Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №703/1110/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1393/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №703/1110/26 Категорія: 304070000 Овсієнко І.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіВасиленко Л. І., Новіков О. М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.04.2026 (повний текст складено 24.04.2026, суддя в суді першої інстанції Овсієнко І. В.) у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги із постачання теплової енергії,

в с т а н о в и в :

у лютому 2026 року КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги із постачання теплової енергії, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (внаслідок часткової оплати відповідачем в березні 2026 заборгованості) просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги із постачання теплової енергії за період із жовтня 2023 по січень 2026 в розмірі 15 971,75 грн., а також втрати від інфляції в сумі 1 906,14 грн., 3 % річних в сумі 675,87 грн., пеню в розмірі 822,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 01.02.2018 КП «Смілакомунтеплоенерго» є надавачем послуг в сфері теплопостачання згідно з рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 23.02.2018 № 70 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», в тому числі і у квартиру за адресою АДРЕСА_1 на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25.10.2021, опублікованого на офіційному сайті Смілянської міської ради.

Квартира за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору обміну від 07.06.1998, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Пешехоновою А. В., а також договору дарування частини квартири від 27.02.2002, що посвідчений приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І. М. належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадщину після смерті матері прийняв її син, ОСОБА_1 до якого пред`явлений позов у зв`язку із наявністю заборгованості із оплати за послуги з постачання теплової енергії.

У будинку за адресою АДРЕСА_2 встановлено прилад комерційного обліку теплової енергії – тепловий лічильник, внаслідок чого нарахування за послуги здійснювалися за тарифами, що діяли у відповідний період та згідно показників засобу обліку теплової енергії з розрахунку на опалювальну площу квартири. Оскільки відповідач споживав надані послуги, не відмовлявся від них у встановленому законом порядку та не сплачував кошти за отримання послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість, позивач змушений захищати своє порушене право шляхом пред`явлення відповідного позову про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.04.2026 позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» борг за постачання теплової енергії в розмірі 15 971,75 грн., втрати від інфляції в сумі 1 345,96 грн., 3 % річних в сумі 503,85 грн., пеню в сумі 613,01 грн., а також 2 533,01 грн. судового збору, а всього 20 967,58 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості з постачання теплової енергії в розмірі 15 971,75 грн. обґрунтовано тим, що позивачем повністю доведено позовні вимоги в цій частині, а наданий розрахунок заборгованості був предметом розгляду, оцінений судом та визнаний правильним.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені, суд першої інстанції встановив, що вказані вимоги заявлені за періоди, у яких діяла заборона на їх стягнення, тому самостійно здійснив перерахунок сум в цій частині, виключивши суми нарахувань за періоди, в яких діяла заборона на їх стягнення.

В апеляційній скарзі КП «Смілакомунтеплоенерго» просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.04.2026 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 всіх заявлених сум інфляційних втрат, 3 % річних та пені та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути понесені позивачем судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що мораторій на нарахування та стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка виникла у період з 24.02.2022 по 30.12.2023 не поширюється на період до повного погашення боргу чи винесення рішення суд. Суд в оскаржуваному рішенні помилково виключив із розрахунку втрати від інфляції, 3 % річних та пеню, нараховані позивачем за період боргу з жовтня 2023 по грудень 2023 року. Позивач під час проведення розрахунку, наданого суду, не допустив жодних порушень, оскільки здійснив нарахування з 31.12.2023 по 26.02.2026, а не за період заборони на нарахування з 24.02.2022 по 30.12.2022. Враховуючи порушення судом норм матеріального права, судове рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

За правилами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за послуги із постачання теплової енергії в розмірі 15 971,75 грн., інфляційних втрат в сумі 1 906,14 грн., 3 % річних в сумі 675,87 грн., пені в розмірі 822,31 грн., а всього 19 376,07 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо не оскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги і лише в оскаржуваній частині рішення.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу за послуги із постачання теплової енергії в розмірі 15 971,75 грн. сторонами не оскаржується.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду в частині вирішення спору про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені, тому саме в цій частині воно переглядається апеляційним судом.

При розгляді справи встановлено, що відповідно до договору обміну від 07.06.1998 серії АА № 633913, що посвідчений 07.06.1999 приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Пешехоновою А. В. (номер згідно із реєстром 2682) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок обміну набули право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно договору дарування частини квартири від 27.02.2002 серії АЕР № 169640, що посвідчений 27.02.2002 приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І. М. (номер згідно із реєстром 953), ОСОБА_3 подарувала Лісовій частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією актового запису про смерть № 959 від 30.11.2023, що складений Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

З інформації, що надана Смілянською державною нотаріальною конторою вбачається, що після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся її син – ОСОБА_1 , заведена спадкова справа № 97/2024, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 70 від 23.02.2018 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» КП «Смілакомунтеплоенерго» визначено як виконавця житлово-комунальної послуги з централізованого опалення та послуг постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності у м. Сміла з 01.02.2018.

З актів подачі теплоносія від 01.11.2023, від 01.11.2024, від 01.11.2025, що складені представниками КП «Смілакомунтеплоенерго» та за участі представників споживачів – співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 теплоносій від котельні подано по тепловому лічильнику, зокрема до будинку за вказаною адресою.

КП «Смілакомунтеплоенерго» у період, заявлений в позовній заяві (з жовтня 2023 по січень 2026 включно) надавав послуги з постачання теплової енергії до будинку за адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , а в подальшому, після її смерті ОСОБА_1 від отримання комунальної послуги від позивача не відмовлявся, претензій щодо об`єму, якості та строків надання послуг не заявляли.

Відповідач оплату послуг з постачання теплової енергії позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» з жовтня 2023 по січень 2026 включно фактично не здійснював, через що виникла заборгованість у сумі 19 587,31 грн.

У березні 2026 ОСОБА_1 частково сплатив основу суму боргу в розмірі 5 587,30 грн., що призвело до зменшення основної суми боргу до 15 971,75 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Такими є фактичні обставини справи, які мають наступне правове регулювання.

Переглядаючи законність та обґрунтованість рішення суду в частині нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені, колегія суддів враховує наступне.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту його усунення і обмежується трьома роками, які передували подачі такого позову, якщо основне зобов`язання боржником не виконано.

Згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних від кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим, пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто, порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором.

Відповідно до положень, викладених у п. 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Водночас, формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим ЗУ № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по даний час.

Постановою КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29.12.2023 було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ № 1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023, пункт 1 постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в редакції, якою визначено, що основні зміни полягають в тому, що з 30.12.2023 заборона нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з їх не оплатою стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Сміла Черкаської області не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасового окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.

Отже, законодавець на рівні акту постанови КМУ від 05.03.2022 № 205 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати, 3 % річних та штрафні санкції на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Такі обмеження стосувались території м. Сміла, а тому нормативно-правовий акт (постанова) КМУ № 206 від 05.03.2022 підлягає застосуванню до врегулювання спірних правовідносин, що виникли між КП «Смілакомунтеплоенерго» та ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 до 29.12.2023 включно.

Згідно наданих позивачем розрахунків, відповідачу у зв`язку з наявною заборгованістю за спожиту теплову енергію нараховано інфляційні втрати в сумі 1 906,14 грн., 3 % річних в сумі 675,87 грн. та пеня в розмірі 822,31 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині частково, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що заявлені до стягнення нарахування охоплюють періоди, у яких діяла заборона на їх нарахування та стягнення, а саме період з жовтня 2023 по грудень 2023 включно.

КП «Смілакомунтеплоенерго» заперечуючи в апеляційній скарзі проти такого висновку суду зазначило, що період нарахувань з 24.02.2022 по 30.12.2023 у наданих до суду розрахунках виключено та інфляційні втрати, 3 % річних та пеня нараховані з 31.12.2023.

Перевіривши наявні в матеріалах справи розрахунки (а.с. 12-13), колегія суддів відхиляє вищезазначені доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки з наявних розрахунків вбачається, що в колонках таблиць розрахунків період прострочення (розрахунковий період) вказано з 31.12.2023 по 26.02.2026. Однак, розрахунок інфляції, 3 % річних та пені включає у себе борг споживача за період з жовтня 2023 по грудень 2023, із врахуванням колонки періоду постачання (жовтень 2023 – 23,77 грн., листопад 2023 – 1 148,87 грн., грудень 2023 – 1 544,11 грн.) тобто в період дії заборони нарахування, на який позивачем було здійснено нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних. Тому суми нарахувань, здійснені на суму боргу з жовтня 2023 по грудень 2023 року підлягають виключенню з наявних розрахунків позивача, що обґрунтовано було враховано судом першої інстанції під час розгляду справи та ухвалення судового рішення.

Доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині судового рішення не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» – залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.04.2026 в оскаржуваній частині – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 21.07.2026.

Суддя-доповідач

Судді