Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №320/28020/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

справа №320/28020/23

адміністративне провадження № К/990/17898/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представників відповідача - Норця В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року (головуючий суддя Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року (головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді Кузьмишина О.М., Ключкович В.Ю.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта», Товариство) звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2023 року №01479040101 про застосування штрафних санкцій у розмірі 37 462 278,31 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 липня 2023 року №01479040101 в частині нарахування суми штрафних санкцій в загальному розмірі 97 206,99 грн за реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, наведених у додатку 1 до акту перевірки за порядковими номерами 10-35, 37-40, 42, 1185, 1187-1726, 1728-1879 та 1881-1912. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення.

Адміністративний позов АТ «Укрнафта» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 липня 2023 року №01479040101.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь АТ «Укрнафта» витрати пов`язані зі сплатою судового збору в загальному розмірі 67 100 грн.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Товариство, скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні просив касаційну скаргу задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЦМУ ДПС по роботі з ВПП проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ «Укрнафта».

Перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні, що наведені в додатку 1 до податкового повідомлення-рішення.

Згідно висновків Акту перевірки, ПАТ «Укрнафта» складено та несвоєчасно зареєстровано 2042 податкові накладні/розрахунки коригування.

ПАТ «Укрнафта», не погоджуючись з викладеними у акті перевірки висновками, подано заперечення від 28.06.2023 №01/01/07-418 на Акт перевірки.

ЦМУ ДПС по роботі з ВПП надано лист-відповідь від 19.07.2023 №234/Ж7/31-00-04-01-01-28 за результатами розгляду вищевказаного заперечення, яким висновки Акту перевірки залишено без змін, а заперечення Товариства без задоволення.

За результатами розгляду Акта перевірки, ПАТ «Укрнафта» від 12.06.2023 №1213/ Ж5/31-00-04-01-01-26/00135390, з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечення від 19.07.2023 №234/Ж7/31-00-04-01-01-28, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП ЦМУ ДПС по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2023 №01479040101 про застосування штрафних санкцій у розмірі 37 462 278,31 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Згідно із частиною другою 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 ПК статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, з вищевказаного вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

03 березня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі - Закон №2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 24 березня 2022 року №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому, Верховна Рада України прийняла Закон України від 12 травня 2022 року №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону №2260-IX, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом №2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту, платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ «Укрнафта», за результатом проведення якої, податковий орган дійшов висновку, що ПАТ «Укрнафта» складено та несвоєчасно зареєстровано 2042 податкові накладні/розрахунки коригування.

Це слугувало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2023 року №01479040101 про застосування штрафних санкцій у розмірі 37 462 278,31 грн.

Нарахування ЦМУ ДПС по роботі з ВПП штрафних санкцій здійснені щодо прострочення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних (РК) та податкових накладних (ПН), які подавались Товариством у період з 07.02.2022 по 10.05.2023 за різних обставин. Штрафні санкції зазначені у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - Розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації ПН/РК (далі - Розрахунок штрафу).

Зокрема, як зазначає позивач, нарахування штрафних санкцій (номера рядків 754-798, 949, 950, 951, 953, 957, 959, 961-976, 978-990, 992-998, 1000-1086, 1088-1090, 1092-1094, 1096-1099,1102-1108, 1111-1120, 1122, 1124-1134, 1136-1138, 1181; 10-35, 3740, 42, 1185, 1187-1726, 1728-1879, 1881-1912), пов`язані із збоями у роботі Єдиного реєстру податкових накладних, неотриманням квитанцій про надсилання ПН/РК чи отримання їх із запізненням.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного документа (квитанції), який би підтверджував своєчасну реєстрацію вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування, як це передбачено в абзаці 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, та не долучено жодного доказу, який би свідчив про своєчасну їх відправку на реєстрацію, а також подання заяв контролюючому органу щодо неможливості виконання обов`язку своєчасної такої реєстрації.

Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що ПАТ «Укрнафта» фактично надіслав на реєстрацію вказані вище спірні ПН/РК до 18:00 години робочого дня (та в межах операційного дня, визначеного як ПК України, так і Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України від 29 грудня 2010 року №1246).

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що до позовної заяви були додані і в матеріалах судової справи наявні роздруківки скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «М.Е.Dос» (протоколи руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій (оцифровані ПН та властивості документа)) та оригінали відповідних електронних файлів, які підтверджують направлення позивачем ПН/РК на реєстрацію до настання граничних строків, передбачених абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) врегульовано, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/ або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відтак, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається на автоматичному режимі з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває у робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Отже, з аналізу наведених положень Порядку №1246 слідує, що податковий орган має обов`язок протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Водночас, законодавцем встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі №826/19172/16, від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі №2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі №1640/3125/18.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що протягом операційного дня, починаючи з 01.07.2022 (п`ятниця), ПАТ «Укрнафта», з використанням спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «М.Е.Dос» були подані до відповідних податкових органів в електронному вигляді ПН/РК (рядок 754-798, 949, 950, 951, 953, 957, 959, 961-976, 978-990, 992-998, 1000-1086, 1088-1090, 1092-1094, 1096-1099,1102-1108, 1111-1120, 1122, 1124-1134, 1136-1138, 1181 Розрахунку штрафу), з метою їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, сама реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулася наступного дня, а прострочення подання ПН/РК склало один календарний день. В чотирьох випадках, враховуючи вихідні дні, прострочення подання ПН/РК склало три дні (колонка 6 кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН/РК Розрахунку штрафу).

З урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірні податкові накладні подані ПАТ «Укрнафта» на реєстрацію в межах операційного дня, що підтверджується відомостями із протоколів із системи «M.E.Doc».

Так, відомості з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді «M.E.Doc» є належними та допустимим доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час відправлення спірних податкових накладних.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.

Щодо доводів контролюючого органу в касаційній скарзі, що протоколи із системи «M.E.Doc» не є належними доказами виконання позивачем обов`язку з направлення на реєстрацію, то колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого при вирішенні спорів щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних визначальним є не дата фактичної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а дата її відправлення платником податку, з урахуванням технічного способу такої реєстрації. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що скріншоти з програмного забезпечення «M.E.Doc» є належним та допустимим засобом доказування.

З урахуванням наведеного та на підставі досліджених матеріалів справи суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив, що поданими позивачем документами з сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» підтверджується факт направлення відповідних податкових накладних у межах граничного строку їх реєстрації. Таким чином, позивач вчинив усі залежні від нього дії, необхідні для своєчасної реєстрації податкової накладної.

Щодо нарахування штрафних санкцій, пов`язаних із РК виписаних на неплатника ПДВ (номера рядків 2026, 2037, 2038, 2039, 2042), колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ЦМУ ДПС по роботі з ВПП частково задоволено скаргу АТ «Укрнафта» від 28.06.2023 №01/01/07-418 та не здійснювало нарахування штрафу по розрахунках коригування до податкових накладних від 21.01.2023 №7721049//7027, від 17.02.2023 №1517011//1005, від 20.02.2023 №1520011//1005, від 21.02.2023 №1521011//1005, від 22.02.2023 №1522011//1005, від 23.02.2023 №1523011//1005, від 24.02.2023 №1524011//1005, від 15.03.2023 №8515203//7006, від 03.04.2023 №7903017//7019, від 11.04.2023 №8511206//7006, від 12.04.2023 №8512199//7006.

Отже, при розгляді скарги ПАТ «Укрнафта» від 28.06.2023 №01/01/07-418 ЦМУ у своєму рішенні про результати розгляду скарги від 19.07.2023 №552/Ж12/31-00-04-01-01-33 погодився із ПАТ «Укрнафта», що розрахунки коригування, складені у зв`язку із постачанням неплатнику податку, не є порушенням податкового законодавства.

Позивач наголошує, що відповідачем не було враховано того, що аналогічні правові підстави мають бути застосовані до податкових накладних від 29.03.2023 №8829074//7030 (рядок 2026 Розрахунку штрафу), від 19.04.2023 №8819081//7030 (рядок 2039 Розрахунку штрафу), від 16.04.2023 №8516179//7006 (рядок 2037 Розрахунку штрафу), від 16.04.2023 №8516181//7006 (рядок 2038 Розрахунку штрафу), від 10.05.2023 №8510204//7006 (рядок 2042 Розрахунку штрафу).

Так, згідно з п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, розрахунки коригування від 29.03.2023 №8829074//7030 (рядок 2026 Розрахунку штрафу), від 19.04.2023 №8819081//7030 (рядок 2039 Розрахунку штрафу), від 16.04.2023 №8516179//7006 (рядок 2037 Розрахунку штрафу), від 16.04.2023 №8516181//7006 (рядок 2038 Розрахунку штрафу), від 10.05.2023 №8510204//7006 (рядок 2042 Розрахунку штрафу), містять у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» помітку «X» та тип причини: 02 - Складена на постачання неплатнику податку.

Отже, зазначений у наведених розрахунках коригування покупець не отримував їх, оскільки, не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що ПАТ «Укрнафта» вчасно подала розрахунки коригування, що були виписані на неплатника ПДВ.

Проте, при визначенні штрафних санкцій, податковий орган безпідставно застосовує положення пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України «протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)», та визначив кінцевим терміном в даному випадку 04.05.2023 (18 календарних днів від дати складання РК 21.01.2023), а не 18.02.2023, як це передбачено законодавством.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що штрафні нарахування, вказані у рядках 2026, 2037, 2038, 2039, 2042 Розрахунку штрафу підлягають скасуванню.

З приводу нарахування штрафних санкцій, пов`язаних із простроченням реєстрації РК (рядки 1913-1964, 1966, 1967, 1976-1982, 1986-1996, 2000, 2003, 2028-2034), а також простроченням подання трьох податкових накладних (рядки 1965, 1998, 1999) з сумою ПДВ, що дорівнювала нулю, слід заначити наступне.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПКУ та пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, такий платник податків зобов`язаний зареєструвати РК протягом: 15 календарних днів (до 08.02.2023) з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем), 18 календарних днів (з 08.02.2023) з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).

Отже, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування (за загальним правилом 15 календарних днів, а у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ - 18 календарних днів) з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем) від постачальника (продавця).

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, як зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно із пунктом 56.21 статті 56 ПК України, в разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на визначений законодавцем термін реєстрації РК саме від дати отримання розрахунку коригування від постачальника (продавця), недопустимим є трактування цієї норми виключно на користь податкового органу, без врахування приведених положень законодавства та фактичних обставин справи.

Отже, при визначенні граничного терміну для реєстрації розрахунків коригування, значення має саме дата отримання розрахунку коригування від постачальника (продавця).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПК України постачальник (подавець) товарів/ послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком №1307.

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї:

у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

у заголовній частині розрахунку коригування вказуються дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

у розділі Б - зі знаком «-» (виводяться в « 0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

У графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код « 103» (повернення товару або авансових платежів).

ПАТ «Укрнафта» здійснило реєстрацію нових розрахунків коригування, якими було анульовано попередні ПН/РК, тобто станом на дату проведення перевірки (12.06.2023) і винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (26.07.2023), розрахунок коригування з від`ємними значеннями (відповідно до восьмої колонки Розрахунку штрафу, обсяг постачання - 0), вказані у рядках 1913-1964, 1966, 1967, 1976-1982, 1986-1996, 2000, 2003, 2028-2034, а також трьом податковим накладним, не створювали ніяких правових наслідків за фактом їх складання і реєстрації.

