Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №910/4886/26 — Господарський суд міста Києва

Суд: Господарський суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №910/4886/26

Суддя: Грєхова О.А.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2026Справа № 910/4886/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Радіовимірювач”

до Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт” - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство “Спецтехноекспорт”

про стягнення 193 627,12 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» про стягнення 193 627,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором комісії № STE-22-21-Д/К-22 від 04.05.2022, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

05.05.2026 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.05.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідачем також викладено клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, яке відповідач обґрунтовує тим, що матеріали справи містять відомості щодо експорту певних видів військового озброєння, який здійснюється з території України.

01.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

05.06.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 постановлено здійснювати закритий розгляд справи 910/4886/26.

22.07.2026 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач зазначає, що згідно Звіту комісіонера від 31.08.2023 в якому видно оплату за товар та інші витрати, втому числі комісійна винагорода, залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 52 166,55 грн, і зазначена сума враховує курсову різницю, тому саме сума 52 166,55 грн є сумою заборгованості, яку не перерахував відповідач позивачу. Позивач зазначає, що ані умовами Договору, ані наданими суду доказами не підтверджено, що дія банківської гарантії або наявність невідшкодованих витрат змінювали погоджений сторонами пунктом 8.1 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання чи надавали комісіонеру право відкладати перерахування належних комітенту коштів до настання невизначеної події. позивач зазначає, що відповідач не надавав правової підстави стягнення банківської гарантії з позивача. Таким чином, позивач зазначає, що оскільки 05.05.2026 комісіонер перерахував кошти у розмірі 6 270,83 грн на рахунок комітента, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.05.2026 №1677, станом на 05.05.2026 у Комісіонера існує заборгованість у розмірі 45 895,72 грн, яка не була перерахована комітенту, в зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45 895,72 грн, 3 % річних у розмірі 4569,04 грн та інфляційні втрати в розмірі 15 065,89 грн.

Дослідивши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що означена заява не підлягає прийняттю до розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, ч. 2 ст. 252 ГПК України унормовано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При цьому, ч. 3 ст. 252 ГПК України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відтак, у разі якщо у спрощеному провадженні судове засідання не проводиться, подання заяв про збільшення/зменшення розміру позовних вимог можливе лише протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, стаття 118 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не може бути прийнята судом до розгляду, у зв`язку з чим, залишається без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2022 року між Державним підприємством «Радіовимірювач» (в подальшому змінено організаційно-правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач»), (далі – комітент, позивач) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» – Державним госпрозрахунковим зовнішньоторговельним підприємством «Спецтехноекспорт» (далі – комісіонер, відповідач) укладено Договір комісії № STE-22-21-Д/К-22 (далі - Договір), за умовами якого комітент доручає комісіонерові, а комісіонер зобов`язується від свого імені, за дорученням та за рахунок комітента, за плату вчинити правочин (укласти зовнішньоекономічний контракт) з Президентом Республіки Індія, який представлений Головним управлінням закупівель, Штаб ВПС, Міністерство Оборони, Вайю Бхаван, Рафі Марг, м. Нью Делі – 110 106, Індія (далі – покупець) щодо поставки (продажу) авіаційних запасних частин (далі – продукція), найменування, перелік та істотні умови яких визначаються сторонами у Додатку № 1 до цього Договору.

Передбачене п. 1.1 цього Договору доручення комісіонер зобов`язується виконати на умовах, найбільш вигідних для комітента (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору комісіонер зобов`язаний виконати доручення комітента, визначене п. 1.1 цього Договору, протягом 60 календарних днів з моменту набуття чинності цим Договором.

Пунктом 3.1.1 Договору узгоджено, що комісіонер зобов`язується за дорученням та за рахунок комітента здійснити необхідну передконтрактну роботу та укласти Контракт з покупцем на умовах, передбачених цим Договором. В разі необхідності вчинити інші (допоміжні) правочини, спрямовані на забезпечення виконання доручення покупця за цим Контрактом.

