Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №922/3096/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/3096/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1"

про стягнення 3 491 829,90 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Жилко С. Е. та відповідача - Ткач О. О.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У вересні 2025 року Харківська міська рада (далі - позивач та/або Міськрада) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1" (далі - відповідач та/або ТОВ "Нова Лінія 1") в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.10.2025, просила стягнути з ТОВ "Нова Лінія 1" на користь Міськради 3 491 829,90 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф`янського шосе) у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 13.04.2006, зареєстрованого 13.04.2006 № 940667100022 (далі - договір), за період з 02.04.2017 по 28.02.2022.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

1.3. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував, що позивач безпідставно застосував щомісячну комулятивну індексацію орендної плати, тоді як договір та Податковий кодекс України (далі - ПК України) передбачають щорічний перегляд, і подвійна індексація (і орендної плати, і нормативної грошової оцінки) законом не допускається. Будь-яких додаткових угод після 2008 року між сторонами не укладалось, позивачем не було ініційовано внесення змін щодо порядку індексації та перегляду розміру орендної плати, проте як відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту 36 договору, зміна умов допускається лише за взаємною згодою сторін у письмовій формі. З цих підстав вважає, що наведений у позовній заяві розрахунок заборгованості з орендної плати, який був здійснений позивачем з урахуванням щомісячного індексування розміру орендної плати, є таким що не ґрунтується ані на вимогах закону, ані на умовах договору. Вказує, що відповідачем за спірний період було здійснено сплату орендної плати виходячи з індексації нормативно грошової оцінки землі, на виконання пункту 271.1 статті 271 ПК України, що відповідно до усталеної судової практики за відсутності прямого зазначення у договорі про одночасну та подвійну індексацію і нормативно грошової оцінки й орендної плати, виключає законодавчо передбачену можливість одночасної подвійної індексації орендної плати та індексації нормативної грошової оцінки у ситуації що розглядається.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, на підставі рішення 44 сесії Міськради 4 скликання від 23.12.2005 № 247/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та подальшої експлуатації об`єктів", 13.04.2006 між Міськрадою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "НОВА ЛІНІЯ" (у подальшому змінено організаційно-правову форму на ТОВ "Нова Лінія 1") (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований 13.04.2006 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель за №940667100022.

Відповідно до пункту 1 договору оренди землі орендодавець на підставі рішення XLIV сесії Міськради IV скликання від 23.12.2005 № 247/06 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та подальшої експлуатації об`єктів" надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, пр. Гагаріна (ріг Мерф`янського шосе).

Вказаній земельній ділянці загальною площею 1,8903 га по просп. Гагаріна (нова назва - Аерокосмічний) (ріг Мереф`янського шосе) у м. Харкові присвоєно кадастровий номер 6310138800:10:020:0014.

У пункті 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації згідно з довідкою від 07.02.2006 № 807/06 становить 9 554 986 грн.

Відповідно до пункту 8 договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2007, на період експлуатації до 31.12.2030. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку з 31.12.2007 становить 30 814,83 грн.

У пункті 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, внаслідок інфляції - щорічно.

Відповідно до пункту 36 договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

18.08.2008 між Міськрадою та відповідачем укладено додаткову угоду до договору, зареєстровану 14.10.2008 за № 940867100074 (далі - додаткова угода).

У пункті 5 додаткової угоди встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації від 26.06.2008 № 2054/08 становить 28 929 316 грн.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком від 11.07.2008 № 786/8 на рік становить 8 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 2 314 345,28 грн, або в місяць 192 862,11 грн (абзац 2 пункту 9 додаткової угоди).

Рішенням Міськради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, у тому числі базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Вказане рішення від 03.07.2013 № 1209/13 вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 1 січня 2014 року.

Судами попередніх інстанцій установлено, що така нормативна грошова оцінка була сталою та застосовувалася до 31.12.2019, оскільки з 01.01.2020 впроваджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка затверджена рішенням 25 сесії Міськради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19.

Так, рішенням 25 сесії Міськради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.

