі 2500,00 грн щомісячно. Стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 було припинено у зв`язку з досягненням ним повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, на даний час ОСОБА_1 продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж технологій, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки» за денною формою навчання, у зв`язку з чим не має змоги офіційно працевлаштуватися та самостійно себе утримувати. Навчання здійснюється на платній основі (вартість навчання становить 24 000,00 грн на рік), крім того, позивач проживає у гуртожитку (вартість проживання - 800,00 грн щомісячно), сплачує витрати на проїзд до місця навчання та назад, а також потребує значних коштів на лікування та придбання медикаментів у зв`язку з наявними хронічними захворюваннями (алергія, носові кровотечі, лімфаденопатія) та перенесеною у квітні 2026 року травмою гомілковостопного суглоба.

Позивач перебуває на повному утриманні матері, при цьому відповідач є працездатною особою, має постійну роботу, проживає за кордоном та має фінансову можливість надавати матеріальну допомогу, однак добровільно коштів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, не надає.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою від 23.07.2026 суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Колонської сільської ради Іваничівського району Волинської області 07.03.2008 (актовий запис № 2), а також довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1081162-2022 від 14.07.2022 та копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 .

Шлюб між батьками позивача розірвано рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 24.01.2014 у справі № 156/1554/13-ц.

Згідно з договором про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти №5613/11 від 11.08.2025, договором про надання платної освітньої послуги № 5613/11 від 25.08.2025 та студентським квитком серії НОМЕР_3 , виданим 01.09.2025, ОСОБА_1 з 01.09.2025 є здобувачем освіти денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж технологій, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки» за спеціальністю 181 (613) «Харчові технології» (освітньо-професійна програма «Виробництво харчової продукції»). Орієнтовний строк навчання - до 2028 року.

Вартість навчання на 2025-2026 навчальний рік становить 24 000,00 грн, що підтверджується квитанціями АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.4501250786.1 від 15.08.2025 на суму 12 000,00 грн та № 0.0.4699026278.1 від 05.01.2026 на суму 12 000,00 грн, згідно яких оплату здійснено матір`ю позивача - ОСОБА_3 .

Факт проживання позивача у гуртожитку та понесення витрат на проживання в розмірі 800,00 грн щомісячно підтверджується квитанціями та платіжними інструкціями АТ КБ «ПриватБанк» від 18.08.2025, 30.10.2025, 28.11.2025, 30.12.2025, 28.01.2026, 26.02.2026 та 30.03.2026 на загальну суму 5 400,00 грн.

З наданих позивачем корінців проїзних квитків та фіскальних чеків (від 10.04.2026, 13.04.2026, 17.04.2026, 19.04.2026) вбачається понесення витрат на проїзд автотранспортом за маршрутом Луцьк - Іваничі (Павлівка) та у зворотному напрямку на суму 220,00 грн за кожну поїздку.

Відповідно до платіжної інструкції від 11.03.2026 позивачем сплачено 770,00 грн за проходження обов`язкового профілактичного медичного огляду у КП «Луцький міський центр первинної медико-санітарної допомоги».

Згідно з Довідкою ЛКК №5 від 07.04.2026, виданою КП «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства», ОСОБА_1 у квітні 2026 року переніс ушкодження сумково-зв`язкового апарату правого гомілковостопного суглоба, у зв`язку з чим був звільнений від навчальних занять з 07.04.2026 по 17.04.2026. На підтвердження витрат на лікування надано фіскальний чек аптеки «Подорожник» від 07.04.2026 на суму 359,40 грн.

Надані позивачем консультаційні висновки спеціалістів КП «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства» від 22.12.2023, 29.12.2023, 07.12.2023, 20.02.2024, 13.05.2024, 27.01.2025, 02.10.2025 та 29.01.2026 свідчать про те, що ОСОБА_1 перебуває під спостереженням лікарів (гематолога, отоларинголога, алерголога) з приводу діагнозів: лімфаденопатія, рецидивуючі носові кровотечі, алергічний дерматит, дифузний зоб, та потребує періодичного медичного обстеження і лікування.

Оцінюючи надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України), суд зазначає наступне.

Докази, надані позивачем на підтвердження факту навчання (договір про надання освітніх послуг, студентський квиток, квитанції про оплату навчання) та проживання у гуртожитку (платіжні інструкції), суд визнає належними, допустимими та достовірними, оскільки вони видані уповноваженими установами та закладами освіти, містять чіткі реквізити та підтверджують реальність здійснених витрат, необхідних для здобуття позивачем освіти.

Водночас, надані позивачем квитанції про оплату навчання та проживання у гуртожитку свідчать про те, що фактичну оплату цих витрат здійснювала його мати - ОСОБА_3 . Зазначене додатково підтверджує позицію позивача про те, що у зв`язку з навчанням за денною формою він не має власного доходу та перебуває на утриманні матері, що свідчить про його потребу у матеріальній допомозі від обох батьків.

Докази щодо понесення витрат на проїзд, медичний огляд, лікування травми суглоба та консультаційні висновки лікарів щодо наявних захворювань суд оцінює як належні докази на підтвердження обсягу матеріальних потреб повнолітньої дитини під час навчання, її стану здоров`я та додаткових необхідних витрат на життєзабезпечення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За встановлених обставин, ОСОБА_1 , як повнолітня особа, яка продовжує навчання за денною формою у закладі освіти, не досяг 23-річного віку і потребує матеріальної допомоги, наділений правом на особисте звернення до суду з відповідним позовом.

Стягнення з батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, який підлягає стягненню, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судом враховується, що з 01.01.2026 в Україні встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3328 грн, а також розмір мінімальної заробітної плати на рівні 8647 грн.

При визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у відповідача іншої неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого відповідач також зобов`язаний утримувати відповідно до закону (рішення Іваничівського районного суду від 26.02.2018 року у справі № 156/1228/17).

Відповідач не надав суду жодних заперечень, відзиву чи доказів, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище, наявність важких захворювань чи неможливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на період навчання у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду (06.05.2026) і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення позивачем 23-річного віку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180-182, 191, 198-200 СК України, ст.ст. 12, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 264-265, 273, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 06 травня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк