Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №756/4459/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/4459/26

Провадження № 2-а/756/71/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив поновити строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову № 8164 від 02.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у відповідача та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Свої персональні дані як військовозобов`язаного він уточнив своєчасно. 26.11.2025 позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, після чого був доставлений працівниками поліції до відповідача, де стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 19.02.2026 після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на його рахунки. Позивач вважає постанову протиправною, оскільки жодного правопорушення не вчиняв: обмежено придатним до військової служби його не визнавали, а тому обов`язок пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025 на нього не поширювався; направлення на військово-лікарську комісію він не отримував; оскаржувана постанова не містить доказів вчинення ним правопорушення.

Ухвалою суду від 19.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач наданим правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав, ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача 20.03.2026.

Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня винесення (прийняття) постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання позову після закінчення строку звернення до адміністративного суду суд за наявності поважних причин пропуску такого строку може його поновити.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено 02.12.2025 за відсутності позивача, а доказів вручення позивачу її копії матеріали справи не містять. Про існування постанови позивач дізнався 19.02.2026 після відкриття виконавчого провадження, а з позовом до суду звернувся 26.02.2026. Особа не може нести негативні наслідки неналежного доведення до її відома рішення, яке породжує для неї юридичні наслідки та зумовлює перебіг строку на оскарження. За таких обставин суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними, а строк - таким, що підлягає поновленню.

Щодо суті спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у відповідача та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 23.12.2025. Згідно з цим документом персональні дані позивача уточнено 13.07.2024 (своєчасно), а за постановою військово-лікарської комісії від 26.11.2025 позивача визнано придатним до військової служби.

26.11.2025 уповноваженою особою відповідача складено протокол № 6824 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у якому зазначено, що позивач останній раз проходив військово-лікарську комісію у 1995 році (зі слів), підтверджуючих документів про проходження військово-лікарської комісії до 05.06.2025 не надав, чим порушив п. 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487) та п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-ІХ.

02.12.2025 начальником Святошинського РТЦК винесено постанову № 8164, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Спірні правовідносини врегульовано такими нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Наявність складу правопорушення встановлюється сукупністю передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, а саме таких елементів, як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, а тому для притягнення особи до відповідальності за нею необхідно встановити, які саме дії (бездіяльність) вчинила особа та які конкретні положення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також вину особи у їх вчиненні.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За ст. 251 КУпАП такі обставини встановлюються доказами, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, обов`язок довести правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності покладено на відповідача.

Постановою № 8164 від 02.12.2025 порушення позивачем правил військового обліку фактично зведено до неподання ним підтверджуючих документів про проходження військово-лікарської комісії до 05.06.2025 з посиланням на п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-ІХ.

Разом з тим за змістом п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-ІХ (у редакції Закону України № 4235-ІХ) обов`язок до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби покладено виключно на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).

Отже, обов`язковою передумовою відповідальності за наведеним у постанові порушенням є встановлення факту визнання особи обмежено придатною до військової служби. Проте ані оскаржувана постанова, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані інші матеріали справи не містять відомостей про те, що позивача будь-коли було визнано обмежено придатним до військової служби. Формулювання постанови про те, що позивач «останній раз проходив військово-лікарську комісію у 1995 році (зі слів)», такого факту не підтверджує. Навпаки, з військово-облікового документа вбачається, що персональні дані позивача уточнено своєчасно, а за постановою військово-лікарської комісії від 26.11.2025 його визнано придатним до військової служби.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності у позивача обов`язку, за невиконання якого його притягнуто до відповідальності, а отже не довів і об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення.

Суд зауважує, що оскаржувана постанова не може розглядатися як доказ вчинення правопорушення за відсутності інших доказів на підтвердження наведених у ній обставин. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 26.04.2018 у справах № 338/855/17 та № 338/1/17, а у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17 зазначено, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення покладається на суб`єкта владних повноважень.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Досліджені судом докази доводять відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 ставка судового збору за подання позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а при поданні позову в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8, що складає 532,48 грн. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 241-246, 286, 295 КАС України, ст. 9, 38, 210, 247, 251, 280 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 8164 від 02.12.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути зі ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій ПУКАЛО