Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №755/9991/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9991/26

1-кп/755/1500/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001091 від 10.05.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Бросківці Чернівецької області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , з незакінченою вищою освітою, працюючого ФОП « ОСОБА_3 », який є особою з інвалідністю 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

10.05.2026 року близько 01 годині 50 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у дворі біля багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , помітив раніше незнайомих йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї, яке створювало реальну загрозу для життя та здоров`я оточуючих.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 , прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, перебуваючи в громадському місці, тобто поруч з багатоквартирними житловими будинками за адресою: АДРЕСА_3 , безпідставно здійснив один постріл на відстані приблизно 15-20 метрів від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з мисливського карабіну, який належить до нарізної вогнепальної зброї.

Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що 10.05.2026 року близько 01 годині 50 хвилин він перебував у дворі біля багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де помітив раніше незнайомих йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після чого, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, тобто поруч з багатоквартирними житловими будинками здійснив один постріл у повітря, неподалік від указаних осіб з мисливського карабіну, який мав при собі, чим можливо створив загрозу життю та здоров`ю ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та мешканців прилеглих будинків. Окрім цього, ОСОБА_3 додав, що дуже жалкує про свій вчинок, просить суд, враховуючи пом`якшуючі обставини, зокрема щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність інвалідності, наявність двох малолітніх дітей на утриманні та добровільний внесок грошових коштів на рахунок ЗС України, не карати його суворо.

Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у хуліганстві, тобто грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю 2 групи, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров`я.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання у межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.

Разом із цим, з урахуванням обставин справи, наявності обставини, що пом`якшує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_3 має на утриманні двох малолітніх дітей, є особою з інвалідністю 2 групи та зробив добровільний внесок грошових коштів на рахунок ЗС України, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі, зокрема обвинувального вироку суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив указане кримінальне правопорушення, використавши як знаряддя мисливський карабін марки «Windham» № НОМЕР_1 , який перебуває у його власності, то суд з метою унеможливлення протиправної поведінки в майбутньому вважає за необхідне конфіскувати вказаний карабін у власність держави.

Також необхідно вирішити питання, що стосується майна, на яке накладено арешт. У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію карабіну марки «Windham» № WW167045, який належить ОСОБА_3 , у власність держави.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2026 року, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2026 року та ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2026 року, скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- два диски з відеозаписами з камер відеоспостереження, зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- предмет, схожий на гільзу, знищити;

- куртку, штани, футболку, кофту, дозвіл на зброю № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , мобільний телефон марки «Samsung» з номером телефону НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Samsung» з номером телефону НОМЕР_4 , грошові кошти у сумі 3650 гривень, 380 Євро, сумку шнурки, зв`язку ключів, ключ від автомобіля марки «Audi», ланцюжок з вставками металу жовтого кольору, хрестик з металу золотистого кольору, повернути власнику ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави: 11552 гривні 64 копійки за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-26/27760-БЛ від 29.05.2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.

Суддя: