Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №753/4104/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4104/26

провадження № 1-кп/753/1475/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025102050000111 від 05.08.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, смт. Олександрівка, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24.02.2022 №64/2022 «Про ведення воєнного стану на території України» у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 15.04.2025 № 235/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години З0 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Указом Президента Володимира Зеленського України № 65/2022 від 24.02.2022 року оголошено загальну мобілізацію та призов на військову службу у Збройні Сили України та інші військові формування у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, в Україні проводиться загальна мобілізація протягом 90 діб. В подальшому дію мобілізації в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 15.04.2025 № 236/2025 продовжено з 09 травня 2025 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки № 2025-0524-0446-1483-3 пройшов військово-лікарську комісію та згідно з рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним до військової служби.

28.05.2025, приблизно о 17 год. 10 хв., ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував у приміщенні збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де до нього підійшли працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою вручення останньому повістки на відправку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації на 29.05.2025 по команді № НОМЕР_1 .

В той момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та він, будучи належним чином повідомленим про необхідність з`явитись 29.05.2025, о 16 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , а також будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, відмовився отримувати повістку на відправку по команді №9930. У зв`язку з відмовою ОСОБА_3 , отримувати повістку на відправку, працівником ІНФОРМАЦІЯ_5 складено акт відмови від отримання повістки на відправку та вказана відмова була зафіксована на службову бодікамеру ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст. 1,39 України «Про військовий обов`язок і військову службу України від 25 березня 1992 року №2232-ХІ1, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХП та Указу Президента України, «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 65/2022, ігноруючи підставу бойової повістки не прибув 29.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим умисно, протиправно, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та пояснив суду, що дійсно, відмовився отримувати повістку на відправку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації на 29.05.2025 по команді № НОМЕР_1 та не прибув д ІНФОРМАЦІЯ_6 29.05.2025. Усвідомлює, що вчинив протиправні дії. Запевнив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся, пояснив. що на його утриманні перебуває хвора мати, яка має третю групу інвалідності, він її вивіз з прифронтової території і крім нього за нею немає кому дивитися.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз`яснено учасникам кримінального провадження, що вони будуть позбавленні оскаржити обставини, які ними не оспорюються в апеляційному порядку.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який судимостей не має, працює офіціантом, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні матір з третьою групою інвалідності, згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 обмежено придатний до військової служби у воєнний час, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його ставлення до вчиненого. При призначенні покарання судом також враховується наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає правильним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах, визначених санкцією закону.

При цьому суд, враховуючи обставини даної справи та особу ОСОБА_3 його ставлення до вчиненого та наявність обставин, які пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, а тому суд, застосувавши положення ст. 75 КК України, звільняє його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, при цьому покладає на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, ч. 1 ст. 615 КПК України суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Застосувати відносно ОСОБА_3 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Зобов`язати ОСОБА_3 відповідно до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Речові докази: диск з відеозаписами про факт озвучення ОСОБА_3 змісту повістки - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: