Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №381/1806/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 381/1806/25 Головуючий у суді першої інстанції - Соловей Г.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8178/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради, третя особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування шкоди,

встановив:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради про відшкодування шкоди.

В обґрунтування своїх вимог вказувала, що 11 березня 2021 року рішенням комісії з призначення житлових субсидій та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг при виконавчому комітеті Фастівської міської ради (Протокол № 2) ОСОБА_1 припинено надання раніше призначених субсидій.

11 травня 2022 року Київським окружним адміністративним судом було прийняте рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

За наслідками розгляду адміністративної справи було прийнято рішення яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань призначення житлових субсидій та допомог малозабезпеченим сім`ям, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської ради оформлене у вигляді протоколу № 2 від 11 березня 2021 року. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2019 року про призначення житлової субсидії на 2020 - 2021 рік з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Таким чином, позивачка була неправомірно позбавлена належної їй за законом житлової субсидії. Це призвело до того, що позивачка самостійно сплачувала житлово-комунальні послуги власними коштами, які вона не повинна була витрачати при умові нарахування субсидії, яка їй належала по закону.

Відповідно до Довідки № 245 від 10 березня 2025 року Управління соціального захисту населення житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг позивачці було припинено з 01 лютого 2021 року.

Згідно з Довідкою наданою Відділом обслуговування громадян № 16 (Сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України позивачка перебуває на обліку, як отримувач субсидій на оплату житлово-комунальних послуг з 01 січня 2023 року.

Таким чином, позивачка не отримувала належної їй субсидій протягом періоду з 01 лютого 2021 року по 01 січня 2023 року, що складає 23 місяці.

Відповідно до виконаного позивачкою розрахунку сума недоотриманої субсидії становить за це період 37 907,56 грн, з врахуванням індексу інфляції сума збитків становить 49 818,53 грн.

Також незаконною відмовою відповідачем у наданні субсидій позивачі була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінила в розмірі 18 000 грн.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради на користь ОСОБА_1 5000,00 грн моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов у оскаржуваній частині задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.

У апеляційній скарзі вказує, що суд безпідставно відхилив наданий позивачкою розрахунок як доказ розміру завданої шкоди. В той час як відповідач такий розрахунок не спростував, власного розрахунку не надав.

Зазначає, що судом першої інстанції проігноровано презумпцію визнання обставин у разі неподання доказів.

Стверджує, що суд першої інстанції встановив протиправність дій відповідача, водночас відмовивши у повному відшкодуванні завданої шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Коноваленко А.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

В частині стягнення моральної шкоди рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому апеляційному перегляду у цій частині не підлягає.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є відшкодування шкоди у загальному розмірі 67 818,53 грн.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 11 березня 2021 року рішенням комісії з призначення житлових субсидій та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг при виконавчому комітеті Фастівської міської ради ОСОБА_1 було припинено надання раніше призначених субсидій.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі № 640/19700/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії було визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань призначення житлових субсидій та допомог малозабезпеченим сім`ям, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради оформлене у вигляді протоколу № 2 від 11 березня 2021 року.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 листопада 2019 року про призначення житлової субсидії на 2020-2021 рік з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Згідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до протоколу засідання комісії по виконанню рішення КОАС № 640/19700/21 за позовом ОСОБА_1 від 14 грудня 2022 року про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії на 2020-2021 рік з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, було вирішено у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 16 вересня 2022 року № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», відповідно до якої повноваження з призначення та виплати субсидій на житлово-комунальні послуги від органів соціального захисту населення перейшли до органів Пенсійного фонду України, з метою безумовного забезпечення виконання рішення суду, захисту прав та законних інтересів ОСОБА_1 , передано Фастівському відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області для розгляду та прийняття рішення по суті, рішення Київського окружного адміністративного суду разом з особовою справою в порядку публічного правонаступництва.

Згідно з Довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000.0219.8/21061 від 14 лютого 2025 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області як отримувач субсидії на оплату житлово-комунальних послуг з 01 січня 2023 року.

За правилом ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного прав а (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що діями відповідача Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради порушені її права щодо припинення надання їй житлової субсидії протягом 23 місяців з 01 лютого 2021 року по 01 січня 2023 року у зв`язку з чим їй спричиненні збитки в розмірі 49 818,53 грн.

В своєму рішенні Київський окружний адміністративний суд від 11 травня 2022 року у справі № 640/19700/21 зазначив, що спірні правовідносини сторін врегульовані Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 №1050, зі змінами та доповненнями (на час вирішення судового спору назва - Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі - Положення).

Положенням, передбачено, що право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (пункт 3).

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) (пункт 2).

Згідно з пунктом 43 Положення Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 з необхідними документами приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

При розгляді справи судом було встановлено, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань призначення житлових субсидій та допомог малозабезпеченим сім`ям, Управління соціального захисту населення ВК Фастівської міської ради оформлене у вигляді протоколу №2 від 11.03.2021 є обґрунтованою, відповідає обставинам справи, а тому в цій частині позовна вимога була задоволена.

Отже, вказаним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі № 640/19700/21 встановлено протиправність прийнятого рішення з боку відповідача.

Разом з тим, ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами завдання їй матеріальної шкоди та її розмір внаслідок протиправних дій відповідача.

Так, житлова субсидія - це адресна державна соціальна допомога людям, які не можуть самостійно платити за житлово-комунальні послуги: оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, комунальні послуги, придбання скрапленого газу або твердого та рідкого пічного побутового палива.

Розмір субсидії - це різниця між вартістю всіх комунальних послуг з урахуванням

соціального нормативу та розміром обов?язкового платежу. Щоб визначити обов?язковий платіж, треба середньомісячний сукупний дохід домогосподарства помножити на обов?язковий відсоток платежу.

Суд першої інстанції також правильно зауважив, що наведений позивачкою розрахунок збитків є необґрунтованим, зроблений орієнтовно, побудований на припущеннях та не підтверджений відповідними доказами, які б свідчили про конкретний розмір матеріальних збитків, завданих позивачці внаслідок непризначення їй житлової субсидії.

Змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частина п`ята статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Так, відповідно до протоколу засідання комісії відповідача про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії на 2020-2021 рік в порядку публічного правонаступництва рішення КОАС № 640/19700/21 було передане разом з особовою справою для розгляду та прийняття рішення по суті Фастівському відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо результатів розгляду Фастівським відділом обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області заяви ОСОБА_1 на виконання зазначеного судового рішення.

Тобто, суду не надано доказів того, що заява ОСОБА_1 після ухвалення рішення адміністративного суду не була розглянута уповноваженим суб`єктом або їй було відмовлено у призначенні субсидії чи її перерахунку, тому вимоги позивачки про стягнення матеріальної шкоди у даному випадку є передчасними.

Отже, перевіривши доводи сторін, з урахуванням наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд відхиляє доводи позивачки про те, що наданий нею розрахунок завданої шкоди є належним та допустимим доказом по справі, оскільки його виконано винятково на припущеннях позивачки щодо розміру субсидії, яку б вона могла отримати за умови своєчасного її призначення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди позивачки з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов`язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним у справі доказам.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.

Керуючись статтями 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В.А. Нежура

Судді;: С.М. Верланов

Т.О. Невідома