Також, згідно з пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 року №178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі - Постанова №178), операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Відповідно до індивідуальної податкової консультації від 28.06.2023 №1540/ІПК/99-00-21-03-02-06, «Норми підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови №178 встановлюють застосування нульової ставки податку на додану вартість на операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту категоріям суб`єктів, що визначені Постановою № 178.

Якщо АТ «Укрнафта» здійснює постачання пального, відповідно до Постанови №178, то до таких операцій з постачання Товариство має застосовувати нульову ставку податку на додану вартість якщо таке постачання відповідає положенням (умовам) визначеним Постановою № 178».

Таким чином, у разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, об`єктом нарахування штрафу, згідно з пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, є сума ПДВ, вказана у податкових накладних, поданих із порушенням строків, а у разі, якщо ПДВ дорівнює нулю, сума штрафу обчислюється у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

З огляду на викладене, позивачем визначено, що сума ПДВ у податкових накладних/розрахунках коригування (рядки 1913-1967, 1976-1982, 1986-1996, 1998-2000, 2003, 2028-2034 Розрахунку штрафу) на момент здійснення реєстрації дорівнює нулю.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, АТ «Укрнафта» визнало, що з простроченням було подано три податкові накладні №9931090 від 31.01.2023 на загальну суму 1 107 878 874,56 грн (рядок 1965), №9928112 від 28.02.2023 на загальну суму 2 224 463,76 грн (рядок 1998), №9928111 від 28.02.2023 на загальну суму 52 110 622,20 грн (рядок 1999).

Разом з тим, враховуючи пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України, сума штрафу обчислюється у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що в порушення вимог пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні протиправно нараховано позивачу штраф у розмірі 7 247 805,72 грн, 7 276,28 грн, 2 605 531,11 грн відповідно.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи в їх сукупності, зокрема, неправильне визначення контролюючим органом граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, неврахування відсутності вини платника податків, а також істотні помилки у розрахунку штрафних санкцій, у тому числі застосування штрафів у розмірах, що не відповідають вимогам пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2023 року №01479040101.

Переглядаючи судові рішення у цій справі Верховний Суд ураховує, що Суд касаційної інстанції не має права здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 908/1795/19).

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд уважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

У касаційній скарзі відповідач, як на підставу для скасування рішення судів посилається на те, що суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не врахували правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 28 червня 2018 року №816/1990/17, яка на думку відповідача, ухвалена у подібних правовідносинах.

Однак, під час розгляду справи, судом касаційної інстанції встановлено, що обставини справи №816/1990/17 та справи, що розглядається є відмінними

Зокрема, ПАТ «Укрнафта» подавала коригування, не пов`язаними із коригування кількісних і вартісних показників, а пов`язаних з тим, що податкові накладні та коригування до них складалися без факту здійснення господарської операції, зокрема, по операціях з постачання нафтопродуктів на користь Міністерства оборони України. Натомість у справі №816/1990/17 коригування до податкових накладних подавалися у зв`язку із невірним розрахунком коригування кількісних і вартісних показників.

Також контролюючий орган посилається на постанову Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі №816/955/18, однак висновок Верховного Суду у цій справі стосувався невчасно зареєстрованих первинних податкових накладних, які потім були анульовані.

Нерелевантними у цій справі є також висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.04.2018 у справі №808/2289/17, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23.

Рішення касаційної інстанції у справі №808/2289/17 стосувалось штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних через невчасне внесення до Системи електронного адміністрування податку на додану вартість інформації про суму податку на додану вартість сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України.

У справі №160/10740/23 платник податків оскаржував штраф за несвоєчасність реєстрації податкових накладних у зв`язку з тим, що суди першої і апеляційної інстанції застосували пункт 201.10 статті 201, пункт 120'.1 статті 120' ПК України за умови дії пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України без врахування висновків Верховного Суду України щодо дії закону у часі.

За вказаних обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає наведені посилання скаржника безпідставними, оскільки подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Інші обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх