Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №161/7898/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/7898/26 Провадження №33/802/733/26 Головуючий у 1 інстанції:Черняк В. В.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 та його захисника Мохнюка М.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , начальника Управління капітального будівництва Луцької міської ради, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп..

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Луцької міської ради за період з 01.01.2020 року по 30.09.2025 року виявлено, що ОСОБА_1 як посадовою особою УКБ ЛМР здійснено придбання додаткових робіт на суму 33 383 620,50 грн. без проведення процедур закупівель, що становить 72,4% від ціни основного договору про закупівлю, відповідно перевищує 50% (укладено додаткові угоди до договору №4 від 20.05.2024 року, договори №15 від 08.10.2024 року, № 01 від 26.02.2025 року та № 11 від 31.07.2025 року щодо робіт реставрації з пристосуванням будівлі кінотеатру (літера А-4) під приміщення багатофункціонального простору для бізнесу в м. Луцьку по вул. П`ятницька Гірка 2), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.164-14 КУпАП.

Не погоджуючись із таким рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що матеріали справи не містять будь яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Разом з тим, звертає увагу на те, що місцевим судом було порушено його право на захист, оскільки справа була розглянута без його участі про розгляд якої його належним чином не було повідомлено, що позбавило його можливості висловити свою позицію в суді.

Водночас, зазначає, що місцевий суд не перевірив, що початковий договір №04 від 20.05.2024 року був укладений за результатами відкритих торгів, його ціна становила 46 102 029, 98 грн., а договірна ціна була динамічною та за умовами договору підлягала уточненню у випадках, передбачених договором і кошторисними правилами у будівництві. Вважає, що фактично суд першої інстанції визнав доведеними висновки органу контролю лише з огляду на сам факт їх зазначення в протоколі та акті ревізії. Проте протокол про адміністративне правопорушення не має наперед встановленої доказової сили, а суд зобов`язаний самостійно перевірити всі обставини, на які посилається орган, що склав протокол.

Окрім того, звертає увагу, що місцевий суд неправильно застосував Особливості №1178 та не розмежував «зміну договору» і «нову закупівлю додаткових робіт». Вважає, що матеріали справи свідчать, що орган контролю включив до загальної суми 33 383 620, 50 грн., як окремі договори про закупівлю робіт №15 від 08.10.2024 року, №01 від 26.02.2025 року, №11 від 31.07.2025 року, так і додаткові угоди до основного договору №04 від 20.05.2024 року. Такий підхід на думку ОСОБА_1 є юридично некоректним, оскільки додаткова угода до основного договору та окремий договір про закупівлю додаткових робіт не є тотожними правовими явищами. Суд не з`ясував, чи включені додатковими угодами роботи були фактично новим предметом закупівлі, чи йшлося про коригування локальних кошторисів, проєктно-кошторисної документації та динамічної договірної ціни в межах уже укладеного договору. Без такого з`ясування на думку ОСОБА_1 неможливо зробити висновок про придбання робіт без проведення процедури закупівлі. Крім того, за матеріалами справи додаткові угоди містили не лише збільшення, а й коригування вартості робіт та ресурсів у бік зменшення. Орган контролю та суд не перевірили чистий результат таких змін, не дослідили, які саме позиції були збільшені, які зменшені, та чи призвели вони до неправильного збільшення обсягу закупівлі понад межі, дозволені законом.

Зазначає, що навіть за матеріалами протоколу сума окремих договорів про закупівлю додаткових робіт не перевищує 50% ціни основного договору. Орган контролю та суд першої інстанції виходили з того, що ціна основного договору №04 від 20.05.2024 року становила 46 102 029.98 грн., а отже 50 відстотків ціни основного договору становить 23 051 014,99 грн. З матеріалів справи вбачається, що три окремі договори про закупівлю робіт, укладені без застосування електронної системи закупівель на підставі підпункту 8 пункту 13 Особливостей №1178, а саме договір №15 від 08.10.2024 року, договір №01 від 26.02.2025 року та договір №11 від 31.07.2025 року, за висновками самого органу контролю, становить загалом 22 418 154, 34 грн. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , якщо оцінювати саме окремі договори про закупівлю додаткових робіт, а не змішувати їх із додатковими угодами до основного договору, їх загальна вартість не перевищує 50 відстотків ціни основного договору: 22 418 154, 34 грн. є меншою за 23 051 014,99 грн. Різниця становить 632 860,65 грн. на користь дотримання 50 відсоткового порогу.

Разом з тим, звертає увагу, що суд першої інстанції не встановив його вини та конкретної протиправної дії. Місцевий суд обмежився загальним твердженням про те, що він є начальником Управління капітального будівництва Луцької міської ради та посадовою особою. Однак суд не встановив, які саме службові обов`язки ним були порушені, якими конкретними діями або бездіяльністю це було вчинено, у чому полягала вина та чому особа повинна була і могла усвідомлювати протиправність саме такого способу оформлення коригування договірної ціни та закупівлі додаткових робіт.

Окрім того, з матеріалів справи також вбачається, що основний договір №04 від 20.05.2024 року укладено до його призначення начальником Управління з правом першого підпису з 02.09.2024 року. Місцевий суд не врахував цю обставину та не відмежував дії, які могли вчинятися до його призначення, від дій, які фактично інкримінуються йому як посадовій особі.

Водночас зазначає і про те, що стосовно частини фактичних обставин, які орган контролю включив до розрахунку адміністративного правопорушення, зареєстровано кримінальне провадження, зокрема щодо додаткової угоди №2 від 02.10.2024 року та договору №01 від 26.02.2025 року. Звертає увагу, що сам факт наявності кримінального провадження не завжди автоматично виключає адміністративне провадження. Однак у цій справі місцевий суд мав перевірити, чи не використовується одна й та сама фактична основа для паралельного притягнення особи до відповідальності за одні й ті самі дії, а також чи не створює це ризик порушення принципів правової визначеності та недопустимості подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме.

Крім цього, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, так як вважає його пропущеним з поважних на те причин.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Мохнюка М.В., які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів, доходжу до наступного висновку.

Враховуючи доводи ОСОБА_1 та матеріали справи, вважаю, що йому слід поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення від 12.06.2026 року, оскільки він пропущений з поважних на те причин.

Перш за все, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції було порушено його право на захист заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Судові повістки направляються судом за місцем проживання осіб, згідно відомостей, що містяться в матеріалах справи.

З оскаржуваної постанови встановлено, що судовий розгляд справи в суді першої інстанції проводився без участі ОСОБА_1 . При цьому суд вважав, що ОСОБА_1 про нього повідомлявся належним чином.

Проте з такими висновками суду неможна погодитися. Суд, у відповідності з вимогами ст.7 КУпАП, повинен здійснювати судочинство в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року, №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу суддів на неухильне виконання вимог ст.268 КУпАП та неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, які притягаються до відповідальності.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДАСУ №13/0049/2026пр від 06.04.2026 року, витягу з акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Луцької міської ради за період з 01.01.2020 по 30.09.2025 року №131306-24/9 від 23.02.2026 року зазначена адреса місця проживання та роботи ОСОБА_1 .

Однак матеріал справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 судових повісток про виклик до суду на 10 годину 00 хвилин 12 червня 2026 року.

Вищенаведене свідчить про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була належним чином, у спосіб визначений діючим законодавством, повідомлена про місце та час розгляду справи.

Разом з тим, апеляційний суд вважає частково слушними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2026 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення, під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Луцької міської ради (дані за період з 01.01.2020 року по 30.09.2025 року) виявлено, що ОСОБА_1 , як посадова особа УКБ ЛМР, здійснив придбання додаткових робіт на суму 33 383 620,50 грн без проведення передбачених законом процедур закупівель. Зазначена сума становить 72,4% від ціни основного договору про закупівлю, що перевищує встановлений законом 50-відсотковий поріг. Дані порушення пов`язані з укладенням додаткових угод до договору № 4 від 20.05.2024 року, договорів № 15 від 08.10.2024 року, № 01 від 26.02.2025 року та № 11 від 31.07.2025 року щодо реставрації з пристосуванням будівлі кінотеатру (літера А-4) під приміщення багатофункціонального простору для бізнесу за адресою: м. Луцьк, вул. П`ятницька Гірка, 2.

Разом з тим, під час апеляційного перегляду судом встановлено обставини, які виключають можливість подальшого провадження у цій справі в порядку КУпАП.

Зокрема, ОСОБА_1 до апеляційної скарги долучено офіційні документи, з яких вбачається, що 19 червня 2026 року (тобто після винесення оскаржуваної постанови суду першої інстанції) ОСОБА_1 у межах кримінального провадження було офіційно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Аналіз тексту повідомлення про підозру та матеріалів справи про адміністративне правопорушення свідчить про наявність очевидного та безпосереднього зв`язку між цими провадженнями. Орган досудового розслідування інкримінує ОСОБА_1 кримінальне правопорушення за фактами, які повністю охоплюють частину фактичних обставин, що стали підставою для складання протоколу за ч.3 ст. 164-14 КУпАП та винесення оскаржуваної постанови. Зокрема, кримінальне переслідування стосується дій щодо укладення додаткової угоди № 2 від 02.10.2024 року та договору № 01 від 26.02.2025 року, що базуються на основному договорі № 4 від 20.05.2024 року.

Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема у разі повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

Зазначена норма закону є імперативною та спрямована на реалізацію принципу non bis in idem (нікого не може бути притягнуто двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення), закріпленого у статті 61 Конституції України та статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки інкриміновані ОСОБА_1 в межах справи про адміністративне правопорушення дії наразі стали предметом дослідження у кримінальному провадженні з врученням повідомлення про підозру, одночасне існування двох процедур притягнення особи до відповідальності за одні й ті самі фактичні обставини є неприпустимим.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи судом першої інстанції повідомлення про підозру ОСОБА_1 ще не було вручено, суддя Луцького міськрайонного суду не міг врахувати ці обставини. Однак, зважаючи на виникнення цієї юридичної підстави на стадії апеляційного провадження, постанова суду від 12 червня 2026 року підлягає скасуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення — скасуванню, а провадження у справі — закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з повідомленням про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.247,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити особі, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2026 року в даній справі.

Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2026 року в даній справі, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з повідомленням про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк