Рішення від 03 квітня 2013 р. у справі №759/3340/13-ц — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/3340/13-ц

пр. № 2/759/2758/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу,

відшкодування вартості ремонту товару та відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» та просив розірвати договір купівлі-продажу від 17.12.2012р. мобільного телефону ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІМЕІ НОМЕР_1 ), укладений між ним і відповідачем ОСОБА_2 , зобов*язати відповідача повернути сплачені за товар кошти в сумі 4 405 грн., стягнути з відповідача 2 285 грн. 88 коп. вартості ремонту мобільного телефону ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІМЕІ НОМЕР_1 ) та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5 000 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 17.12.2012р. уклав з ФОП ОСОБА_2 договір, згідно якого він, позивач, купив, а відповідач продав йому мобільний телефон Samsung НОМЕР_2 (ІМЕІ НОМЕР_1 ) за 4 405 грн. Під час експлуатації придбаного мобільного телефону, було виявлено, що його ІМЕІ у базі даних Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» відсутній, що зумовлює подальшу неможливість використання такого мобільного телефону для здійснення дзвінків в мережах операторів мобільного зв*язку України. Він, позивач, вважав, що відповідач в порушення Закону України «Про захист прав споживачів» приховав від нього як споживача вказану інформацію про товар. Крім того, вказав, що на упаковці товару був відсутній національний знак відповідності у вигляді трилисника, який є обов*язковим у відповідності до Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідальності», що свідчить, на його думку, про фальсифікацію товару. Зазначив, що таким чином, відповідач приховав від нього, позивача, повну інформацію про якість товару. Крім вказаного, зауважив про те, що придбаний мобільний телефон не якісно працював, у зв*язку з чим він, позивач, був вимушений здавати його для ремонту, що вказує на приховані недоліки товару. Вказані обставини в сукупності призвели до зникнення бажання використовувати телефон за призначенням, а тому він, позивач, вважає за необхідне розірвати договір купівлі-продажу, повернути товар продавцеві, з поверненням коштів за товар і його ремонт. Придбання неякісного товару призвело до його, позивача, моральних страждань і переживань, оскільки він тривалий час не міг використовувати мобільний телефон за призначенням, що спричинило йому певні незручності та порушило звичайний спосіб життя і спричинену йому моральну шкоду оцінив в 5 000 грн. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 6, 7, 8, 15, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 673, 678, 680, 698, 708 ЦК України, ст.13 Закону України «Про підтвердження відповідності», ст.ст. 1, 30, 33, 34 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», ст.25 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», ст.14 Закону України «Про стандартизацію».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення його прав як споживача щодо якості товару і повної інформації про нього, а також на спричинення йому відповідачем моральної шкоди та зазначив про те, що вважає, що договір купівлі-продажу мобільного телефону укладений ним саме з відповідачем, оскільки саме його прізвище, ім*я та по батькові зазначені на квитанції.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість, безпідставність, недоведеність, а також вказала про те, що ФОП ОСОБА_2 не є продавцем мобільного телефону позивачу, не укладав з ним договору купівлі-продажу мобільного телефону, в будь-які інші договірні правовідносини з ним не вступав, у зв*язку з чим жодних документів не підписував і складав, позивач придбав товар в Інтернет-магазині «Торгус», а квитанція від 17.12.2012р. не є договором купівлі-продажу між сторонами, оскільки не містить жодної позначки, зробленої рукою відповідача, у зв*язку з чи вважала, що ФОП ОСОБА_2 не є належним відповідачем у спірних правовідносинах. Крім цього, вказала, що підстав для стягнення моральної шкоди немає, оскільки відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» і відповідної судової практики, відшкодуванню в порядку даного Закону підлягає лише моральна шкода, спричинена споживачу небезпечною для життя і здоров*я продукцією, але доказів про те, що мобільний телефон, придбаний позивачем в Інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є небезпечним для життя або здоров*я, доказів не надано. Просила відмовити в позові у зв*язку з недоведеністю.

Заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.12.2012р. придбав в Інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » мобільний телефон Samsung SІІІ White (ІМЕІ НОМЕР_1 ) за 4 405 грн. з вартістю доставки 40 грн., про що надав суду квитанцію Інтернет магазина електроніки, де кульковою ручкою є напис: ЧП ОСОБА_2 та міститься штамп: «Інтернет-Магазин «Торгус» із зазначенням моделі мобільного телефону (а.с. 7 – копія квитанції).

В матеріалах справи є гарантійний талон з аналогічним штампом Інтернет-магазину «Торгус», номером мобільного телефону і підписом продавця (а.с. 8 – копія гарантійного талону), а також обліково-технічна карта / замовлення-наряд №88080830 від 26.01.2013р. авторизованого сервісного центру Samsung з квитанцією на суму 2 285 грн. 88 коп. (а.с. 10 – копії обліково-технічної карти / замовлення-наряду і квитанції).

Позивач до позову, також, додав фотокартки основних плат (а.с. 11, 12) та копію Інтернет-сторінок (а.с. 13, 15) та ІМЕІ (а.с. 14).

12.02.2013р. позивач направив відповідачу цінним листом з описом вкладення претензію (а.с. 16-19 – копія претензії, а.с. 20, 21 – копії опису вкладення в цінний лист), яка, як вказує позивач, залишилась без реагування.

Відмовляючи в позові, суд виходив з наступного.

Загальні умови укладення цивільно-правового договору визначені в частині 1 ст.638 ЦК України, а саме: договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких хоча б заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 ст.698 ЦК України, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов*язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов*язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов*язується прийняти товар і оплатити його.

У відповідності до частини 3 цієї ж норми права, до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

В пункті 18 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» дається визначення продавця – це суб*єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації, а в пункті 7 цієї ж статті дано визначення договору – це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

В даному спірному випиваку, доказом укладення з відповідачем договору купівлі-продажу мобільного телефону від 17.12.2012р. позивач надав суду квитанцію Інтернет-магазину «Торгус» про оплату ним 4 405 грн. вартості мобільного телефону Samsung SІІІ White і 40 грн. за його доставку, де кульковою ручкою є відмітка «ЧП ОСОБА_2 ».

Тобто, дана квитанція відповідно до пункту 7 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», є доказом укладення роздрібного договору купівлі-продажу, але з неї не вбачається, хто саме є продавцем товару, в даному випадку мобільного телефону.

Зазначення на квитанції прізвища, імені та по батькові відповідача, не може безперечно доводити ту обставину, що саме відповідач є продавцем мобільного телефону, придбаного позивачем, і саме з ним позивачем досягнуто згоди по усіх істотних умовах договору купівлі-продажу і саме відповідач взяв на себе обов*язки продавця цього товару.

Таким чином, у суду відсутні виключні докази придбання позивачем мобільного телефону саме у відповідача, як відсутні належні і допустимі докази укладення договору купівлі-продажу мобільного телефону саме між сторонами.

У відповідності до частини 4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про недоведеність належними і допустимими доказами укладення між позивачем і відповідачем договору купівлі-продажу мобільного телефону, у зв*язку з чим у суду відсутні правові підстави для його розірвання, стягнення з відповідача вартості придбаного позивачем мобільного телефону, а також вартості його ремонту та моральної шкоди, як похідних вимог, у зв*язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню як недоведені.

Керуючись ст.ст. 638, 698 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування вартості ремонту товару та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду – протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: