Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №363/4070/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-ц/824/9473/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026року місто Київ

справа №363/4070/25

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Рукас О.В., повний текст рішення складено 23 лютого 2026 року, у справі за позовом Комунального підприємства «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року позивачКП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останньої на його користь заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12896,39 грн. за період з 01 вересня 2021 року по 01 червня 2025 року.

В обґрунтування вимог посилався на те, що КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради з 01 вересня 2021 року є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 17 серпня 2021 року №368 та договору про надання послуг з управління багатоквартирного будинку №19/У від 19 серпня 2021 року, який було укладено між КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської радита органом місцевого самоврядування відповідно до положень абз.2 ч.1 ст.15 Закону №2189-VIII, п.5 ст.13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Вказував, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 , а тому повинна оплачувати за надані позивачем послуги.

Позивач посилався на те, що він надає відповідачу послуги з управління багатоквартирним будинкомоднак, остання, отримуючи вищезазначені послуги не здійснює їх оплату, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути з останньої на свою користь.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 лютого 2026 року позов КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради суму заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 вересня 2021 року по 01 червня 2025 року у розмірі 12896,39 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог посилалася на те, що у період з вересня 2021 року вона є власницею на праві спільної часткової власності таких частоку квартирі АДРЕСА_2 : 1/2 частки з червня 2021 року по червень 2024 року та 3/4 частки у період починаючи з липня 2024 року.

Вказувала, що не зважаючи на наявність в матеріалах справи відповідних відомостей та документального підтвердження розміру їїчасток у квартирі, суд першої інстанції при визначенні розміру її зобов`язаньбезпідставно стягнувз неї 100% вартості послуг щодо квартири АДРЕСА_2 .

Зазначала, що суд першої інстанції не врахував розмір їїзобов`язань щодо оплати вартості послуг пропорційно до її 50% у квартирі АДРЕСА_3 , а також сум коштів, сплачених нею на користь позивача у відповідний період.

Посилалася на те, що її власність є саме частковою відповідно законних підстав для оплати коштів за іншого співвласника не вбачається.

У березні 2026 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказував на те, що відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Зазначав, що звернень від співвласників щодо розділення особового рахунку та розділення нарахувань відповідно до частки власності на житлове приміщення до стягувача не надходили, нарахування здійснюються по одному особовому рахунку.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Положеннями п.2 ч.1 ст.5 вказаного Закону визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать у т.ч. послуги з управління багатоквартирним будинком, які включають: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов`язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 17 серпня 2021 року №368 КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради було обране управителем багатоквартирних будинків в м. Вишгород на підставі проведеного органом місце конкурсу та розпочато надання послуг з управління багатоквартирними будинками на підставі укладених договорів з управління. В переліку багатоквартирних будинків (Додаток 1 до рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 17 серпня 2021 року №368), управителем яких призначено КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради зазначено у п.19 будинок АДРЕСА_1 .

Між КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 було укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №19/У від 19 серпня 2021 року з додатками.

Згідно довідки КП«Управляюча компанія» Вишгородської міської ради по квартирі АДРЕСА_2 за період з 01 вересня 2021 року по 01 червня 2025 року наявна заборгованість у розмірі 12896,39 грн.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_2 вбачається, що:

з 30 вересня 2005 року за ОСОБА_1 зареєстрована 1/2 частка вказаної квартири;

з 07 березня 2012 року за ОСОБА_2 зареєстрована 1/2 частка вказаної квартири.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2024 року у справі №363/3245/23 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/4 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 серпня 2025 року вбачається, що з 31 липня 2024 року право власності на 1/4 частину вказаної квартири зареєстровано за ОСОБА_1 .

Таким чином у період з вересня 2021 року по 21 травня 2024 року ОСОБА_1 була власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , а з 22 травня 2024 року остання є власником 3/4 частин вказаної квартири.

Позивач КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинкому розмірі 12896,39 грн. за період з 01 вересня 2021 року по 01 червня 2025 року пред`явив вимоги до ОСОБА_1 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09 жовтня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 задоволено.

Залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі за позовною заявою КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

З відповіді Вишгородської міської ради Київської області від 31 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Оскільки ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 та є власником у період з вересня 2021 року по 21 травня 2024 року 1/2 частини вказаної квартири, а з 22 травня 2024 року є власником 3/4 частин квартири, а відтак остання має зобов'язання оплачувати за послуги з управління багатоквартирним будинком згідно своєї частки.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 12896.29 грн., суд першої інстанції посилаючись на ст.541, ч.4 ст.543, ч.4 ст.544 ЦК України (солідарний обов`язок), виходив з того, що ОСОБА_1 як співвласник квартири і споживач комунальних послуг зобов`язана оплачувати надані житлово-комунальні послуги. В свою чергу суд роз`яснив відповідачу її право на зворотну вимогу (регрес) до іншого співвласника квартири і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку, або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є солідарними боржниками.

Так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками зазначеної квартири, а відтак останні повинні відповідати за невиконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг відповідно до їх часток у праві власності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 відповідно до її часток у праві власності: у період з вересня 2021 року по 21 травня 2024 року 1/2 частини вказаної квартири, а з 22 травня 2024 року - 3/4 частин квартири на користь КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 7454,06 грн.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, а відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову КП «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради.

Посилання відповідача на те, що слід врахувати кошти, сплачені нею на користь позивача у відповідний період на підтвердження чого були надані квитанції колегія суддів відхиляє, оскільки надані ОСОБА_1 квитанції по сплаті житлово-комунальних послуг на користь КП «Управляюча компанія» ВМР стосуються квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка не є предметом спору.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України колегія суддів пропорційно до задоволеної частини позовних вимог вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1750,18 грн, а з позивача на користь відповідача судові витрати у розмірі 1533,55 грн. за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 лютого 2026 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Комунального підприємства «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради, місцезнаходження: Київська область, місто Вишгород, вул. Кургузова, 9А, код ЄДРПОУ 40460869заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 7454 грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1750 грн. 18 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради, місцезнаходження: Київська область, місто Вишгород, вул. Кургузова, 9А, код ЄДРПОУ 40460869 на користь ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції у розмірі 1533 грн. 55 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: