Вирок від 25 березня 2013 р. у справі №759/4192/13-к — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/4192/13-к

пр. № 1-кп/759/154/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ;

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого – ОСОБА_4 , його захисника – ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, не одружений, працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений досудовим розслідуванням час ІСАКОВ знайшов металевий кастет, який без передбаченого законом дозволу носив 26 січня 2013 року при собі, поки з ним того ж дня о 03 год 40 хв біля будинку № 69 по бульвару Вернадського в м. Києві не був затриманий працівниками міліції, а вказаний кастет – в нього вилучено.

Вилучений у ІСАКОВА металевий кастет є холодною зброєю ударно-дробильної дії, носіння кого без передбаченого законом дозволу заборонено.

Вказані дії ІСАКОВА органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

18 березня 2013 року між прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12013110080001998, та ІСАКОВИМ у присутності захисника останнього в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ІСАКОВ дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ІСАКОВА за ч. 2 ст. 263 КК України, підозрюваний ІСАКОВ зобов`язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ІСАКОВ повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, а також отримана згода підозрюваного на його призначення. Підозрюваний також зобов`язався до 18 квітня 2013 року сплатити штраф, а також повністю відшкодувати судові витрати за проведення під час досудового розслідування експертизи в сумі 392 грн 00 коп та взяв на себе інші зобов`язання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні у присутності свого захисника також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник ОСОБА_5 підтримав правову позицію обвинуваченого і також просив затвердити вказану угоду.

Злочин, у вчиненні якого ІСАКОВ беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ІСАКОВ повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_9 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ІСАКОВ носив кастет без передбаченого законом дозволу, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України, за якою належить призначити ІСАКОВУ узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 18 березня 2013 року між прокурором ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_10 про визнання винуватості.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18 березня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн).

На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на відшкодування судових втрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи 392 грн 00 коп. в доход держави.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 в строк до 18 квітня 2013 року у повному обсязі сплатити призначений судом штраф в сумі 850 грн та оплатити судові витрати в сумі 392 грн 00 коп.

Речовий доказ - кастет, який зберігається в кімнаті речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: ОСОБА_11