Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №466/4273/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4273/26

Провадження № 2/466/3153/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(в порядку спрощеного позовного провадження)

(в порядку заочного розгляду)

23 липня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Волянська Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:

13.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що 09.09.2006 року уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . У шлюбі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20.08.2009 року шлюб було розірвано.

На даний час, дитина ОСОБА_3 навчається у коледжі, продовжує проживати з позивачем ОСОБА_1 та повністю перебуває на її утриманні. Навчання є платним і дороговартісним. Позивач ОСОБА_1 оплачує навчання самостійно.

Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ, фізично здоровий, ніякими захворюваннями не страждає, іншої сім`ї і дітей на утриманні не має.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, яка навчається, ОСОБА_3 , в розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу), щомісячно з дня подання позову до суду до закінчення навчання.

Відповідачем відзив не подано.

Заяви (клопотання) учасників справи:

18.06.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій вона підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Просила задовольнити позов, завершувати судовий розгляд без її участі, судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_2 . Не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Процесуальні дії суду по справі:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.06.2026 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні.

В судове засідання 14.07.2026 року:

- позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала заяву, у якій вона просила проводити розгляд справи без її участі;

- відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки невідомі. Заяв та клопотань на адресу Шевченківського районного суду м. Львова не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено що:

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 09.09.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за №491.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , 20.08.2009 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 06.07.2016 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №344.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2026/004594575 від 23.03.2026 року, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою ВСП «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» від 09.03.2026 року №675, ОСОБА_3 є здобувачкою освіти другого курсу комерційної умови, денної форми навчання, 073 Менеджмент, ВСП «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», термін навчання з 01.09.2024 року по 31.01.2028 року.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; 4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подана заява про ухвалення заочного рішення, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Встановлені судом факти відповідають сімейним правовідносинам, які регулюються ст. 51 Конституції України, ст. ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 141, 150, 180-184, 191, 198-201 СК України, Закону України «Про охорону дитинства».

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина, а також повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 198, 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Повнолітня донька позивача та відповідача навчається на комерційних умовах, денній формі навчання, позбавлена можливості працювати, будь-якого іншого самостійного доходу вона не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, судом враховуються наступні обставини, зокрема: відповідач є особою працездатного віку, з матеріалів справи не вбачається даних про поганий стан здоров`я відповідача чи наявність інших істотних обставин, які б перешкоджали йому у виконанні його батьківських обов`язків щодо його повнолітньої дитини.

Крім того, при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 та ч. 2 ст. 200 Сімейного кодексу України, які підлягають застосовуванню до даних правовідносин в силу ст. 200 цього Кодексу.

Із урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивача для утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягувати з дня пред`явлення позову до суду на період навчання дитини, оскільки стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов`язані з проїздом до навчального закладу, витратами на навчання (оплата навчання, виготовлення проектів, канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям, та який зобов`язаний утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчатися, до досягнення нею двадцяти трьох років. За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця.

Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Таким є припис ч. 2 ст. 182 СК України. Тому законодавчо встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину. Він не може бути менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки позивача відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за подачу позовної заяви про стягнення аліментів та позовні вимоги задоволені повністю, то він має бути стягнутий із відповідача у розмірі 1331 /однієї тисячі трьохсот тридцяти трьох/ гривень 20 /двадцяти/ копійок в дохід держави.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись:

ст. ст. 180-184, 191, 198-201 СК України,

ст. ст. 76-81, 89, 141, 229, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 284, 430 ЦПК України,

ст. 5 Закон України «Про судовий збір», -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 13.05.2026 року до часу завершення донькою навчання, але не довше досягнення нею 23-х річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 /однієї тисячі трьохсот тридцяти трьох/ гривень 20 /двадцяти/ копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Текст рішення складено 23.07.2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомо, останнє відоме зареєстроване місце проживання: Черкаська обл., Уманський р-н, с. Розсілки.

Суддя О. Ф. Федорова