Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №753/12239/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №753/12239/25

Суддя: Нежура Вадим Анатолійович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 753/12239/25 Головуючий у суді першої інстанції - Кицюк В.С.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11829/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Мисилюком Станіславом Вікторовичем та ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Майоровим Сергієм Володимировичем на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

У червні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року справу № 753/12239/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди передано на розгляд за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати двох днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року позовну заяву повернуто з усіма додатками.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2026 року ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати двох днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року позовну заяву повернуто.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Майоров С.В., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 16.04.2026 представником позивача в електронному кабінеті вказаної цивільної справи No753/12239/25 отримана ухвала від 15 квітня 2026року, в якій судом були визначені підстави для залишення позовної заяви без руху та наданий час для усунення недоліків протягом двох днів з моменту отримання позивачем копії ухвали.

17.04.2026, тобто, в межах встановленого судом року, представником позивача засобами підсистеми електронного суду подана заява про усунення недоліків, з додатками та доказами надсилання вказаних документів іншим учасникам справи, з відміткою відправлення 17.04.2026.

Тому суд не мав підстав повертати позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мисилюк С.В., також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить:

Дослідити докази, зазначені в розділі «Клопотання про дослідження доказів» цієї апеляційної скарги;

Скасувати ухвалу Солом?янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року;

Ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_2 повернути позивачу з підстав неусунення недоліків позовної заяви, зокрема:

- несплати судового збору у встановленому законом розмірі;

- ненадання належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення відповідно до ч. 7 ст. 43 та ч. 1 ст. 177 ЦПК України;

- невиконання вимог ухвали Солом?янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року в частині надання доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів;

- відсутності належного підтвердження усунення всіх недоліків позовної заяви у їх сукупності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала суду не містить аналізу усіх підстав, що слугували підставою для залишення без руху позовної заяви, тому така ухвала не відповідає вимогам законності й обґрунтованості судового рішення, що порушує права відповідача.

За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково з таких підстав.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повертаючи позовну заяву у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а саме не сплатив судовий збір, - у встановлений судом строк.

Разом з цим, встановлено, що копія ухвали суду від 15 квітня 2026 року щодо залишення позовної заяви без руху, була отримана представником позивача 16 квітня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (а.с.153 том 2), тому суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що останнім днем для усунення недоліків було 18 квітня 2026 року.

У своїй апеляційній скарзі представник позивача - адвокат Майоров С.В. стверджує, що через систему «Електронний суд» 17 квітня 2026 року подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків з доданими до неї документами, тобто в межах строку на усунення недоліків позовної заяви. Копію вказаної заяви апелянт долучив до матеріалів справи (а.с. 10-14 том 3).

Разом з тим, судом першої інстанції вказану заяву отримано та зареєстровано 04 травня 2025 року, згідно з інформацією у системі «Електронний суд».

Суд не звернув увагу на наявність вказаного клопотання, не надав жодної оцінки наведеним у клопотанні доводам та долученим доказам, тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення скарги без розгляду.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод державою гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Колегія суддів, аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , а також доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 (щодо існування підстав для скасування ухвали) є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.

Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині ухвалення нового судового рішення про повернення позову з урахуванням усіх досліджених доказів, оскільки ухвалення такого судового рішення виходить за межі компетенції Київського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням того, що суд першої інстанції прийшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Майоровим Сергієм Володимировичем задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Мисилюком Станіславом Вікторовичем задовольнити частково.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В.А. Нежура

Судді: С.М. Верланов

Т.О. Невідома

Оригінал: reyestr.court.gov.ua