Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №299/6310/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1466/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №299/6310/25 Категорія: 304090000 Воронкова І. Г.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

судді Василенко Л. І., Новіков О. М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Клименка Т. В. на заочне рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2026 (повний текст складено 22.04.2026, суддя в суді першої інстанції Воронкова І. Г.) у цивільній справі за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

у грудні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по договору № 486621-КС від 16.01.2024 у сумі 16 120,72 грн, з яких: 5000,00 грн за кредитом; 10370,72 грн по відсотках; 750,00 грн по комісії, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн, мотивуючи про те, що відповідач, як позичальник, не виконав належним чином свої зобов`язання по кредитному договору, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася заборгованість, про стягнення якої порушено питання в даній справі.

Заочним рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2026 позов у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість в сумі 10480 грн, з яких: за тілом кредиту 5000 грн; за відсотками 4730 грн, по комісії 750 грн та 1574,80 грн судового збору, а в задоволенні решти вимог – відмовлено.

Суд першої інстанції вказав, що нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку дії Договору є неправомірним, отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом, які нараховані на день закінчення Договору, тобто до 07.05.2024 року (16 тижнів), що становить 4730 грн.

Представником позивача 19.05.2026 подано на вказане рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині відхилених позовних вимог про стягнення заборгованості, яку стягнути у сумі 16 120,72 грн.

Вказує, що сторони належним чином погодили відсоткову ставку по договору, про що позичальник був поінформований у повній мірі.

Суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про можливість зменшення суми відсотків про кредиту.

Так п.2.7 договору встановлено, що строк його дії погоджено до 07.05.2024.

Відповідно до п.3.2.2.: «у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку№1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору».

У пункті 3.2.3 Договору сторони визначили обов`язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 10 480,00 грн з яких по процентах - 4 730,00 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.

Отже загальна сума до сплати дійсно становила б 10 480,00 грн, з яких по процентам 4 730,00 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.

Однак Боржником не було сплачено жодного платежу на погашення кредиту, чим порушено зобов`язання, встановлені договором, що призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки, що погоджено сторонами кредитного договору у пункті 3.2.2, а також до збільшення загальної суми нарахованих процентів за користування кредитом.

Отже відповідну суму заборгованості визначено не внаслідок збільшення строків кредитування, а через застосування підвищеної відсоткової ставки по договору через недотримання позичальником графіків платежів.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Ураховуючи межі апеляційного оскарження за скаргою представника позивача, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог про стягнення відсотків по кредиту.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що 16.01.2024 ТОВ "Бізнес Позика" та відповідач ОСОБА_1 , як позичальник, уклали договір про надання кредиту № 486621-КС-001, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с. 36-44) та прийняття пропозиції укласти договір (а.с. 45-53, 54-62).

Згідно умов даного договору загальний розмір кредиту 5000,00 грн (п. 2.1, 2.6 Договору), строк дії договору - 16 тижнів, до 07.05.2024 року (п. 2.3, 2.7 Договору), комісія за надання кредиту 750 грн (п. 2.5 Договору), орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 10480,00 грн (п. 2.8 Договору).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 486621-КС-001 від 16.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 починаючи з дати отримання кредиту узагалі не здійснював оплату за отриманим кредитом (а.с. 19-29).

Переказ коштів був здійснений позивачем 16.01.2024 о 02.12 год. на платіжну картку отримувача вказаний номер картки, що підтверджується відповідним листом (а.с. 67).

Листом № БТ/Е-5166 від 16.02.2026 АТ "Універсал Банк" надав інформацію про те, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітувалася платіжна картка з номером, що відповідає тому, на який здійснено зарахування кредитних коштів (а.с. 144), з виписки за даною карткою вбачається рух коштів, а саме - зарахування 16.01.2024 о 02.12 год. коштів у сумі 5000 грн (а.с. 145-146).

Відповідно до довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 486621-КС-001 про надання кредиту від 16.01.2024, станом на 28.11.2025 рік загальна заборгованість за договором становить 16120,72 грн з яких: 5000,00 грн за кредитом; 10370,72 грн по відсотках; 750,00 грн по комісії (а.с. 30).

Вимоги про стягнення вказаних сум є предметом розгляду в цій справі.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит, є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, сума боргу по тілу кредиту, нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами та комісії позичальником наданими доказами не спростовується.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивач належним чином обґрунтував наявність та розмір кредитної заборгованості, яка має бути стягнута з відповідача на його користь.

Одночасно апеляційний суд не може погодитися з аргументами суду першої інстанції у справі про те, що розмір заборгованості по відсоткам за кредитом має бути зменшений, з урахуванням такого.

Згідно ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що сторони в договорі №486621-КС-001 про надання кредиту погодили таке:

- п. 2.3 Строк, на який надається Кредит: 16 тижнів;

- п. 2.4 Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставказа Кредитом: в день 1,15514127, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку;

- п. 2.7 Строк дії Договору: до 07.05.2024;

- п.3.2.2 Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку№1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору»;

- п.3.2.3 Сторони визначили обов`язковий графік платежів за Договором, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.

Згідно графіку платежів погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то має бути сплачено кредитору 10 480,00 грн з яких по процентах - 4 730,00 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.

Проте за обставин цієї справи відповідач узагалі не погашав наявну заборгованість.

За таких обставин заборгованість за відсотками має нараховуватися не за зниженою відсотковою ставкою (в день 1,15514127%), а за стандартною ставкою (2,000000%), що сторони погодили у пункті 3.2.2.

Так згідно нового графіку платежів відповідач мав зробити перший плановий платіж 30.01.2024, у розмірі 1 310,00 грн, що фактично не було вчинено.

Тому з 31.01.2024 почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 (семи) днів, з восьмого дня - 07.02.2024, розпочалось нарахування процентів за користування кредитом по Стандартній процентній ставці – у відповідності до пункту 3.2.2 Договору.

Відповідно у період з 16.01.2024 по 06.02.2024 включно проценти нараховувались по Зниженій (пільговій) процентній ставці, а з 07.02.2024 по 07.05.2024 включно – по Стандартній процентній ставці, - 2,00000000%.

Водночас апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно ЗУ «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Так відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в день становить 2,0, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,15288411, фіксована.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка – це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями).

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: -протягом перших 120 днів - 2,5 %; (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно) - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно) - з 21.08.2024 включно та надалі – 1%.

У даному випадку апеляційний суд враховує, що з 23.04.2024 вказаними приписами законодавства обмежено максимальний розмір відсоткової ставки по кредиту в розмірі 1,5 % у день.

Отже, перерахувавши заборгованість відповідача за відсотками з 23.04.2024 по 07.05.2024 включно за вказаною вище максимальною відсотковою ставкою 1,5 %, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за відсотками у сумі 10270,72 грн по відсотках, тобто відповідні позовні вимоги мають бути задоволені частково.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже заочне рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2026 у даній справі слід скасувати в частині визначення суми заборгованості по відсоткам у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про часткове задоволення відповідних позовних вимог на суму 10270,72 грн, а також в частині вирішення питання про відшкодування судових витрат.

Таким чином подана позивачем апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Усього розмір кредитної заборгованості, яка має бути стягнута з відповідача на користь позивача у цій справі, має складати 16 020,72 грн.

На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог у справі на 99,37% з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 407,13 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Рішення місцевого суду в апеляційному порядку оскаржено щодо вирішення позовних вимог, що складають 34,99% від ціни позову, отже за апеляційний перегляд справи позивач мав сплатити 3028 * 150% * 0,8 * 34,99% = 1271,39 грн, а фактично сплатив 3993,60 грн.

Таким чином з державного бюджету позивачу ТОВ «Бізнес Позика» має бути повернуто 2 722,21 грн судового збору, надлишково сплаченого за апеляційний перегляд справи.

Також з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 1263,38 грн судового збору.

Усього за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 670,51 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – задовольнити частково.

Заочне рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2026 у даній справі – змінити, скасувавши в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами та вирішення питання про відшкодування судового збору.

Позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитним коштами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість по відсоткам у сумі 10270,72 грн за кредитним договором № 486621-КС від 16.01.2024.

Остаточно визначити, що до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» у даній справі підлягає загальна сума кредитного боргу у розмірі 16020,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 3 670,51 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

У решті заочне рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22.04.2026 у даній справі – залишити без змін.

Компенсувати ТОВ «Бізнес Позика» з державного бюджету України 2 722,21 грн судового збору, надлишково сплаченого за апеляційний перегляд справи.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 21.07. 2026.

Суддя-доповідач

Судді