Судами попередніх інстанцій установлено, що вказана технічна документація застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час.

Позивач зазначає, що розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ "Нова Лінія 1" повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 1,8903 га по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф`янського шосе) у м. Харкові починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 - з 01.01.2014 по 31.12.2019, здійснено на підставі наданого відповідачем витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.01.2018 № 32/176-18, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2018 році становила 4 1350 123 грн.

Розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ "Нова Лінія 1" повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 1,8903 га по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф`янського шосе) у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:10:020:0014) відповідно до договору починаючи з дати вступу в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 2018 - з 01.01.2020 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.04.2020 № 2742/176-20, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2020 році становила 68 487 529 грн.

Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 05.08.2025 № 16789/5/20-40-04-07-12, ТОВ "Нова Лінія 1" за земельну ділянку площею 1,8903 га сплачено, зокрема, за 2017 рік - 3 308 009,84 грн, за 2018 рік - 3 308 009,84 грн, за 2019 рік - 3 308 009,88 грн, за 11 місяців 2020 року - 4 747 760,64 грн, за 2021 рік - 5 478 996,74 грн, за січень-лютий 2022 року - 1 004 483,76 грн орендної плати.

Позивач на обґрунтування позовних вимог вказав, що позов стосується стягнення заборгованості з відповідача за користування земельною ділянкою відповідно до договору. Спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, а тому станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість з орендної плати за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 становить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 3 491 829,90 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3.1 Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2025 (суддя Пономаренко Т. О.) у справі № 922/3096/25 позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Нова Лінія 1" на користь Міськради заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф`янського шосе) у м. Харкові, відповідно до договору, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 у розмірі 3 491 829,90 грн; стягнуто з ТОВ "Нова Лінія 1" на користь Міськради витрати зі сплати судового збору у розмірі 52 377,45 грн.

3.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про сплату орендної плати у належному розмірі за користування земельною ділянкою загальною площею 1,8903 га по просп. Аерокосмічному (ріг Мереф`янського шосе) у м. Харкові (кадастровий номер 6310138800:10:020:0014) відповідно до договору, відтак, суд констатував, що розрахована та заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 3 491 829,90грн за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 є обґрунтованою, правомірною, доведеною матеріалами справи.

Водночас місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача щодо неможливості зміни розміру орендної плати без укладення додаткової угоди, а також твердження про те, що індексація орендної плати може здійснюватися виключно за письмовим погодженням сторін, оскільки умови договору містять пункт 10, який зобов`язує визначати суму орендної плати з урахуванням індексів інфляції, і такий механізм не пов`язаний із внесенням змін до договору.

3.3. Східний апеляційний господарський суд постановою від 21.04.2026 (Шутенко І. А. - головуючий, судді: Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2025 у справі № 922/3096/25 скасував та ухвалив нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

3.4. Постанова арґументована тим, що позивач, протягом багатьох років дії договору приймав орендну плату у розмірах визначених відповідачем та не висловлював заперечень щодо порядку її обчислення, і лише у 2025 році позивач звернувся з позовом до суду про стягнення недоплаченої орендної плати за спірний період, що суперечить принципам свободи договору, добросовісності, правової визначеності та стабільності договірних зобов`язань.

При цьому, суд апеляційної інстанції виснував, що системне тлумачення пунктів 9, 10, 13 та 36 договору виключає можливість застосування щомісячної кумулятивної індексації без укладення відповідних додаткових угод.

Застосування розширеного тлумачення, яке істотно збільшує грошове зобов`язання орендаря та фактично трансформує фіксований розмір орендної плати у змінну величину без дотримання процедури перегляду, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, закріпленим у статті 3 ЦК України як нормам прямої дії.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі № 922/3096/25, Міськрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить цю постанову скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2026 - залишити в силі. Вирішити питання про розподіл судових витрат за подання касаційної скарги.

4.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.3. Заявник касаційної скарги вказує, що апеляційний суд не врахував правових висновків викладених у постановах:

- Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.06.2022 у справі № 927/774/20, від 24.09.2025 у справі № 916/3243/24, від 24.09.2025 у справі № 911/2011/24, від 28.08.2025 у справі № 904/703/23 щодо застосування статей 13, 74, 236 ГПК України стосовно стандарту доказування та розгляду важливих для Міськради аргументів;

- Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, від 05.02.2025 у справі № 925/457/23, від 15.10.2025 у справі № 907/882/22, Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 922/481/25, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 31.10.2021 у справі № 910/14176/20 щодо застосування частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі";

- Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 925/457/23, Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 922/2434/20, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 04.09.2024 у справі № 922/38/24, від 25.02.2025 у справі № 903/622/24, від 17.02.2026 у справі № 922/481/25 щодо застосування частини третьої статті 21 Закону України "Про оренду землі";

- Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц щодо застосування статті 213 ЦК України;

- Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 449/1154/14,від 21.10.2020 у справі № 662/541/15-ц, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 щодо застосування пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України.

4.4. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувану постанову в межах вимог касаційної скарги.

5.3. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

У статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)).

У частині першій статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Згідно з частиною першою статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Положеннями пункту 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 ПК України).

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Таким чином, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

За висновком Великої Палати Верховного Суд, викладеним у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Суд попередніх інстанцій установили, що рішенням Міськради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, у тому числі базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Вказана нормативна грошова оцінка була сталою та застосовувалася з 01.01.2014 до 31.12.2019, оскільки з 01.01.2020 впроваджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка затверджена рішенням 25 сесії Міськради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" та застосовується по теперішній час.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати, суд першої інстанції, ураховуючи розміри нормативної грошової оцінки земельної ділянки у спірний період, сплачену відповідачем орендну плату, а також положення пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, встановив його правильність та обґрунтованість, а тому дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 у розмірі 3 491 829,90 грн.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначав, що ні укладеним сторонами договором, ні законодавством не визначено чіткого механізму обчислення індексів інфляції орендної плати за землю, відповідач у спірному періоді правомірно виходив з того, що він як платник плати за землю (орендар земельної ділянки комунальної власності) відповідно до приписів ПК України був зобов`язаний обчислювати, декларувати та сплачувати орендні плату.

Однак суд апеляційної інстанції при цьому не спростував посилання у рішенні місцевого господарського суду на те, що згідно з пунктом 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Місцевий господарський суд також зазначив, що з метою реалізації Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення, у пункті 1 якого передбачено, що Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 11, 4 Порядку).

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін" індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Згідно із наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 № 519 "Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін" інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.

Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своєї купівельної спроможності. При чому процес інфляції відбувається не впродовж лише одного місяця, а на протязі тривалого часу.

У зв`язку з цим, місцевий господарський суд вказав, що індекс інфляції і застосовується щомісяця до суми орендної плати за минулий місяць, який також був обчислений з урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць. Дане застосування індексу інфляції і є кумулятивним, та запобігає знеціненню грошових коштів відповідно до товарів та послуг.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позову відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 08.04.2026 у справі № 922/3061/25 та від 13.05.2026 у справі № 922/2677/25, яка ухвалена у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони по суті спору узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду, яка у цій категорії справ є сталою та сформованою.

Відтак, доводи, викладені у касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Зважаючи на це, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову не відповідає положенням статей 86, 236, 269 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження отримала підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів вбачає підстави для задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.2. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

6.3. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення місцевого господарського суду.

7. Розподіл судових витрат

7.1. У зв`язку зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції та залишенням у силі рішення місцевого господарського суду відповідно до приписів статті 129 ГПК України Верховний Суду вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат, а саме покласти витрати зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги на ТОВ "Нова Лінія 1".

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 у справі № 922/3096/25 скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2025 у справі № 922/3096/25 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Лінія 1" (08162, Київська обл., Фастівський р-н, с. Чабани, вул. Одеське шосе, 8; код ЄДРПОУ: 30728887) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: рахунок (IBAN) - UA518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243) 83 803,92 грн (вісімдесят три тисячі вісімсот три гривні 92 копійки) судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