Рішення від 22 січня 2013 р. у справі №2608/9235/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/9235/12

пр. № 2/759/357/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив витребувати у відповідача з чужого незаконного володіння автомобіль «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_1 , посилаючись на те, що є власником даного автомобіля і 15.06.2009р. видав нотаріально посвідчену довіреність на ім*я відповідача, якою надав право останньому розпоряджатися вказаним вище автомобілем зі строком дії довіреності до 15.06.2014р., у зв*язку з чим передав відповідачу автомобіль, усі комплекти ключів від нього та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, а 04.04.2012р. ним, позивачем, була скасована довіреність від 15.06.2009р. на право розпорядження автомобілем, але відповідач автомобіль не повернув та продовжує користуватися ним без відповідних правових підстав. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 16, 316, 317, 319, 387 ЦК України.

В судове засідання позивач не з*явився, направив суду клопотання, де просить розглядати справу у його відсутності на підставі наявних ним доказів і проти постановлення заочного рішення суду не заперечує (а.с. 27).

Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності позивача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з*явився, за адресою, яка вказана в позові та яка не відноситься до Святошинського району м.Києва: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не є зареєстрованим (а.с. 8 –відповідь Адресного бюро м.Києва), а місце держаної реєстрації відповідача суду встановити не виявилось за можливе, оскільки для цього недостатньо даних (а.с. 7, 8, 18 –відповіді Адресного бюро м.Києва), суд звертався до позивача із листом та просив вказати повну адресу відповідача, а також дату і місце його народження для можливості встановлення місця його державної реєстрації (а.с. 13 –лист), який залишився без відповіді позивача.

Таким чином, на час розгляду справи відповідач залишається не повідомлений про розгляд справи і місце його державної реєстрації суду не відомо.

З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі частини 4 ст.169 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, позивач вказує, що він є власником автомобіля «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_1 , в підтвердження чого надав суду копію листа ГУ МВС України в АК Крим (а.с. 5).

В позовній заяві вказано, що він, позивач, 15.06.2009р. видав на ім*я ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність, якою надав відповідачу право розпоряджатися належним йому автомобілем «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_1 зі строком дії довіреності до 15.06.2014р.

До позовної заяви додано витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, з якого вбачається, що 15.06.2009р. приватним нотаріусом АК Крим Добровольською. О.Г. вчинена нотаріальна дія –видана довіреність на розпорядження транспортом, дія якої припинена 04.04.2012р. (а.с. 4 –копія витягу).

Але, із вказаного витягу не вбачається прізвище, ім*я та по батькові особи довірителя, тобто особи, яка видала довіреність та прізвище, ім*я та по батькові особи, на ім*я якої ця довіреність видана, а також марка, модель, державний реєстраційний знак автомобіля, на який видана ця довіреність.

Тобто, в справі відсутні належні і допустимі докази обставин, на які посилається позивач, зокрема, не доведеною є обставина видачі ОСОБА_1 довіреності на ім*я ОСОБА_2 на право розпорядження автомобілем «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_1 , оскільки про такі обставини вказано лише в тексті самої позовної заяви.

Згідно частини 4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог і необхідність відмови в позові з цих підстав.

Крім цього, на час прийняття рішення, в справі відсутні відомості про місце державної реєстрації відповідача, а позивачем не надані суду дані для з*ясування адреси відповідача, що позбавляє суд можливості дотриматись процесуального законодавства щодо повідомлення відповідача про день і час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 386, 387 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 169 ч.4, 212-215, 223-228 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: