Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №601/1166/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 601/1166/26 пров. № А/857/29400/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Затолочного В.С., Калмикової Ю.О.,

секретаря судового засідання Хоменчук В.Б.,

представник позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року у справі № 601/1166/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

суддя у І інстанції – Мочальська В.М.,

час ухвалення рішення – 16:00,

місце ухвалення рішення - м. Кременець,

дата складення повного тексту рішення – 19 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) у якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 26.04.2026 про накладення на позивача штрафу в сумі 25500 гривень та провадження у справі закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 23.04.2026 прибув до відповідача , де йому повідомили, що за адресою його місця проживання 23.03.2026 направлена повістка № 6898360, згідно з якою він мав прибути до відповідача 02.04.2026 для уточнення даних. У повістці не зазначено, які дані потрібно уточнити. Позивач вважає, що виклик повісткою для уточнення даних за наявності чинного бронювання та вже оновлених даних є формальним приводом для накладення штрафу. Крім того, позивач зазначає, що працює водієм-далекобійником і на момент ймовірного надходження листа перебував у рейсі, про що зазначав у поясненнях до протоколу № 23. Позивач звернув увагу на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення №23 від 23.04.2026 складений за ч.3 ст. 210 КУпАП, проте, спірна постанова прийнята за ч.3.ст. 210-1 КУпАП. При розгляді справи про адміністративне правопорушення позивач порушив право позивача на правову допомогу.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року у цій справі позов задоволений.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-1 Кодексу України від 26.04.2026, яка прийнята ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 25500 гривень скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідача, покликаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, які мають значення для вирішення спору, прийняття рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що відповідач має повноваження на виклик військовозобов`язаних для уточнення даних незалежно від наявності у них бронювання. Відповідач наголошує, що повістка про виклик до відповідача була сформована і направлена позивачу за офіційною адресою місця проживання рекомендованим поштовим відправленням, однак позивач її не забрав, тому повістка повернулася на адресу відповідача з відміткою поштового відділення зв`язку за закінченням терміну зберігання. На думку відповідача, позивач не забезпечив можливість отримання кореспонденції за місцем свого проживання. Відповідач вважає, що бронювання не звільняє військовозобов`язаного від обов`язку перебувати на військовому обліку, виконувати правила військового обліку, з`являтися за викликом ТЦК та СП, повідомляти про причини неприбуття.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги з мотивів, які наведені у рішенні суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 23.03.2026 сформовано та направлено повістку № 689860 про виклик позивача для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02 квітня 2026 року о 10:00 год.

Вказана повістка повернулася на адресу відправнику зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

23.04.2026 року позивач прибув до відповідача, де відповідач склав протокол у справі про адміністративне правопорушення № 23 від 23.04.2026, згідно з яким позивач, який є військовозобов`язаним, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 02.04.2026 за повісткою № 6898360, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 № 921, у зв`язку з чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

26 квітня 2026 року відповідач прийняв постанову № R499918/666 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн.

У постанові відповідач зазначив, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце вказане в повістці ( ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно надіслав позивачу повістку, тому факт вчинення правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.210-1 КУпАП, не є доведеним в межах даної справи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою для цього став виявлений відповідачем факт порушення правил військового обліку, а саме не з`явлення за повісткою до ТЦК та СП за відсутності поважних причин.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни, зокрема, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Виклик позивача було здійснено за місцем його проживання, яке підтверджено копією паспорта та даними з мобільному додатку Резерв+.

Згідно з трекінгом Укрпошти повістка була направлена за адресою місця проживання позивача та повернута відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Форма повістки затверджена Додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487. Зазначена форма передбачає обов`язкове зазначення мети виклику, що кореспондує із вимогами Законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Після номера повістки у її тексті вказується, що громадянин зобов`язаний з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з конкретно визначеною метою.

Частина 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлює обов`язок громадян з`являтися за викликом до ТЦК та СП для здійснення визначених законом дій, а саме:

- оформлення військово-облікових документів;

- взяття на військовий облік;

- проходження медичного огляду;

- направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;

- призову на військову службу;

- проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.

Аналогічні приписи є у ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", якою передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, для здійснення дій у межах мобілізаційних заходів, зокрема:

- для взяття на військовий облік у період мобілізації;

- визначення призначення на особливий період;

- проходження медичного огляду.

Крім того, відповідно до пункту 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487, оповіщення громадян про необхідність явки для виконання дій, пов`язаних із веденням військового обліку, здійснюється шляхом вручення повісток. Цей пункт передбачає, що виклик може здійснюватися лише для конкретно визначених законом дій:

- оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік;

- проходження медичного огляду;

- визначення призначення на особливий період;

- призову на військову службу;

- участі у підготовці, проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, пункт 32 Порядку №1487 узгоджується з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», конкретизуючи механізм виклику та підтверджуючи, що повістка може бути оформлена лише для реалізації визначених законом цілей.

Крім того, підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток №2 до Порядку № 1487) покладає на призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язок з`являтися за викликом лише для здійснення дій, прямо визначених законом, а саме:

- для взяття на військовий облік або перереєстрації за новим місцем проживання;

- для оформлення або ведення військово-облікових документів;

- для проходження медичного огляду згідно з рішенням відповідних комісій;

- для направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;

- для призову на військову службу;

- для участі у навчальних (перевірочних) та спеціальних зборах;

- для визначення призначення на особливий період у межах мобілізаційних заходів.

Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачені окремі випадки, у яких військовозобов`язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.

Так, пункт 21 постанови встановлює обов`язок резервістів та військовозобов`язаних з`являтися за викликом до ТЦК та СП, зокрема, для уточнення персональних даних та відомостей військово-облікового документа, а також для проходження медичного огляду та інших процедур, пов`язаних з веденням військового обліку.

Пункт 22 визначає, що протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації громадяни повинні самостійно уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, засоби зв`язку та інші персональні відомості, у тому числі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, електронного кабінету або до ТЦК та СП.

Пункт 27 передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.

Таким чином, постанова № 560 встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що за нормами пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Апеляційний суд встановив те, що відповідач 23.03.2026 сформував та направив позивачу повістку № 689860 про виклик позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 на 02 квітня 2026 року о 10:00 год. для уточнення даних.

Отже, повістка позивачу направлена із визначених законодавством підстав, при цьому апеляційний суд зауважує, що у повістці зазначена мета виклику – «для уточнення даних».

Апеляційний суд встановив, що повістка позивачу направлена 24.03.2026 року на адресу проживання зазначену у військово-обліковому документі Резерв+, однак повернулася на адресу відповідача з відміткою поштового відділення зв`язку через відсутність адресата за вказаною адресою. Отже, ці обставини свідчать про те, що позивач отримав повістку.

Зважаючи на те, що позивач не з`явився у час визначений у повістці до відповідача, відповідач склав щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення та прийняв з цього приводу спірну постанову.

Однак апеляційний суд звертає увагу на норми пункту 23 постанови № 560, якими передбачено поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці. Ці причини мають бути підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності).

Зокрема, відповідно до цього пункту такими причинами є:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Як слідує із вказаної норми, наведений у ній перелік не є вичерпним, оскільки передбачає інші обставини, які позбавили можливості громадянина особисто прибути за викликом до ТЦК та СП.

Тому, апеляційний суд досліджуючи доводи позивача про наявність поважних причин неприбуття за повісткою та докази надані на їх підтвердження встановив наступне.

Позивач працює водієм на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область) є заброньованим до 28.01.2027 року.

Відповідно до довідки ТзОВ «Транс-Сервіс-1» позивач, як водій автотранспортних засобів виконує роботи транспортного експедитора автомобільної колони наливних транспортних засобів з 11.06.2025. Позивач з 02.02.2026 року по 21.04.2026 року знаходився у відрядженні по території України та Польщі.

Із наведеного слідує, що позивач фактично не знав про повістку та не міг прибути за викликом до відповідача, оскільки не перебував за місцем проживання, зважаючи на відрядження, як водія.

Отже, апеляційний суд вважає, що позивач через поважні причин не з`явився за викликом до відповідача.

Зважаючи на цей висновок, апеляційний суд вважає, що постанова відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною, а тому її необхідно скасувати.

Цей висновок є підставою для задоволення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ч.4 ст. 229, ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року у справі № 601/1166/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді В. С. Затолочний

Ю. О. Калмикова

Повне судове рішення складено 23.07.26