Згідно з п. 3.1.5 Договору комісіонер зобов`язаний за дорученням та за рахунок комітента здійснити транспортування продукції на умовах, DPU Логістична база 31 MCU ВПС Індії, аеропорт Палам, м. Нью-Делі, Індія у відповідності до вимог «Інкотермс» (в редакції 2020 року), або укласти Договір з третьою особою, яка здійснить транспортування продукції на підставі відповідного договору на транспортування.

Також, у пункті 3.1.6 Договору сторонами погоджено, що комісіонер зобов`язується за дорученням та за рахунок комітента відкрити банківську гарантію виконання гарантійних зобов`язань (гарантійне зобов`язання) шляхом надання банківської гарантії банку, що має міжнародну репутацію (ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») на користь Міністерства Оборони, Уряду Республіки Індія. Якщо за рішенням Державного банку Індії гарантія ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» не є гарантією такого банку, що має міжнародну репутацію та задовільний рейтинг країни, та/або вимагається отримати її підтвердження від Індійського банку з репутацією, то гарантія буде підтвердження за дорученням та за рахунок комітента «індійським банком із державного сектору або банком із приватного сектору, належним чином уповноваженим Резервним Банком Індії вести державну діяльність (ICICI Bank Ltd, Axis Bank Ltd або HDFC Bank Ltd.) у розмірі 3 відсотків загальної вартості продукції.

Комісіонер зобов`язаний, згідно з п. 3.1.7 Договору, за дорученням та за рахунок комітента здійснити транспортування, декларування і митне оформлення продукції або укласти договір з третьою особою, яка здійснить вказані дії відповідно до чинного законодавства та сплатити пов`язані з цим митні платежі і вартість послуг вантажних митних терміналів.

Відповідно до п. 3.1.11 Договору комісіонер зобов`язаний не пізніше 15 числа наступного місця, в якому були здійснені комісіонером будь-які фінансові операції за цим Договором, надати комітенту звіт комісіонера.

У відповідності до пунктів 3.2.5 та 3.2.6 Договору комітент зобов`язується сплатити комісіонеру комісійну плату на умовах, визначених розділом 7 цього Договору, а також відшкодувати витрати, які здійснив комісіонер у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за цим Договором на умовах, визначених розділом 7 та 9 цього Договору, в тому числі, але не виключно: витрати згідно з п.п. 3.1.5-3.1.10, та п. 3.1.13, п. 3.1.14 цього Договору; витрати пов`язані з виконанням Контракту, витрати на відрядження фахівців комісіонера пов`язані із забезпеченням організації та участі в технічній інспекції продукції, в т.ч. на території країни покупця; банківські витрати щодо здійснення банківських переказів, витрати щодо купівлі іноземної валюти, інше); витрати на завантаження, розвантаження, перевалку, зберігання, супроводження, охорону продукції

Пунктами 6.4.1 та 6.5 Договору узгоджено, що оплата 100% загальної ціни продукції, поставленої за Контрактом, буде здійснюватися з документарного безвідкличного акредитиву, відкритого Резервним банком Індії/будь-яким іншим державним банком, за рішенням покупця. Акредитив буде виконаний і авізований у АТ «Укрексімбанк».

Всі банківські витрати, пов`язані з обслуговуванням акредитиву поза територією Індії, сплачує комісіонер за рахунок комітента. Всі витрати, пов`язані з обслуговуванням акредитиву на території Індії, будуть сплачені покупцем. Всі витрати, пов`язанні з продовженням терміну дії акредитиву, сплачує винна сторона.

Згідно з п. 7.1-7.4 Договору за виконання доручення зазначеного в даному Договорі комісіонер отримує комісійну плату (що включає в себе ПДВ, який підлягає сплаті комісіонером з отриманої комісійної плати), яка складає 57 300 дол. США.

Комісіонер має переважне право відраховувати належні йому за Договором суми (комісійна плата, відшкодування витрат, штрафних санкцій та інше) з усіх грошових коштів, що надійшли на його поточний рахунок від покупця для комітента.

Комісійна плата зазначена в п. 7.1 Договору утримується комісіонером в національній валюті України за курсом НБУ на дату зарахування коштів від покупця на рахунок комісіонера.

З метою отримання комісійної винагороди комітент доручає комісіонерові продати отримані від покупця грошові кошти (в валюті Контракту) на міжбанківському валютному ринку України, в сумі визначеній в п. 7.1 Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору отримані грошові кошти за винятком комісійної винагороди та витрат комісіонера перераховуються комісіонером комітенту протягом 10 днів з моменту надходження коштів від покупця на його рахунок. Сторони погодили, що перерахування грошових коштів за цим Договором може відбутися як у валюті Контракту, так і в національній валюті за курсом продажу на міжбанківському валютному ринку України на день продажу, за вирахуванням комісії банку при продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України.

У пункті 8.3 Договору сторонами узгоджено, що загальна сума коштів, які витрачає комісіонер за рахунок комітента з метою забезпечення виконання доручення за цим Договором не повинна перевищувати 68 400 дол. США, включаючи комісійну плату комісіонера.

Згідно з п. 9.1 Договору усі витрати комісіонера, понесені ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за цим Договором, відшкодовуються комітентом та відображаються у звіті комісіонера, який складається та подається комітенту в письмовій формі (з дотриманням режиму таємності та конфіденційності).

Якщо комітент має заперечення по звіту комісіонера, він зобов`язаний повідомити про них комісіонера протягом 30 днів з дня отримання комітенту звіту комісіонера. Інакше, за відсутності заперечень направлених у встановлений строк на адресу комісіонера, звіт комісіонера вважається прийнятим комітентом без зауважень, а витрати комісіонера підтвердженими.

У пункті 9.4 Договору сторони погодили. що із коштів, що надійдуть від покупця, комітент доручає комісіонеру утримати кошти на оплату витрат згідно з п. 3.2.6 Договору.

Додатком № 1 до Договору сторонами викладено Специфікацію, згідно якої узгоджено позначення, найменування, кількість продукції та її ціну продажу, що передається комітентом на комісію за Договором.

25 серпня 2022 року сторонами узгоджено Додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої, з метою належного виконання зобов`язань за Договором, комітент доручає комісіонеру забезпечити отримання авансу від інозамовника за Контрактом у розмірі 100 000 доларів США в термін до 26.08.2022.

Згідно з п. 3 Додаткову угоду № 1 від 25.08.2022 до Договору перераховані комісіонером грошові кошти зараховуються як частковий платіж комітенту за даним Договором комісії, та в подальшому утримуються комісіонером у доларах США з коштів, що надійдуть від замовника за Контрактом, разом з додатковою платою комітента у розмірі 3% від суми перерахованих коштів за даною Додатковою угодою, о включає ПДВ, за виконання комісіонером зобов`язання по делькредере.

На виконання умов Договору, за Актом приймання-передачі від 21.06.2023, комісіонером прийнято передану комітентом продукцію вартістю 256 950 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що комісіонером виконано доручення комітента за Договором, що підтверджується ВМД № 23UA1003806353390U2 та рахунком-накладною № 12.

На виконання умов Договору, сторонами погоджено без заперечень та зауважень наступні Звіти комісіонера:

- від 30.09.2022 відповідно до якого вартість наданих комісіонером послуг становить 3000 доларів США, у гривневому еквіваленті 109 705,80 грн. Також сторонами погоджено, що комісіонер перерахував на рахунок комітента за Договором комісії 100 000 доларів США, у гривневому еквіваленті 3 656 860,00 грн;

- від 30.04.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 828,43 грн;

- від 31.05.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 14 627,44 грн;

- від 30.06.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 828,43 грн, комісія за обслуговування акредитиву АТ «Укрексімбанк» у розмірі 14 094,45 грн та повне оформлення ВМД у розмірі 3 600,00 грн.

- від 31.07.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті транспортних послуг з перевезення вантажу в розмірі 46 651,22 грн, комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 828,43 грн, комісія за обслуговування акредитиву АТ «Укрексімбанк» у розмірі 21 792,60 грн та страхування вантажу в розмірі 8 268,75 грн

- від 31.08.2023 відповідно до якого комісіонер здійснив продаж валютних коштів на Міжбанківському валютному ринку України в розмірі 96 482 доларів США, що склало 3 563 495,13 грн; погоджено вартість наданих комісіонером послуг за виконання доручення в розмірі 57 300 доларів США, що в гривневому еквіваленті склало 2 095 380,78 грн; за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 828,43 грн та послуги за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 10 690,49 грн; погоджено, що комісіонер перерахував на рахунок комітента кошти в сумі 3 384 289,91 грн, а також, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 52 166,55 грн;

- від 30.09.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 828,43 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 50 338,12 грн;

- від 31.10.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 828,43 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 48 509,69 грн;

- від 30.11.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 818,30 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 46 691,39 грн;

- від 31.12.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 818,76 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 44 872,63 грн;

- від 31.01.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 899,20 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 42 973,51 грн;

- від 29.02.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 893,73 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 41 079,78 грн;

- від 31.03.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 910,39 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 39 169,39 грн;

- від 30.04.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 961,07 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 37 208,32 грн;

- від 31.05.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 1 983,44 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 35 224,88 грн;

- від 30.06.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 025,01 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 33 199,87 грн;

- від 31.07.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 026,87 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 31 173,00 грн;

- від 31.08.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 051,46 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 29 121,54 грн;

- від 30.09.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 059,51 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 27 062,03 грн;

- від 31.10.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 058,32 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 25 003,71 грн;

- від 30.11.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 063,95 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 22 939,76 грн;

- від 31.12.2024 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 079,78 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 20 859,98 грн;

- від 31.01.2025 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 101,95 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 18 758,03 грн;

- від 28.02.2025 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 091,21 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 16 666,82 грн;

- від 31.03.2025 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 075,70 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 14 591,12 грн;

- від 30.04.2025 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 073,94 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 12 517,18 грн;

- від 30.05.2025 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 2 078,24 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 10 438,94 грн;

- від 30.06.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 4 168,11 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 6 270,83 грн.

Сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт звірки взаємних розрахунків (бухгалтерський обік) на 30.09.2025, відповідно до якого залишок коштів комітента у комісіонера за Договором склав 6 270,83 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що станом на 12.08.2023 у комісіонера виникла заборгованість, враховуючи сплату комісії відповідачу та комісію іноземного банку в розмірі 143 921,76 грн, яка не була перерахована комітенту, і з метою отримання коштів, сторони провели звірку за Договором, відповідно до якої погодили заборгованість в розмірі 6 270,83 грн, в зв`язку з чим, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 01.06.2026, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 137 650,93 грн, 3% річних у розмірі 12 099,17 грн та інфляційні втрати в розмірі 40 553,30 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що після здійснення всіх витрат за Договором, комісіонер відзвітував комітенту Звітом комісіонера від 30.06.2025, а комітент погодив суму залишку його коштів на рахунках комісіонера у розмірі 6 270,83 грн, а також комітент погодив Акт звірки від 30.09.2025 за даним Договором, відповідно до якого сума залишку коштів комітента на рахунках комісіонера складає 6 270,83 грн, які сплачені відповідачем згідно платіжної інструкції № 1677 від 05.05.2026 до відкриття провадження у даній справі, а отже заборгованість за Договором станом на дату відкриття провадження у справі відсутня.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з ч. 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Договір комісії - один з видів посередницьких договорів, тобто надання посередницьких послуг, які передбачають здійснення дій в інтересах іншої особи, створюючи для неї певні юридичні наслідки (виникнення, зміну, припинення прав чи обов`язків). Особливістю договору комісії є вчинення правочинів комісіонером від свого імені, але за рахунок комітента та у його інтересах. При цьому особа, з якою комісіонер уклав договір, не стає учасником договору комісії. Між нею та комісіонером існує самостійний договір, який підпорядковується правилам залежно від виду цього договору (постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/7149/21 та від 25.04.2023 у справі № 910/6474/20).

Як вбачається з умов Договору, відповідач за доручення комітента та за винагороду, здійснює реалізацію авіаційних запасних частин, найменування, перелік та істотні умови яких сторонами узгоджено в Специфікації, яку викладено Додатком № 1 до Договору.

На виконання умов Договору, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар вартістю 256 950 доларів США згідно Акту приймання-передачі від 21.06.2023.

Частиною 1 ст. 1013 Цивільного кодексу України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

У відповідності до ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 1014 Цивільного кодексу України визначено, що якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Відповідно до положень ст. 1022 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з п. 9.1 Договору, після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

На виконання умов Договору, сторонами погоджено без заперечень та зауважень наступні Звіти комісіонера:

- від 30.06.2023 відповідно до якого за рахунок комітента комісіонером здійснено витрати по сплаті комісії за обслуговування банківської гарантії АТ «Укрексімбанк» у розмірі 4 168,11 грн та узгоджено, що залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 6 270,83 грн.

Доказів висловлення будь-яких заперечень проти наведених у Звітах комісіонером сум та їхньої правової природи, у порядку визначеному п. 9.1 Договору та ст. 1022 ЦК України, матеріали справи не містять.

Отже, зі складених та погоджених сторонами на виконання умов Договору звітів вбачається, що залишок коштів після виконання зобов`язань, в тому числі сплати понесені комісіонером витрат згідно з п.п. 3.1.5-3.1.10, та п. 3.1.13, п. 3.1.14 цього Договору, які підлягають відшкодуванню комітентом комісіонеру у відповідності до п. 3.2.6 Договору, і розмір яких, як і факт понесення та в подальшому відшкодування, відображені та погоджені сторонами у Звітах, вартість коштів комітента на рахунках комісіонера, складає 6 270,83 грн.

Сторонами за результатами виконання умов Договору, складено та підписано без заперечень та зауважень Акт звірки взаємних розрахунків (бухгалтерський обік) на 30.09.2025, відповідно до якого залишок коштів комітента у комісіонера за Договором склав 6 270,83 грн.

З доданої до відзиву на позову заяву платіжної інструкції № 1677 від 05.05.2026 вбачається, що відповідачем до відкриття провадження у справі перераховано позивачу залишок коштів комітента у розмірі 6 270,83 грн, що перебували на рахунку комісіонера.

При цьому, означена сума, з урахуванням поданої позивачем 01.06.2026 та прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог не входить в предмет позову.

Водночас, незважаючи на узгодження у долученому позивачем до матеріалів позовної заяви Акті звірки взаємних розрахунків (бухгалтерський обік) на 30.09.2025, відповідно до якого залишок коштів комітента у комісіонера за Договором склав 6 270,83 грн, яким позивач в тому числі і в позовній заяві обґрунтовує заявлений позов, позивач у відповіді на відзив вже зазначає, що «Вказаний акт не може бути доказом узгодження суми заборгованості, оскільки вказаний акт не підписаний директором, який має право узгоджувати фінансові питання. Головний бухгалтер не наділений таким правом».

Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що однією з основних засад законодавства є добросовісність, а дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Зокрема доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України). Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 43 ГПК України, аналогічно частина перша статті 44 ЦПК України).

Наведені висновки сформульовані зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 925/457/23 (провадження № 12-33гс24).

Тож, позивач звернувшись із позовом у цій справі та надавши самостійно в підтвердження заявлених позовних вимог в розмірі 143 921,76 грн - Акт звірки, у якому сторонами погоджено, що заборгованість за Договором складає 6 270,83 грн, в подальшому після отримання відзиву на позовну заяву, заявляючи про неналежність такого доказу діє всупереч власній поведінці та власним аргументам.

При цьому, жодних доказів, зокрема посадової інструкції головного бухгалтера позивача, з якої вбачалась би відсутність повноважень у головного бухгалтера на підписання та погодження стану розрахунків сторін згідно Акту звірки, позивачем до матеріалів справи не надано.

Так, відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках – рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Отже, як вбачається із заяв сторін по суті спору, акт звіряння у даному випадку відображає стан розрахунків між сторонами, в тому числі залишок коштів комітента на рахунках комісіонера, які в подальшому перераховані позивачу.

Натомість, жодних первинних документів, розрахунків із наведенням обставин, за яких вбачалось би існування у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 137 650,93 грн, матеріали справи не містять, а позивачем не надано.

Водночас, зверненню позивача з даним позовом до суду передувало подання заяви про видачу судового наказу про стягнення з Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» заборгованості за договором комісії № STE-22-21-Д/К-22 від 04.05.2022 у розмірі 6 270,83 грн та судовий збір у розмірі 332,80 грн, за результатами розгляду якої, ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/1914/26 від 11.03.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Радіовимірювач» у видачі судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» заборгованості у розмірі 6 270,83 грн, оскільки з долучених до заяви документів не вбачалось належного підтвердження підстав виникнення у боржника обов`язку зі сплати саме заявленої до стягнення суми, а також документального підтвердження формування такої заборгованості.

Також, 22.07.2026 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка не прийнята судом до розгляду, водночас згідно означеної заяви позивач зазначав, що згідно Звіту комісіонера від 31.08.2023 в якому видно оплату за товар та інші витрати, втому числі комісійна винагорода, залишок коштів комітента на рахунку комісіонера при виконанні доручення відповідно до умов Договору складає 52 166,55 грн, і зазначена сума враховує курсову різницю, тому саме сума 52 166,55 грн є сумою заборгованості, яку не перерахував відповідач позивачу. Позивач зазначає, що ані умовами Договору, ані наданими суду доказами не підтверджено, що дія банківської гарантії або наявність невідшкодованих витрат змінювали погоджений сторонами пунктом 8.1 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання чи надавали комісіонеру право відкладати перерахування належних комітенту коштів до настання невизначеної події. позивач зазначає, що відповідач не надавав правової підстави стягнення банківської гарантії з позивача. Таким чином, позивач зазначає, що оскільки 05.05.2026 комісіонер перерахував кошти у розмірі 6 270,83 грн на рахунок комітента, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.05.2026 №1677, станом на 05.05.2026 у Комісіонера існує заборгованість у розмірі 45 895,72 грн, яка не була перерахована комітенту, в зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45 895,72 грн, 3 % річних у розмірі 4569,04 грн та інфляційні втрати в розмірі 15 065,89 грн.

Так, до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Відтак на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

При цьому, згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки алгоритму розгляду спорів викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17 та від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 – 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Однак, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором у розмірі 137 650,93 грн, матеріали справи не містять, а позивачем не надано.

Зокрема доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак, доводити своє право вимоги до боржника має саме особа, у якої наявне право і первинні документи, які підтверджують обсяг таких прав.

Більше того, як вже зазначалось судом, з погоджених сторонами без заперечень та зауважень Звітів вбачається, що за результатами виконання Договору, залишок коштів, належний до перерахування комісіонером комітенту складав 6 270,83 грн, що також враховано у Акті звіряння, який фіксує загальний стан розрахунків між сторонами, і такі кошти були сплачені відповідачем позивачу до відкриття провадження у справі.

За висновками суду, всупереч наведеним вимогам процесуальних норм, позивачем не було доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 137 650,93 грн за Договором, що свідчить про необґрунтованість заявленого позову.

В свою чергу заявлені похідні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат також не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність у відповідача заборгованості у розмірі 137 650,93 грн.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 23.07.2026

Суддя О.А. Грєхова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua