Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №756/9422/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9422/26

Провадження № 2/756/8088/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

20 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6732100125 від 16.01.2025 у розмірі 48 641,16 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (найменування якого в подальшому змінено на «Іннова-Нова») та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6732100125, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 14 000 грн строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1,00% в день у межах строку кредиту. Договір укладено в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача через платіжний сервіс «EasyPay».

Відповідач умови договору належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 10.01.2026 утворилася заборгованість у розмірі 48 641,16 грн, з яких 12 848 грн - заборгованість за тілом кредиту та 35 793,16 грн - заборгованість за процентами. Позивач також зазначав, що на погашення заборгованості відповідачем сплачено 10 225,92 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.06.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив задовольнити його частково - у межах залишку реального тіла кредиту 3 774,08 грн, а в решті вимог відмовити. Відзив мотивовано тим, що позивачем порушено граничну межу нарахувань, встановлену ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки за договором нараховано процентів і комісії на загальну суму 44 867,08 грн, що перевищує подвійний розмір отриманого кредиту (28 000 грн); комісія за надання кредиту в розмірі 2 100 грн є нікчемною; відповідач сплатив 10 225,92 грн, майже повністю повернувши фактично отриману суму; заявлений розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним і з урахуванням статусу студента підлягає зменшенню.

12.06.2026 представник позивача подав заяву, в якій просив залишити відзив відповідача без розгляду, посилаючись на неподання відповідачем доказів надіслання копії відзиву позивачу.

16.06.2026 відповідач подав заперечення проти зазначеної заяви позивача, в яких зазначав, що відзив подано через підсистему «Електронний суд» у встановлений строк, а тому доставлений позивачу засобами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

16.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6732100125 у формі електронного документа, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджується протоколом підпису договору та доказом направлення одноразового ідентифікатора на номер телефону відповідача.

За умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 14 000 грн; строк кредиту (строк дії договору) становить 360 днів (п. 2.5), стандартна процентна ставка - 1,00% в день, що застосовується у межах строку кредиту (п. 2.6.1).

Рішенням єдиного учасника найменування позивача змінено з «Іннова Фінанс» на «Іннова-Нова», відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.09.2025.

Позивач виконав свій обов`язок з надання кредитних коштів, перерахувавши 14 000 грн на платіжну картку відповідача, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції платіжного сервісу «EasyPay» № 20104-1354-181636509 від 16.01.2025. Отримання кредитних коштів у розмірі 14 000 грн відповідач не заперечував.

На погашення заборгованості відповідач сплатив 10 225,92 грн, що сторонами не оспорюється.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 22.05.2026 заборгованість відповідача становить 48 641,16 грн, з яких 12 848 грн - заборгованість за тілом кредиту та 35 793,16 грн - заборгованість за процентами.

Вирішуючи заяву представника позивача про залишення відзиву відповідача без розгляду, суд виходить із такого. Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відзив на позовну заяву подано відповідачем через підсистему «Електронний суд» у межах установленого ухвалою про відкриття провадження строку. Позивач фактично ознайомився зі змістом відзиву, що підтверджується поданням ним 12.06.2026 заяви з викладенням заперечень щодо відзиву та реалізацією права на подання відповіді на відзив. За таких обставин процесуальні права позивача не порушено, а неподання відповідачем окремого доказу надіслання копії відзиву не є підставою для залишення відзиву без розгляду. Відзив відповідача суд враховує при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику та сплатити проценти за користування нею у строк та в порядку, що встановлені договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 3, 11, 12 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Судом встановлено, що договір № 6732100125 укладено відповідачем у такий спосіб, а тому є укладеним і породжує обов`язок з повернення кредиту та сплати процентів.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 14 000 грн, а відповідач узятих на себе зобов`язань належним чином не виконав.

Проценти за користування кредитом нараховано позивачем за період з 16.01.2025 по 10.01.2026, тобто в межах установленого договором строку кредиту (360 днів). Договір укладено 16.01.2025, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, яким ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положенням про те, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Стандартна процентна ставка за договором (1,00% в день) цієї межі не перевищує, а проценти нараховані в межах строку кредитування, а тому підстав для їх зменшення за наведеними критеріями немає.

Доводи відповідача про порушення позивачем граничної суми нарахувань, встановленої ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» (не більше подвійного розміру отриманого кредиту), суд відхиляє. Частина 3 ст. 21 Закону регулює виключно розмір сукупної суми неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за порушення зобов`язання, а не процентів за користування кредитом, які є платою за кредит. З огляду на це наведений відповідачем контррозрахунок, за яким стягненню підлягає лише залишок тіла кредиту 3 774,08 грн, ґрунтується на помилковому тлумаченні закону та до уваги не береться.

Довід відповідача про те, що він майже повністю повернув фактично отриману суму кредиту, суд відхиляє. Сплачені відповідачем на погашення заборгованості кошти враховані позивачем у розрахунку заборгованості: згідно з детальним розрахунком заборгованості за договором внесені відповідачем 14.02.2025 (6 500 грн) та 15.03.2025 (3 725,92 грн) платежі, а всього 10 225,92 грн, зараховано у визначеному договором порядку - на погашення нарахованих процентів за користування кредитом (6 973,92 грн), комісії за надання кредиту (2 100 грн) та частково заборгованості за тілом кредиту (1 152 грн). Отже, за рахунок сплачених коштів заборгованість за тілом кредиту зменшено на 1 152 грн - до 12 848 грн, а не на всю сплачену суму, а тому твердження відповідача про повернення ним майже всієї суми отриманого кредиту не відповідає дійсності.

Доводи відповідача про нікчемність комісії за надання кредиту в розмірі 2 100 грн суд відхиляє з огляду на таке. Умову про сплату комісії за надання кредиту в розмірі 2 100 грн погоджено сторонами в паспорті споживчого кредиту та в договорі (пункт 2.7), підписаних відповідачем 16.01.2025 за допомогою одноразового ідентифікатора, і включено до загальної вартості кредиту, доведеної до відома споживача до укладення договору. Комісія за надання (ініціювання) кредиту є передбаченою законом складовою загальних витрат за споживчим кредитом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування») і становить разову плату за окрему дію кредитодавця з надання кредиту, яка нараховується одноразово в день видачі коштів, що позивач фактично вчинив, перерахувавши кредитні кошти відповідачу. За змістом ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» нікчемними є умови договору про сплату споживачем платежів за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, зокрема за обслуговування кредитної заборгованості, без визначення переліку конкретних супутніх послуг; саме таку комісію за обслуговування кредиту, а не разову комісію за його надання, визнано нікчемною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19. Натомість разова комісія за надання кредиту є правомірною складовою загальних витрат за споживчим кредитом як плата за первинне надання фінансової послуги і не є забороненою законом щомісячною комісією за обслуговування чи управління кредитом. Оскільки спірна комісія є платою за надання кредиту, а не за його обслуговування, підстав вважати відповідну умову договору нікчемною немає, а сплачені відповідачем 2 100 грн правомірно зараховано позивачем у рахунок погашення комісії за надання кредиту. З огляду на це заборгованість за тілом кредиту становить 12 848 грн, і підстав для її зменшення на суму сплаченої комісії суд не вбачає.

Підписавши договір за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідач погодився з усіма його умовами, зокрема з розміром кредиту, процентною ставкою, комісією за надання кредиту, строком кредитування та визначеним договором порядком нарахування і погашення заборгованості. Нарахувань, не передбачених договором, позивач не здійснював, а наданий ним розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного сторонами договору.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 6732100125 від 16.01.2025 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6732100125 від 16.01.2025 у розмірі 48 641,16 грн, з яких: 12 848 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35 793,16 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО