Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №380/3144/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/3144/24 пров. № А/857/9303/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Глушка І.В., Затолочного В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КДЗ» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 380/3144/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного акціонерного товариства «КДЗ» про скасування рішень,

суддя в 1-й інстанції – Клименко О.М.

час ухвалення рішення – не визначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 30 жовтня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі – позивач) звернулося до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «КДЗ» (далі – відповідач), в якому, з уточненням позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в сумі 6706719,55 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 380/3144/24 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто до бюджету з Приватного акціонерного товариства «КДЗ» кошти на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 6706719,55 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині суми податкового боргу 3373390,00 грн.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, внаслідок чого суд зробив помилковий висновок про задоволення позову. Зокрема, суд не врахував, що в частині суми податкового боргу 3373390,00 грн. пройшли строки давності його стягнення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів виходить з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в сумі 6706719,55 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Львівській області від 24 січня 2024 року № 1117/5/13-01-13-02-12 про податкову заборгованість Приватного акціонерного товариства «КДЗ» станом на 23 січня 2024 року у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 9552381,95 грн (основний платіж, пеня) та з податку на прибуток підприємств у сумі 6809857,55 грн (основний платіж та штрафні санкції), всього 16362239,50 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у повному обсязі погашений відповідачем, що не заперечує податковий орган.

Податковий борг відповідача з податку на прибуток підприємств виник на підставі:

- податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 09 лютого 2023 року № 2638/13-01-04-07/191738, винесеного на підставі акта перевірки від 25 січня 2023 року № 1558/13-01-04-07/191738, яким до Приватного акціонерного товариства «КДЗ» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 680,00 грн;

- самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства від 08 листопада 2022 року та від 15 лютого 2023 року.

14 серпня 2024 року відповідач сплатив грошові кошти у сумі 103138,00 грн у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств (платіжне доручення від 14 серпня 2024 року № 722).

29 листопада 2023 року контролюючий орган виставив Приватному акціонерному товариству «КДЗ» податкову вимогу форми «Ю» № 0014428-1302-1301, згідно із якою загальна сума податкового боргу платника податків станом на 28 листопада 2023 року становить 49918149,05 грн. Вказана податкова вимога рекомендованим листом з повідомленням про вручення трек-номер 0600064824594 надіслана на адресу платника податків.

Зважаючи на те, що суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Водночас, згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Апеляційний суд встановив, що відповідач 09.11.2022 року подав податкові декларації з податку при прибуток № 9234945986, № 9234934403, № 9235042823, № 9307696546 в сумі 6809857,55 грн., з яких 14 серпня 2024 року сплатив 103138,00 грн у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств (платіжне доручення від 14 серпня 2024 року № 722).

Цю обставину відповідач не заперечує.

Таким чином, податкові зобов`язання відповідача зі сплати податку на прибуток підприємств, згідно з вищезазначеними деклараціями, відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, є узгодженими з моменту подання цих декларацій.

Крім того, апеляційний суд встановив, що податкове зобов`язання в сумі 680 грн. визначене на підставі податкового повідомлення-рішення № 2638/13-01-04-07/191738 від 09.02.2023 року

У вказаному податковому повідомленні – рішенні зазначено, що визначений цим рішенням штраф, платник податків має сплати протягом 10 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення – рішення.

Апеляційний суд встановив, що відповідач, протягом 10 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення-рішення (28.02.2023), визначені у відповідному податковому повідомленні-рішенні штрафні санкції не сплатив, отже, податкові зобов`язання та штрафні санкції в сумі 6706719,55 грн. є узгодженими.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК України, податковим боргом вважається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом 59.3-59.5 статті 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Апеляційний суд встановив те, що позивач надіслав відповідачці податкову вимогу від 29.11.2023 року № 0014428-1302-1301, яку відповідачка отримала 13.12.2023 року (а.с. 15).

Оскільки відповідач не сплатив суму боргу, то апеляційний суд вважає, що позивач мав правові підстави для звернення до суду із цим позовом, тому суд першої інстанції вірно його задовольнив.

Що стосується доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду із позовною заявою про стягнення боргу в частині суми 3373390,00 грн., то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Апеляційний суд встановив, що відповідач подав податкові декларації з податку на прибуток 09.11.2022 року та не сплатив визначені у них грошові зобов`язання, відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, внаслідок чого у відповідача з листопада 2022 року виник податковий борг, який може бути стягнутий, як зазначено у статті 102.4 статті 102 ПК України, протягом 1095 календарних днів, тобто до листопада 2025 року.

Отже, звернувшись із цим позовом 09.02.2024 року позивач не пропустив строк звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «КДЗ» залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 380/3144/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний