Рішення від 10 грудня 2012 р. у справі №2608/3819/12 — Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/3819/12

пр. № 2/2608/3436/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого Миколаєць І.Ю

при секретарі Руденко Ю.Ф.

за участю (за основним позовом)

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Луганську державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Луганську державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому просить зобов`язати ОСОБА_3 усунути йому перешкоди у спілкуванні з їхньою спільною дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити йому спосіб участі у вихованні ОСОБА_7 наступним чином: до досягнення ним 6-річного віку -періодичні відвідини дитиною місця проживання позивача в м. Києві на свята, зокрема великодні й різдвяні, а по досягненню ним 6-річного віку -систематичні побачення щотижня з 7:00 понеділка до 17:00 п`ятниці, в обсязі, необхідному для забезпечення нормального процесу шкільного навчання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ м. Києва було зареєстровано шлюб між ним та відповідачем від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина ОСОБА_8 . Після народження дитини стосунки між подружжям погіршилися. З кінця червня 2008 року відповідач всі важливі рішення приймає одноособово, не радячись з позивачем, а інколи навіть своєчасно не інформувала його про можливі наслідки своїх дій. На даний час відповідач виховує сина таким чином, щоб він не знав про існування ні свого батька, ні свого однокровного брата, не цікавився ні українською, ні європейською культурою та не володів жодною мовою, окрім російської. Позивач має намір добровільно підготувати ОСОБА_8 до вступу до спеціалізованої школи з викладанням ряду предметів англійською мовою в м. Києві та, одночасно, до консультаційного пункту шкільного навчання при Посольстві Республіки Польща в Україні а згодом супроводжувати весь процес шкільного навчання.

ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов у якому просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_1 не виховує та не цікавиться своєю дитиною. Показує приклад жорстокого поводження зі своїми близькими, не забезпечує дитину, не приймає участі в лікуванні своєї часто хворіючої дитини.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 просив відмовити. Пояснив, що дитину бачив останній раз в 2009 році коли приїздив до м. Луганська на другий день народження сина. Зазначив, що дитину не утримував, оскільки сама відповідач не наполягала на тому. Крім того майже всі зароблені кошти були спрямовані на облаштування квартири, в якій ОСОБА_1 мав намір проживати зі своєю дружиною та сином.

ОСОБА_3 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, проти задоволення зустрічних вимог ОСОБА_1 заперечувала. Зазначила, що з перших днів життя дитини ОСОБА_1 до неї не підходив та називав дитину носієм ворожої мови. Через два місяці після народження дитини подала до суду заяву на розлучення, проте їй було відмовлено, оскільки дитині на той час не виповнилося 1 року. На день народження спільної дитини ОСОБА_1 відібрав у неї телефон і дав 50,00 грн. для того щоб вона купила продукти і приготувала їсти до приїзду друзів. У зв`язку з тим, що позивач не могла терпіти п`янство чоловіка, його приниження, які полягали у забороні спілкуватися з друзями, сусідами, у забороні спілкуватися російською мовою вона переїхала до матері в м. Луганськ, хоча позивачу була названа лише одна причина -неможливість проживання у новій квартирі із новонародженою дитиною без елементарних санітарних та побутових умов. Зазначила, що до поїздки до м. Луганськ 18.18.2008 року ОСОБА_1 прийшовши додому побачив зламаний дитиною прапорець України, розлютився та почав її душити. Спочатку дитина сприйняла це як гру, але потім у неї почалася істерика. На час звернення до суду із даною позовною заявою дитині виповнилося 5 років, за цей час ОСОБА_1 провідав його один раз за місцем її тимчасового проживання у м. Луганську.

Служба у справах дітей Святошинської РДА в м. Києві явку свого представника у судове засідання не забезпечила, через канцелярію суду надала заяву у якій просила слухати справу у відсутність представника служби.

Служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Луганську ради явку свого представника не забезпечила, надіслала лист у якому просила прийняти рішення в інтересах дитини та слухати справу у відсутність представника служби.

Вислухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає основний та зустрічний позови такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 14.02.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ м. Києва між сторонами було зареєстровано шлюб (актовий запис № 140) від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина ОСОБА_8 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського РУЮ м. Києва зроблено актовий запис № 1658 та видане відповідне свідоцтво (а.с.10,11).

Згідно довідки Луганьбудсервіс, філія № 4 від 20.07.2012 року ОСОБА_3 разом зі своїм сином ОСОБА_9 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 із ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За правилами ч. 3 ст. 157 та ч. 1 ст. 159 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні. У разі наявності такого перешкоджання той із батьків, хто проживає окремо від дитини має право звернутися до суду з позовом про усунення таких перешкод.

На підтвердження позовних вимог щодо вчинення ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_1 не надав жодного доказу. Судом встановлено, та сторонами не заперечується факт того, що ОСОБА_1 приїздив до м. Луганськ за місцем проживання своєї дружини та сина на другий день його народження у червні 2008 року, факт того, що ОСОБА_1 не надавав фінансової допомоги для утримання дитини, факт того, що приїжджаючи у відрядження до м. Луганськ у наступні роки ОСОБА_1 не спілкувався із дитиною, не привозив подарунки. Посилання ОСОБА_1 на перешкоди у спілкуванні з дитиною грунтуються лише на його поясненнях, будь-яких доказів, що такі перешкоди чиняться зі сторонм ОСОБА_3 суду не надано.

За зверненням батька дитини суд за правилами ст. 159 СК України може визначити способи участі його у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Вимога позивача встановити такий спосіб участі у вихованні ОСОБА_7 до досягнення ним 6-річного віку як перодичні відвідини дитиною місця проживання позивача на свята, зокрема великодні й різдвяні, а по досягненні дитиною 6-річного віку -систематичні побачення щотижня з 7:00 понеділка до 17:00 п`ятниці, в обсязі, необхідному для забезпечення нормального процесу шкільного навчання, є некоректною та неможливою для виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не довів, що йому зі сторони ОСОБА_3 чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною. Крім того не запропонував конкретного порядоку спілкування з дитиною, а тому його позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачені підстави для позбавлення батьківських прав. Мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1. Не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування. 2. Ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. 3. Жорстоко поводяться з дитино. 4. Є хронічними алкоголіками або наркоманами. 5. Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва. 6. Засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Із всіх вищезазначених ОСОБА_3 зазначає одну підставу, яка на її думку може бути визначальною у позбавленні батьківських прав, а саме: ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На підтвердження даної обставини надає: довідку комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу № 14 м. Луганська`я/с № 14 від 12.06.2012 року згідно якої ОСОБА_8 дійсно відвідує зазначений заклад. Вихованням дитини займається мати. Батько за період з 2009 року по 2012 р. ДУ не відвідував, дитини не забирав, батьківські збори не відвідував (а.с.64). Довідку комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу № 14 м. Луганська» я/с № 14 від 02.07.2012 року згідно якої ОСОБА_3 внесла батьківську плату за перебування своєї дитини ОСОБА_7 у дошкільному закладі в сумі 896,00 грн. та надала спонсорську допомогу в сумі 1479,00 грн. (а.с.66).

Як на доказ у справі про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 посилається на пояснення свідка ОСОБА_4 , яка суду пояснила, що є сестрою ОСОБА_3 . Остання з чоловіком проживала в її квартирі. За час такого проживання ОСОБА_1 грошей не приносив, їжу не купував, лише алкоголь. Свідок матеріально допомагала сім`ї ОСОБА_10 . Крім того дитиною ОСОБА_1 не цікавився, називав його носієм ворожої мови. Також ОСОБА_4 пояснила, що в зв`язку з таким ставленням ОСОБА_1 до своєї сім`ї її чоловік поросив його виїхати з квартири. Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 ставив дружині умови за яких вона могла спілкуватися із нею. Все це продовжувалося до побиття. Після забрав сім карту, ключі, не давав ніяких документів. Націоналізм ОСОБА_1 переріс у шовінізм. Зазначені обставини спровокували у дитини рахіт, зараз він має відхилення у серцевій діяльності.

ОСОБА_1 на спростування доводів ОСОБА_3 щодо побиття внаслідок якого їхній спільний син зазнав стресу надав постанову дільничного інспектора міліції Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.120). Крім того надав наступні докази, які характеризують його з позитивної сторони, а саме:

Витяг із наказу по державному вищому навчальному закладу «Київського національного економічного університету імені Івана Гетьмана»№ 256-к від 18.04.2012 року відповідно до якого ОСОБА_1 прийнятий на умовах погодинної оплати з 18.04.2012 р. по 31.12.2012 р. в Науково-освітній центр інтенсивного навчання іноземних та української мов «Інтенсив`для проведення занять з польської мови (а.с.123). Характеристику Римсько-католицької релігійної громади парафія святого Олександра м. Києва від 19.11.2012 року відповідно до якої ОСОБА_1 часто присутній на Святій Літургії, бере участь в існуючому при парафії Біблійному кругу. Є набожним та щирим, завжди відкритий на допомогу ближньому (а.с.124). Характеристику викладачів іноземних мов, відповідно до якої він був прийнятий у Науково-освітній центр інтенсивного навчання іноземних та українських мов «Інтенсив`Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана для проведення занять із польської мови на умовах погодинної оплати. За час роботи в центрі « ОСОБА_11 проявив себе як відповідальна, сумлінна, коректна та доброзичлива людина та дуже добрий знавець своєї справи. Від його учнів неодноразово надходили схвальні відгуки й вирази вдячності за змістовні лекції, вдалий підбір підручників і слушні рекомендації (а.с.125). Подяку дільничної виборчої комісії № 800722 одномандатного виборчого округу № 219 м. Києва відповідно до якої ОСОБА_1 допоміг створити здоровий мікроклімат і приязну атмосферу в колективі ДВК . Із притаманною йому толерантністю, коректністю та компетентністю ОСОБА_1 неодмінно налаштовував її колектив на досягнення високих результатів (а.с.126). Характеристику Інституту сучасних проблем України від 06.11.2012 року № 93/11-12 відповідно до якої з моменту заснування ГО «Інститут сучасних проблем України`газета «Контраст» ОСОБА_1 співпрацював з газетою, готуючи аналітичні матеріали та довідки, застосовував свої фахові знання перекладача (а.с.130).

Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що дитину він не мав можливості утримувати, оскільки всі його отримані фінансові кошти були витрачені на ремонт та облаштування новопридбаної квартири, в якій він мав намір проживати зі своєю дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_12 . Хотів відвідувати сина, займатися його вихованням проте дружина не дозволяла, не сприяла таким відвідинам. Крім того позов ОСОБА_1 до суду щодо способу участі у вихованні дитини свідчить про його небайдуже ставлення до сина.

За роз`ясненнями п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав`від 30 березня 2007 р., позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов`язків і ухилення їх від виконання можна розцінювати лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд не приймає такого доказу як побиття ОСОБА_1 своєї дружини, оскільки він не стосується його відношення до самої дитини і не може бути оцінений судом як жорстоке поводження з дитиною.

Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу позивач повиванна була зазначити суттєві обставини та надати докази, які б свідчили про нехтування ОСОБА_1 своїми батьківськими обов`язками, свідоме ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків та надати докази на їх підтвердження. Проте такі в матеріалах справи відсутні.

Отже, на думку суду ОСОБА_3 не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та не надала доказів на їх підтвердження, а тому підстави для задоволення вимоги про позбавлення батьківських прав відсутні.

Керуючись ст.ст.10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Луганську державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні дитини, відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Жовтневої районної у м. Луганську державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: