Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №645/5569/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5569/26

Провадження № 3/645/995/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року місто Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., при секретарі Асєєвої К.М., за участю особи щодо якої розглядається адміністративний матеріал ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП

в с т а н о в и в :

До Немишлянського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ВАБ №208113 від 12.06.2026), а також про притягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ВАБ 208112 від 13.06.2026 року).

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ВАБ №208113 від 12.06.2026, вбачається, що 12.06.2026 року о 22:05 перебуваючи за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своє дружини ОСОБА_2 , яке полягало в словесних образах та штовханнях, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , що не завдало тілесних ушкоджень. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ВАБ №208112 від 12.06.2026, вбачається, що 12.06.2026 року о 22:05 перебуваючи за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто умисне вчинення діяння психологічного характеру, яке полягало в штовханні та словесній образі дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого було завдано шкоди здоров`ю потерпілого ОСОБА_3 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою суду від 22.07.2026 року вказані адміністративні матеріали об`єднані в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував щодо інкримінованого йому правопорушення. Вказав, що 12.06.2026 року між ним та ОСОБА_2 дійсно виникла побутовий конфлікт на ґрунті ревнощів, проте жодних насильницьких дій психологічного та фізичного характеру по відношенню до неї, а тим більше дитини, він не вчиняв. Зазначив, що на даний час конфлікт вичерпано, вони помирились. Просив закрити провадження у справі.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 вказала, що 12.06.2026 між нею та її чоловіком, мав місце побутовий конфлікт, фізично чоловік її не чіпав. Конфлікт на даний час вичерпаний, вони помирились, жодних претензій до чоловіка вона не має. Зазначила, що жодної психологічної та фізичної шкоди завдано не було, вважає, що її чоловік домашнього насильства не вчиняв, а тому просила закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб (ч. 2 ст. 173-2 КУпАП).

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства, зокрема,

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характер) (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Особливостями домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд, проаналізувавши пояснення особи, щодо якої розглядається адміністративний матеріал ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , встановив, що між ними мав місце конфлікт, який розпочався з певних побутових причин. При цьому суд зазначає, що нецензурні висловлювання під час сварки, образи, крик не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відтак лише факт конфліктної ситуації не може свідчити про психологічне насильство в сім`ї у розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Будь-яких даних, відомостей та доказів вчинення домашнього насильства, зокрема, застосування психологічного чи фізичного насильства, про яке зазначається у протоколі, матеріали справи не містять. Натомість особа, яка притягається до відповідальності та потерпіла підтвердили, що конфлікт між ними вичерпно, факт примирення між ними та відсутність будь-яких претензій один до одного.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведення перед судом, поза розумним сумнівом, факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, враховуючи відсутність діяння, передбаченого частиною ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також приймаючи до уваги пояснення ОСОБА_2 , яка підтвердила що жодного насильства по відношенню до дитини ОСОБА_1 взагалі не вчиняв, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 також складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність в діях складу адміністративного правопорушення, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 173-2, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м.Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 23.07.2026 року.

Суддя О.В. Спесивцев