Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №200/6694/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року

м. Київ

справа № 200/6694/25

касаційне провадження № К/990/38/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року (головуючий суддя - Зінченко О.В.)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Блохін А.А.; судді: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.)

у справі № 200/6694/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПАК «СВ»

до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНПАК «СВ» (далі - ТОВ «ДОНПАК «СВ», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області від 27 серпня 2025 року № 13213280/34304375, № 13213281/34304375, № 13213282/34304375, № 13213283/34304375, № 13213284/34304375, № 13213285/34304375, № 13213286/34304375, № 13213287/34304375, № 13213288/34304375, № 13213289/34304375, № 13213290/34304375, № 13213291/34304375, № 13213292/34304375, № 13213293/34304375, № 13213294/34304375, № 13213295/34304375, № 13213296/34304375, № 13213297/34304375, № 13213298/34304375, № 13213299/34304375, № 13213300/34304375, № 13213301/34304375, № 13213302/34304375;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) складені товариством податкові накладні від 01 липня 2025 року № 1 - 5, від 02 липня 2025 року № 6 - 9, від 03 липня 2025 року № 10 - 13, від 04 липня 2025 року № 14 - 17, від 07 липня 2025 року № 18 - 20 та від 08 липня 2025 року № 21 - 23 датами їх фактичного надходження до контролюючого органу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство зазначало, що подало комісії регіонального рівня письмові пояснення та документи, які підтверджували придбання, наявність, перевезення і постачання товару, однак контролюючий орган не надав цим документам належної оцінки та прийняв формальні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 27 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року, позов задовольнив.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що позивач подав контролюючому органу документи, які у своїй сукупності підтверджують інформацію, зазначену у спірних податкових накладних, тоді як оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування того, які саме документи не були надані, яку інформацію вони мали підтвердити та чому відсутність таких документів унеможливлювала реєстрацію податкових накладних. Суди також дійшли висновку, що контролюючий орган не навів мотивів, з яких подані товариством договори, видаткові та товарно-транспортні накладні, документи щодо перевезення, придбання і зберігання товару були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а тому спірні рішення не відповідають критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивуючи касаційну скаргу, контролюючий орган зазначає, що суди не врахували редакцію Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), яка передбачає можливість направлення платнику повідомлення про необхідність надання додаткових документів та прийняття рішення про відмову в разі їх ненадання або часткового надання. Відповідач наголошує, що після дослідження первинного пакета документів комісія запропонувала товариству надати конкретні додаткові документи, однак позивач не виконав цю вимогу в повному обсязі. На думку контролюючого органу, саме неповне подання документів, зазначених у повідомленнях, було достатньою підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Ухвалою від 19 січня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що між ТОВ «ДОНПАК «СВ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «САФАТ-БУД» укладено договір поставки від 30 червня 2025 року № 3006/01, за умовами якого позивач зобов`язався передати покупцеві товар, а покупець - прийняти його та оплатити.

Постачання здійснювалося на умовах СРТ за рахунок продавця. Договором передбачено відстрочення платежу протягом 180 календарних днів.

На виконання договору позивач оформив видаткові накладні від 01 - 08 липня 2025 року № 1 - 23 щодо постачання мідної заготовки для волочіння та мідних катодів, а також відповідні товарно-транспортні накладні.

Перевезення товару здійснювалося на підставі договору про надання транспортних послуг від 27 червня 2025 року № 2706/1, на підтвердження виконання якого оформлено акти надання транспортних послуг щодо кожного перевезення.

За фактом відвантаження товару позивач склав податкові накладні від 01 - 08 липня 2025 року № 1 - 23 та подав їх для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрацію податкових накладних зупинено у зв`язку з тим, що їх складено і подано платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкових накладних або відмову в їх реєстрації.

15 серпня 2025 року товариство подало комісії регіонального рівня повідомлення із поясненнями та копіями документів.

До повідомлення, зокрема, додано договір поставки з покупцем, видаткові й товарно-транспортні накладні, договір та акти про надання транспортних послуг, рахунки, платіжні інструкції, документи щодо придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСИ КРАЇНИ», акт приймання-передачі товару, договір оренди приміщення і штатний розпис.

20 серпня 2025 року комісія регіонального рівня направила товариству повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів.

У цих повідомленнях запропоновано надати платіжні документи щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСИ КРАЇНИ», оборотно-сальдові відомості за рахунками 36 і 63 за період з 01 січня 2022 року до 01 серпня 2025 року, договори оренди складів та офісів із 01 січня 2022 року, платіжні документи щодо оренди за відповідний період, складські документи та матеріали інвентаризації залишків.

21 серпня 2025 року позивач подав додаткове повідомлення та пояснення.

27 серпня 2025 року комісія регіонального рівня прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних із посиланням на ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, після отримання повідомлень про необхідність їх надання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податковної накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом першим пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За змістом пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 цих Критеріїв передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 3 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктом 9 Порядку № 520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм свідчить, що з урахуванням змін, внесених до Порядку № 520, законодавець передбачив послідовний алгоритм взаємодії платника податку та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній.

Якщо подані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, комісія регіонального рівня має право направити платнику повідомлення з пропозицією надати додаткові пояснення та конкретні документи.

Неподання або часткове подання таких додаткових пояснень та документів може бути підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Водночас пункт 10 Порядку № 520 пов`язує ненадання або часткове надання додаткових документів саме з підтвердженням інформації, зазначеної у податковій накладній або розрахунку коригування.

Тому сам факт зазначення документа у повідомленні та його подальшого неподання не може оцінюватися відокремлено від змісту господарської операції, підстави складення податкової накладної та сукупності документів, уже наданих платником.

Документ, який пропонується надати платнику, повинен мати об`єктивний зв`язок з інформацією, відображеною у відповідній податковій накладній.

Комісія регіонального рівня, приймаючи остаточне рішення про відмову, повинна оцінити первинно подані та додаткові документи, установити, яка саме інформація у податковій накладній залишилася непідтвердженою, та навести мотиви, з яких відсутність конкретного документа перешкоджає її реєстрації.

Перелік документів, визначений пунктом 5 Порядку № 520, не означає автоматичного обов`язку платника подати кожен із перелічених у ньому документів незалежно від характеру господарської операції.

Обсяг документів залежить від змісту операції, підстави зупинення реєстрації податкової накладної та інформації, яку контролюючий орган вважає недостатньо підтвердженою.

Разом із тим контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної та приймаючи рішення про відмову в її реєстрації, повинен діяти послідовно, передбачувано та обґрунтовано.

Індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень має містити фактичні та юридичні підстави його прийняття, а також достатню конкретизацію обставин, які стали підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що реєстрацію спірних податкових накладних зупинено у зв`язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Після подання позивачем первинних пояснень та документів комісія регіонального рівня направила повідомлення про необхідність подання додаткових документів, зокрема платіжних документів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСИ КРАЇНИ», оборотно-сальдових відомостей за рахунками 36 і 63, договорів оренди складів та офісів за період із 2022 року, документів щодо оплати оренди, складських документів та матеріалів інвентаризації залишків.

За результатами адміністративної процедури комісія прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних із посиланням на ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів.

Разом із тим оскаржувані рішення не містять конкретизації, які саме документи не були подані щодо кожної окремої податкової накладної, яку саме інформацію, зазначену у відповідній податковій накладній, вони мали підтвердити та чому їх відсутність унеможливлювала прийняття рішення про реєстрацію.

Контролюючий орган не навів у спірних рішеннях оцінки договору поставки, видаткових і товарно-транспортних накладних, договору та актів про надання транспортних послуг, а також документів щодо придбання товару, поданих позивачем.

Зі змісту спірних рішень також неможливо встановити, чому неподання платіжних документів щодо оренди приміщень за період із 2022 року спростовувало факт відвантаження товару покупцеві у липні 2025 року або перешкоджало підтвердженню інформації, відображеної у спірних податкових накладних.

Суди встановили, що податкові накладні складено за фактом відвантаження товару, а умовами договору з покупцем передбачено відстрочення платежу протягом 180 календарних днів.

Отже, першою подією, з якою позивач пов`язував виникнення податкових зобов`язань, було відвантаження товару.

На підтвердження цієї події товариство подало договір поставки, видаткові накладні щодо кожної партії товару, товарно-транспортні накладні, договір із перевізником та акти надання транспортних послуг.

Контролюючий орган у спірних рішеннях не зазначив, що ці документи складені або оформлені з порушенням законодавства, містять суперечності чи не відповідають відомостям, зазначеним у податкових накладних.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відтворення у спірних рішеннях загального формулювання пункту 10 Порядку № 520 без зазначення конкретного ненаданого документа, інформації, яку він мав підтверджувати, та його значення для вирішення питання про реєстрацію відповідної податкової накладної не є належним мотивуванням індивідуального акта.

Направлення платнику повідомлення з конкретним переліком додаткових документів саме собою не звільняє контролюючий орган від обов`язку належно мотивувати остаточне рішення.

Повідомлення є проміжним процедурним документом, призначеним для надання платнику можливості усунути недостатність первинно поданих пояснень і документів.

Остаточне рішення про відмову повинно відображати результат оцінки всіх наданих матеріалів та давати можливість установити, яка саме інформація залишилася непідтвердженою.

Механізм зупинення реєстрації податкових накладних не може застосовуватися як спосіб загальної податкової перевірки діяльності платника податків.

Його призначення полягає у превентивному контролі за наявністю ризиків, пов`язаних із конкретною податковою накладною або конкретною господарською операцією, зазначеною у такій податковій накладній.

Саме тому рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної повинно містити чітке і зрозуміле обґрунтування того, чому подані платником пояснення та документи не усувають сумнівів контролюючого органу щодо конкретної операції.

У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на походження товару, тривалість його зберігання, площу складських приміщень, розрахунки з постачальником і рух товарних залишків.

Однак такі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про протиправність саме оскаржуваних рішень, оскільки контролюючий орган не довів, що зазначені обставини були належно конкретизовані у цих рішеннях, співвіднесені з кожною податковою накладною та доведені до платника під час адміністративної процедури.

Обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється насамперед з огляду на мотиви, наведені у самому рішенні на час його прийняття.

Суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду замінювати або доповнювати фактичні підстави прийнятого ним індивідуального акта новими обставинами, які не були належним чином відображені в такому акті.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду щодо алгоритму застосування Порядку № 520 після внесення змін у 2023 році не свідчить про неправильне вирішення цієї справи.

Неподання або часткове подання документів, зазначених у повідомленні, дійсно може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Водночас застосування цієї підстави не є автоматичним та не усуває обов`язку контролюючого органу встановити, що ненадані документи були необхідними для підтвердження інформації у конкретній податковій накладній, а документи, подані платником, такої інформації не підтверджували.

У спірних рішеннях відповідні мотиви не наведено.

Доводи касаційної скарги про неповне дослідження доказів і неврахування податкової інформації про ризиковість платника по суті зводяться до незгоди контролюючого органу з оцінкою доказів судами попередніх інстанцій та до необхідності додаткового встановлення фактичних обставин справи.

Суди попередніх інстанцій установили, що позивач подав контролюючому органу документи щодо придбання, постачання та перевезення товару, оцінили ці документи у сукупності та дійшли висновку, що вони підтверджують інформацію, зазначену у спірних податкових накладних.

Контролюючий орган не довів, що такі висновки здійснені з порушенням норм процесуального права або без дослідження доказів, які мають істотне значення для вирішення справи.

Отже, відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо належного мотивування індивідуальних актів та доведення правомірності прийнятих рішень.

Щодо обраного судами способу захисту Верховний Суд зазначає таке.

За приписами частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обраний судом спосіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що не лише формально констатує протиправність поведінки суб`єкта владних повноважень, а й реально поновлює порушене право особи.

У цій справі контролюючий орган уже реалізував свої повноваження за результатами розгляду поданих платником пояснень та документів, ухваливши рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Саме ці рішення стали предметом судового контролю.

Встановивши протиправність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та відсутність належно обґрунтованих підстав для відмови, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН.

Таке зобов`язання не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки після скасування протиправних рішень про відмову та за відсутності встановлених судами правових підстав для повторної відмови суб`єкт владних повноважень не має декількох рівнозначних правомірних варіантів поведінки.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке могло вплинути на правильність вирішення справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Донецькій області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова