Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №308/14858/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №308/14858/25

Суддя: Судова-Хомюк Наталія Михайлівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 308/14858/25 пров. № А/857/48011/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючої судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 308/14858/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

суддя в 1-й інстанції Шепетко І.О.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Григоренко Андрій Олександрович, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом, скасувати постанову №БЦ-1990 від 05.06.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього штрафу у розмірі 51 000,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №БЦ-1990 від 05.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення, тобто звернувся до суду з позовом ( відбиток штемпеля на поштовому конверті від 07.10.2025 року) після закінчення передбаченого законом строку звернення до суду, при цьому заявив клопотання про поновлення пропущеного строку. Проте доказів поважності причин його пропуску суду не надав, при цьому в позовній заяві зазначив, що про наявність постанови йому стало відомо 25.09.2025 по причині блокування банківських карток.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, і встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом надання до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач надіслав заяву про поновлення процесуального строку для звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що йому стало відомо про факт винесення оскаржуваної постанови після 25.09.2025 року і це прямо пов`язано з накладенням арешту на банківські рахунки позивача.

Зазначив, що позивач, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та не маючи змоги відвідувати ІНФОРМАЦІЯ_5 , дізнався про оскаржувану постанову після спливу строку на її оскарження саме з поважних причин та об`єктивних обставин – по факту арешту банківських рахунків, який накладено в рамках НОМЕР_1 в дату 25.09.2025 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду та у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – повернуто позивачу.

Не погодившись із ухвалою, її оскаржив позивач, який вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, а справу направити в суд першої інстанції для продовження позовних вимог.

На думку апелянта ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесена не на підставі повного і всебічного з`ясування обставин на які позивач покликався в позовних вимогах та заяві про поновлення строку звернення до суду, а саме, що дізнався про оскаржувану постанову після спливу строку на її оскарження саме з поважних причин та об`єктивних обставин – по факту арешту банківських рахунків, який накладено в рамках ВП № 79179622 в дату 25.09.2025 року.

Просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви та направити справу на продовження розгляду.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1-2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до положень статті 277-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі - КУпАП регулює питання повідомлення про розгляд справи.

Так, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Закон розмежовує повідомлення особи про час та місце розгляду справи та оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови, жодним чином не визнає ці події тотожними.

Як встановлено із матеріалів справи, в оскаржуваній постанові зазначено, що копію постанови № БЦ-1990 від 05.06.2025 відповідно до ст. 285 КУпАП направлено поштою 23 серпня 2025 року.

В той же час, докази скерування та отримання позивачем оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні. Судом першої інстанції не досліджено питання вручення позивачу постанови №БЦ-1990 від 05.06.2025, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, зокрема для долучення до матеріалів справи доказів отримання позивачем оскаржуваної постанови.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про пропуск строку звернення до суду, та не врахував усі обставини у справі.

Стаття 242 КАС України визначає, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 308/14858/25 скасувати, справу направити для продовження розгляду до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua