Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №757/6913/26-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 757/6913/26-п

номер провадження: 33/824/2857/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Малашевського О.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Лантуха Ярослава Васильовича,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Гусєва Павла Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн 00 коп.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року. Скасувати постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, щозі змістом оскаржуваної постанови судді її захисник ознайомився лише 16 квітня 2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи. Вказує, що у зв`язку з відсутністю протягом тривалого часу інформації про справу, 03 квітня 2026 року вона звернулась за правничою допомогою до адвокатського об`єднання «Астрон» та 06 квітня 2026 року адвокат на підставі усного звернення в канцелярії Печерського районного суду міста Києва отримав інформацію про наявність зареєстрованої справи про адміністративне правопорушення №757/6913/26-п щодо розгляду протоколу серії ЕПР1 №579053. Також за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень станом на 06 квітня 2026 року судові рішення у справі за №757/6913/26-п відсутні. Зазначає, що на час звернення з апеляційною скаргою постанова судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року у реєстрі також відсутня. За таких обставин вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущено нею з поважних причин.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що візуальним спостереженням встановлено, що основне зіткнення відбулося переднім правим колесом автомобіля «Tesla» в заднє ліве колесо автомобіля «BMW», яким вона керувала, внаслідок чого автомобіль «Tesla» відкинуло в ліву сторону на огорожу. Характер механічних пошкоджень свідчить про те, що швидкість автомобіля була більшою за швидкість автомобіля «BMW», а довжина контакту із огорожею з ліва та місцем зупинки автомобіля «Tesla» від моменту зіткнення свідчить про рух транспортного засобу із значно більшою швидкістю, ніж вказана водієм ОСОБА_2 приблизно 60 км/год.

Зазначає, що детальний аналіз вказаних обставин дає підстави вважати, що водій автомобіля «Tesla» рухався з перевищенням встановленої дозволеної швидкості руху - 50 км/год, з`явився в місці зіткнення раптово і неочікувано для водія автомобіля «BMW», що є причиною настання дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Спираючись на закони фізики та практику автотехнічних експертиз можна зробити висновок, що в діях водія «Tesla» вбачаються ознаки порушення Правил дорожнього руху (далі - ПДР), які могли стати першопричиною або ж можливо співпричиною даної ДТП.

Вважає, що перевищення дозволеної швидкості руху (п.12.1 та п.12.4 ПДР), є найголовнішим і найбільш очевидним фактором, який випливає із схеми ДТП, а тому в даному випадку без отримання відповідних даних, які зберігаються на електронних носіях в автомобілі «Tesla» та проведення судової автотехнічної експертизи, перевірити дані обставини є не можливим.

Посилається на те, що потерпілий ОСОБА_2 стверджує, що рухався зі швидкістю близько 60 км/год. Проте фізичні сліди категорично це спростовують. Після контакту з автомобілем «BMW», автомобіль «Tesla» проїхав ще 70 метрів, при цьому знісши 48 метрів огорожі, і зупинився лише через 64 метри після початку контакту з цією огорожею. Руйнування 48 метрів фізичної перешкоди (паркану) поглинає колосальну кількість кінетичної енергії. Автомобіль, який рухається зі швидкістю 60 км/год при екстреному гальмуванні зупиняється приблизно через 15-20 метрів. Знесення такої ділянки паркану та зупинка аж через 70 метрів від місця удару свідчить про те, що швидкість автомобіля «Tesla» перед зіткненням могла перевищувати 100-120 км/год (точну цифру має встановити автотехнічна експертиза).

Зазначає, що ОСОБА_1 інкриміновано порушення п.10.1 ПДР (перед початком руху, перестроюванням водій повинен переконатися, що це буде безпечним). Однак у даному випадку, якщо один з учасників ДТП рухався з грубим перевищенням швидкості, то саме він своїми діями створив аварійну ситуацію на дорозі. В той час, коли ОСОБА_1 подивилась в дзеркало перед початком маневру, автомобіль «Tesla» міг бути на дуже значній відстані (наприклад 100-150 метрів позаду), і візуально маневр здавався цілком безпечним. Але саме через те, що автомобіль «Tesla» їхав зі швидкістю, що вдвічі чи можливо і втричі перевищувала дозволену, він подолав цю відстань за лічені секунди, а відтак водій «BMW» об`єктивно не могла розрахувати таку неадекватну швидкість наближення іншого авто.

На думку сторони захисту, в ситуації що склалася, саме в діях водія ОСОБА_2 чітко вбачається порушення п.12.4, п.12.1 та п.12.3 ПДР, які є у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП. Крім цього звертає увагу, на приховування доказів водієм «Tesla», який при оформленні ДТП усно повідомив про відсутність в його автомобілі технічної можливості відеофіксації дорожнього руху.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 долучила до апеляційної скарги клопотання про призначення комплексної судово-автотехнічної експертизи та комп`ютерно-технічної експертизи, на розгляд якої просить поставити наступні питання:

1. Які дані про параметри руху містяться в модулі керування системою автомобіля «Tesla Model Y», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , зокрема система відеофіксації (TeslaCam та режим Sentry Mode) та/або система (Event Data Recorder)?

2. Який характер руху мав автомобіль «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_1 , перед подією ДТП та після неї, виходячи з даних, що містяться в модулі керування системою безпеки?

3. В якому стані знаходилась гальмова система та система рульового керування автомобіля «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_2 , в момент ДТП, виходячи з даних, що містяться в модулі керування системою безпеки?

4. Між якими частинами відбулось контактування автомобілів «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_1 , та «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , яке їх взаємне розташування в момент первинного контакту (кут між поздовжніми вісями транспортних засобів та меж дороги)?

5. В якому місці проїзної частини дороги відбулося зіткнення автомобілів «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_1 , та «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , відповідно до слідової інформації, зафіксованої на схемі місця ДТП, а також з урахуванням даних, що містяться в модулі керування системою безпеки автомобіля «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_1 ?

6. Як з технічної точки зору та відповідно до яких вимог ПДР, повинні були діяти водії «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 та «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці?

7. Чи мали технічну можливість водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці уникнути зіткнення?

8. Чи наявні в діях водія автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 та водія автомобіля «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 порушення вимог ПДР? Якщо так, то які саме та чи перебувають вони і яким чином у причинному зв`язку з настанням ДТП 30 січня 2026 року о 08 год 55 хв. в місті Києві по бульвару Л.Українки?

Проведення експертизи доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надіславши їм матеріали судової справи, а також надати доступ до автомобілів.

Попередити експертів про кримінальну відповідальності, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, за надання неправдивих висновків та за відмову від виконання покладених на них обов`язків.

Зупинити судове провадження до проведення експертизи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Лантуха Я.В., які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу й просили їх задовольнити, потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Гусєва П.В., який також діє в інтересах ОСОБА_3 , та які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2026 року суддею першої інстанції розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Матеріали справи не містять доказів направлення судом копії постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 або її захиснику.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказує, що зі змістом оскаржуваної постанови судді від 16 лютого 2026 року її захисник ознайомився 16 квітня 2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала 24 квітня 2026 року, тобто протягом десяти днів з дня ознайомлення з постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з приписами ст.289 КУпАП, в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 у клопотанні доводи про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді є обґрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року підлягає поновленню.

Щодо доводів апеляційної скарги про скасування постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, то вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя першої інстанції виходив із того, що її вина у вказаному правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містять: протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення учасників ДТП, схема місця ДТП.

Суд апеляційної інстанції погоджується з даними висновками судді першої інстанції з таких підстав.

Так, ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Пунктом 10.1 ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п.10.3 ПДР, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції про те, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1 та 10.3 ПДР знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з подією ДТП та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом підтверджується даними, які містять:

- протокол про адміністративне правопорушення від 30 січня 2026 року серії ЕПР1 №579053, згідно з яким встановлено, що 30 січня 2026 року о 08 год 55 хв. в місті Києві по бульвару Лесі Українки, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , при зміні напрямку руху та перелаштуванні ліворуч не впевнилась, що маневр буде безпечним та безперешкодним, здійснила зіткнення з автомобілем «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався в попутній смузі, на яку вона мала намір перелаштуватися, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.10.1 та п.10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с.1);

- схема місця ДТП, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини ДТП (ділянка дороги, де сталася ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів; транспортні засоби «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , та «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 ; координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше). На зворотному боці схеми зазначено перелік видимих пошкоджень вказаних автомобілів, а саме, у автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , пошкоджено: ліва бокова частина автомобіля, а у автомобіля «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджено: передня частина автомобіля, ліва частина автомобіля, права частина автомобіля, переднє праве колесо, подушки безпеки, а також зазначено про пошкодження двадцяти листків ОСБ 2.20?60 (а.с.3);

- письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 30 січня 2026 року о 08 год 55 хв. він, керуючи автомобілем «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві по бульвару Лесі Українки зі сторони площі Лесі Українки в сторону Бессарабської площі в лівому ряді, не змінюючи напряму руху отримав удар в праву сторону автомобіля, після чого його викинуло в ліву сторону на алею, де він збив загороджуючі елементи. Рух відбувався на швидкості приблизно 60 км/год. Потерпілі відсутні (а.с.4);

Апеляційний суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

Даний протокол про адміністративне правопорушення підписаний працівником поліції, який його склав, та безпосередньо ОСОБА_1 , якій у встановленому законом порядку роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

За змістом ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішній переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд апеляційної інстанції вважає, що всупереч доводам апеляційної скарги, суддя першої інстанції, дослідивши письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , схему місця ДТП щодо напрямку руху транспортних засобів, їх розташування на дорозі та, приймаючи до уваги характер механічних пошкоджень цих транспортних засобів, правильно встановив, що ДТП сталась саме за обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , при зміні напрямку руху та перелаштуванні ліворуч не впевнилась, що маневр буде безпечним та безперешкодним, здійснила зіткнення з автомобілем «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався в попутній смузі, на яку вона мала намір перелаштуватися.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує характер та локалізацію пошкоджень, а саме, у автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , пошкоджено: ліва бокова частина автомобіля, а у автомобіля «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджено: передня частина автомобіля, ліва частина автомобіля, права частина автомобіля, переднє праве колесо, подушки безпеки, які свідчать про те, що зіткнення вказаних транспортних засобів відбулось саме з вини водія автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , про що вказують пошкодження бокової частини її автомобіля, та пошкодження бічної частини автомобіля «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував потерпілий ОСОБА_2 .

Тобто зіткнення вказаних автомобілів відбулося під час зміни напрямку руху та перелаштуванні водія автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 .

Такий механізм ДТП та характер пошкоджень також підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції фотознімками з місця ДТП.

За таких обставин, не зважаючи на захисну позицію ОСОБА_1 та її захисника, вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується сукупністю вказаних вище доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Надаючи оцінку письмовим поясненням ОСОБА_1 , які нею підтримано в суді апеляційної інстанції, про те, що вона на світлофорі побачила, що виїздив автомобіль, перестроїлася у праву смугу, після того як вона проїхала світлофор почала перестроюватися в ліву смугу, ввімкнула покажчик повороту та подивилась у ліве дзеркало, а коли дивилась у дзеркало, то не бачила ззаду автомобіля, так як була уже посередині крайньої смуги, то відчула удар в задню частину автомобіля, апеляційний суд враховує, що ці пояснення спростовуються наведеними вище доказами, а саме, з дослідженої судом апеляційної інстанції схеми місця ДТП, до якої в учасників відсутні зауваження, з урахуванням зображеного на ній місця зіткнення та кінцевого положення автомобілів, вбачається, що водій автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , лише розпочала свій маневр та не зайняла відповідне положення у другій смузі руху, що не заперечувалося ОСОБА_1 . Водночас автомобіль «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався ліворуч від автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , вже знаходився в даній смузі руху.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу що, згідно з п.п.10.1 та 10.3 ПДР, транспортний засіб перед початком та зміною напрямку руху має переконатись що, це буде безпечним та не створить перешкоди та небезпеки іншим учасникам руху. У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Однак у даному випадку водій ОСОБА_1 вказаного у п.п.10.1 та 10.3 ПДР не зробила, унаслідок чого було спричинено ДТП.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи ОСОБА_1 та її захисника, які заперечують провину ОСОБА_1 у ДТП та вважають, що водій транспортного засобу «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , винний у даному ДТП.

Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, які є належними та достатніми щодо підтвердження доведення порушення ОСОБА_1 пунктів 10.1 та 10.3 ПДР, та її дії знаходяться у причинно - наслідковому зв?язку із виникненням даної ДТП, суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що саме водій автомобіля «Tesla», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , своїми діями порушив вимоги пунктів 12.1 та 12.4 ПДР, які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків судді першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1 та 10.3 ПДР, яка у будь-якому випадку повинна була при зміні напрямку руху та перестроюванні ліворуч впевнитись, що маневр буде безпечним та безперешкодним.

Водночас згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У своїх судових рішеннях ЄСПЛ неодноразово вказував на те, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Європейської конвенції з прав людини.

Так, з урахуванням положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» рішення від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії» рішення від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).

Формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином встановлення вини особи у порушенні нею ПДР, що є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, без наявності висунутого проти неї обвинувачення у формі складання протоколу компетентним суб`єктом владних повноважень, призведе до порушення права останньої на захист від конкретного адміністративного обвинувачення, що є неприпустимим.

Оскільки в межах даного судового провадження відбувається судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, то у суду відсутні правові підстави для перевірки обставин щодо порушення ОСОБА_2 ПДР під час ДТП, яка мала місце 30 січня 2026 року.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 та її захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суддею першої інстанції надана належна правова оцінка, на правильність висновків судді не впливають та їх не спростовують.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя першої інстанції врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, наявні в матеріалах справи дані про особу правопорушника, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують її відповідальність, та правомірно застосував щодо ОСОБА_1 вид стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн 00 коп., який передбачено санкцією ст.124 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, справедливим та відповідає меті адміністративного стягнення.

За таких обставин постанова судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Що стосується заявленого ОСОБА_1 клопотання про призначення комплексної судово-автотехнічної експертизи та комп`ютерно-технічної експертизи, то ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2026 року, яка занесена до протоколу судового засіданні, у задоволенні даного клопотання судом відмовлено з таких підстав.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Частиною 1 ст.251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

ОСОБА_1 обґрунтовує необхідність призначення експертизи тим, що для вирішення питання щодо наявності чи відсутності порушень вимог ПДР в її діях чи діях ОСОБА_2 необхідні спеціальні знання.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що наявні у справі та досліджені апеляційним судом докази, а саме, графічно позначені на схемі місця ДТП місця розташування автомобілів у їх кінцевому положенні після зіткнення та описані механічні пошкодження автомобілів в місцях їх локалізації, письмові пояснення учасників ДТП, надані поліцейським під час оформлення матеріалів адміністративної справи, а також надані у судовому засіданні пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Лантуха Я.В., потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Гусєва П.В., містять достатньо відомостей для правильного встановлення механізму ДТП та визначення наявності чи відсутності порушень вимог ПДР в діях ОСОБА_1 .

Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи є достатньо доказів, на підставі яких суд може прийняти рішення у справі без призначення комплексної судово-автотехнічної експертизи та комп`ютерно-технічної експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов