Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №756/7860/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №756/7860/26

Суддя: Пукало А. В.

Справа № 756/7860/26

Провадження № 2/756/7234/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(Заочне)

21 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5476408 від 20.04.2025 у розмірі 55 104 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5476408, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 11 200 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав та перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача, проте відповідач узятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

28.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 28-11/25/Л, за яким право грошової вимоги за вказаним кредитним договором відступлено позивачу.

Заборгованість відповідача за договором становить 55 104 грн, яка складається з:

- заборгованості за тілом кредиту - 11 200 грн;

- заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 727,20 грн;

- заборгованості за нарахованими процентами згідно з кредитним договором - 14 576,80;

- заборгованості за пенею та/або штрафами - 5 600 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.05.2026 відкрито провадження у справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами без участі відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 20.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5476408.

Згідно з умовами договору сума кредиту становить 11 200 грн; строк кредитування - 360 днів; стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом; денна процентна ставка становить 0,9500%; знижена процентна ставка становить 0,0475% за кожен день користування кредитом (пп. 1.2, 1.3, 1.4.1, 1.4.2 договору).

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 11 200 грн підтверджується інформаційним листом надавача платіжних послуг - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» (код ЄДРПОУ 44103264) № 20251201-1224 від 01.12.2025, згідно з яким на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку 20.04.2025 о 19:50:10 через банк-еквайра АТ «ПУМБ» на платіжну картку клієнта (ЕПЗ НОМЕР_2) перераховано 11 200 грн (номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» - НОМЕР_3).

Суд встановив, що 28.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 28-11/25/Л, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором № 5476408. Перехід права вимоги підтверджується договором факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025, додатковою угодою № 1 від 31.03.2026, платіжним дорученням про оплату за договором факторингу, актами приймання-передачі реєстру боржників від 28.11.2025 та витягом з реєстру боржників, у якому відповідача зазначено боржником за кредитним договором № 5476408. Зазначені договори у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та недійсними не визнавалися.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 5476408 від 20.04.2025 заборгованість відповідача станом на день формування позовної заяви становить 55 104 грн, з яких: 11 200 грн - заборгованість за тілом кредиту; 38 304 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 5 600 грн - заборгованість за штрафом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 76, 77, 80, 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику. Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19. Таким чином, підписання відповідачем договору шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства, а укладений договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, вчиненого у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника. З огляду на закріплену ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину та за відсутності оспорення договору факторингу суд дійшов висновку, що позивач у передбачений законом спосіб набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5476408.

Обов`язок доведення факту надання позичальникові кредитних коштів покладається на кредитора. Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив, що первісний кредитор виконав свій обов`язок з надання відповідачу кредитних коштів у сумі 11 200 грн, що підтверджується листом надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек» № 20251201-1224 від 01.12.2025 у сукупності із супровідним листом ТОВ «Лінеура Україна» № 28-11/25/Л від 05.12.2025, якими встановлено перерахування коштів за реквізитами платіжної картки та належність цієї платіжної операції відповідачу за кредитним договором № 5476408. Наведені докази відповідач не спростував, розрахунок заборгованості не оспорив, доказів повернення кредиту та сплати процентів суду не надав.

Відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 200 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 38 304 грн, нарахованих у межах строку кредитування за погодженою сторонами процентною ставкою, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 5 600 грн суд зазначає наступне. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого надано кредит (позику), забороняється нараховувати неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором. Оскільки заявлений до стягнення штраф нарахований за прострочення виконання зобов`язання, що мало місце у період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022, у стягненні штрафу в розмірі 5 600 грн слід відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 5476408 від 20.04.2025 у загальному розмірі 49 504 грн, з яких 11 200 грн - заборгованість за тілом кредиту та 38 304 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 5 600 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у частині витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого. Позивач заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн, на підтвердження яких надано договір про надання правничої допомоги та акт наданих послуг. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову. Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Ураховуючи, що справа є малозначною та не становить складності, має типовий характер, а обсяг виконаної адвокатом роботи зі складання позовної заяви є незначним, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним і таким, що підлягає зменшенню до 4 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково (на суму 49 504 грн із заявлених 55 104 грн), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 391,83 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 2654 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5476408 від 20.04.2025 у розмірі 49 504 грн, судовий збір у розмірі 2 391,83 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, офіс 521).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua