Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №120/3179/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3179/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.

Суддя-доповідач - Канигіна Т.С.

23 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Канигіної Т.С.

суддів: Слободонюка М.В. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, а саме просила:

- замінити в пункті 1 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3678/5 слово "скарга" на "повідомлення про виявлений факт використання її ідентифікатора доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами",

- скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3678/5;

- зобов`язати Міністерство юстиції України опублікувати рішення в частині скасування пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3678/5 на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач визнав позивачку винною у вчиненні протиправної реєстраційної дії за відсутності доказів, які це підтверджують. Також вказується на те, що предметом розгляду була не скарга, а повідомлення нотаріуса.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.05.2026 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним наказ Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3678/5 в частині тимчасового блокування Приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Скасовано пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 року № 3678/5.

Зобов`язано Міністерство юстиції України опублікувати рішення в частині скасування пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 №3678/5 на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.10.2025 позивачка надіслала на адресу відповідача повідомлення про виявлений факт використання ідентифікаторів доступу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), у якому зазначила про неправомірне використання її ідентифікатора доступу до ЄДР іншими особами, в результаті чого в ЄДР прийняті (проведені) реєстраційні дії від 28.10.2025 за №1000701070030074766. Просила визнати прийнятим/вчиненим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та анулювати реєстраційну дію від 28.10.2025 за №1000701070030074766.

31.10.2025 позивачку повідомлено про те, що 17.11.2025 відбудеться розгляд її скарги від 28.10.2025 № 512/01-16, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.10.2025 за № 189016-19-25.

03.11.2025 відповідач звернувся до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" з проханням надати інформацію про те, з якої ІР-адреси зроблено операцію в ЄДР щодо оскаржуваної реєстраційної дії, ким було технічно проведено таку реєстраційну дію та чи може описана у повідомленні інформація та наявні в ЄДР відомості свідчити про факт використання ідентифікаторів доступу приватного нотаріуса Білозарецької О.Ю. до ЄДР іншими особами.

06.11.2025 у відповідь на зазначений запит повідомлено IP-адресу, з якої здійснено реєстраційну дію від 28.10.2025 № 1000701070030074766. Указано, що реєстраційна дія здійснювалась із застосуванням особистих ідентифікаторів доступу до Реєстрів та кваліфікованого електронного підпису нотаріуса. Підключення нотаріуса до Реєстрів з використанням особистих атрибутів доступу (логін, пароль, кваліфікований електронний підпис) ідентифікуються, як легітимні та не містять ознак несанкціонованого втручання, оскільки в Підприємства відсутні технічні можливості та нормативні підстави для відстеження дій користувача безпосередньо на його комп`ютері, який використовується для доступу до Реєстрів або факту передачі користувачем особистих атрибутів доступу та/або КЕП сторонній особі.

Крім того, зазначено, що несанкціоноване використання атрибутів доступу нотаріуса можливе внаслідок зараження комп`ютера нотаріуса, який використовується для доступу до Реєстрів шкідливим програмним забезпеченням при невиконанні ним рекомендацій "Пам`ятки користувача Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, для підвищення рівня безпеки під час користування ними" та/або діяльності зловмисних хакерських угрупувань.

Додатково повідомлено, що виявлення ознак наявності шкідливого програмного забезпечення чи ймовірності несанкціонованого втручання в роботу Робочої станції можливе лише шляхом проведення відповідного дослідження такого комп`ютера. У зв`язку з чим, надання довідки про ймовірність зараження шкідливим програмним забезпеченням Робочої станції може бути здійснено тільки після її дослідження відповідними працівниками ДП "НАІС".

17.11.2025 висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції рекомендовано скаргу позивачки від 28.10.2025 № 512/01-16 задовольнити: визнати вчиненою з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та скасувати реєстраційну дію від 28.10.2025 № 1000701070030074766 та тимчасово блокувати позивачці доступ до ЄДР строком на 3 (три) місяці.

08.12.2025 заступником Міністра юстиції з питань європейської інтеграції доручено директору департаменту (керівнику офісу) Офісу протидії рейдерству винести скаргу позивачки від 28.10.2025 № 512/01-16 на повторний розгляд Колегії з метою всебічного дослідження обставин щодо застосування санкції до позивачки з урахуванням повідомлення позивачки про виявлення нею факту використання її ідентифікатора доступу до ЄДР.

11.12.2025 позивачку повідомлено про те, що 29.12.2025 відбудеться розгляд її скарги від 28.10.2025 № 512/01-16, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.10.2025 за № 189016-19-25.

29.12.2025 висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції рекомендовано скаргу позивачки від 28.10.2025 № 512/01-16 задовольнити: визнати вчиненою з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та скасувати реєстраційну дію від 28.10.2025 № 1000701070030074766 та тимчасово блокувати позивачці доступ до ЄДР строком на 1 (один) місяць.

Обґрунтування викладено у двох варіаціях: у стислому (#Мін`юстПростоюмовою) та у розгорнутому викладенні (#Мін`юстофіційно).

31.12.2025 наказом Міністерства юстиції України № 3678/5 скаргу позивачки від 28.10.2025 № 512/01-16 задоволено, визнано вчиненою з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських юридичних формувань" та скасовано реєстраційну дію в ЄДР від 28.10.2025 № 1000701070030074766. Тимчасово заблоковано позивачці доступ до ЄДР строком на 1 (один) місяць.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Суд першої інстанції виходив з того, що поняття "скарга у сфері державної реєстрації" є загальним (родовим) та охоплює собою поняття "повідомлення державного реєстратора", що підтверджується вказівкою у пункті 1 Порядку № 1128 та абзацу першому пункту 2 розділу І Положення № 71/5 на скорочене вживання термінів. У зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог.

Щодо вимоги позивачки скасувати пункту 3 наказу від 31.12.2025 року №3678/5 (тимчасове блокування доступу до ЄДР на 1 місяць) суд виходив, зокрема, з того, що у висновку Колегії від 29.12.2025, на якому ґрунтується наказ №3678/5 від 31.12.2025, як і у попередньому висновку від 17.11.2025, повторно не враховано відсутність підтверджень факту вчинення реєстраційних дій саме позивачкою, адже висновок Колегії від 29.12.2025 відмінний від висновку 17.11.2025 лише в частині рекомендації тимчасового блокування позивачці доступу до ЄДР строком на 1 (один) місяць замість зазначених у висновку Колегії від 17.11.2025 3 (трьох) місяців.

Так, у пункті 22 висновку Колегії від 29.12.2025, на якому ґрунтується наказ № 3678/5 від 31.12.2025, повторно зазначено: "З урахуванням вищенаведеного, Колегія вважає, що приватний нотаріус Білозарецька О.Ю. провела оскаржувану реєстраційну дію в ЄДР щодо Товариства всупереч вимогам реєстраційного законодавства, у зв`язку з чим така дія є протиправною та підлягає скасуванню".

При цьому, у пунктах 27, 28 висновку Колегії указано, що: "Так, приватний нотаріус Білозарецька О.Ю. інформує, що оскаржувана реєстраційна дія нею не проводилася та вчинена від її імені іншими особами, однак не надає жодних доказів на підтвердження зазначеного, крім того, не повідомляє про направлення відповідних повідомлень до правоохоронних органів та ДП "НАІС" про такий несанкціонований доступ до ЄДР.

Водночас сам факт повідомлення приватним нотаріусом Білозарецькою О.Ю. про виявлений нею несанкціонований доступ до належних їй ідентифікаторів та викладені вище обставини свідчать принаймні про недбале ставлення до вимог безпеки з боку приватного нотаріуса".

Щодо посилання у висновку Колегії на лист ДП "НАІС" як на підтвердження винуватості позивачки у вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, суд зазначив, що ДП "НАІС" листом від 06.11.2025 повідомило ІР-адресу, з якої була виконана реєстраційна дія; цей лист не містить доказів, які б вказували на недбале ставлення до вимог безпеки з боку позивачки, навпаки - указано, що встановлення наявності на комп`ютері позивачки шкідливого програмного забезпечення чи ймовірності несанкціонованого втручання в роботу комп`ютера можливе лише шляхом проведення відповідного дослідження.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що на сайті Міністерства юстиції України розміщено архів рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації. У вказаному архіві, крім наказу № 3678/5 щодо позивачки, містяться інші накази, які стосуються скарг нотаріусів щодо скасування реєстраційних дій, вчинених від їх імені за результатом неправомірного використання ідентифікаторів доступу до ЄДР. Серед іншого, такими є: наказ №3614/5 від 13.12.2024, наказ №2415/5 від 13.08.2024 та наказ №1312/5 від 02.05.2024. Указаними наказами задовольнялись скарги нотаріусів та визнавались прийнятими з порушеннями реєстраційні дії. Рішення про тимчасове блокування доступу до ЄДР, на відміну від прийнятого наказом № 3678/5 щодо позивачки, у наведених наказах не приймалось.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3678/5 в частині тимчасового блокування доступу до ЄДР прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

V. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Особа, яка подала апеляційну скаргу, - Міністерство юстиції України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначаючи, що суд під час винесення оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для об`єктивного вирішення справи, виніс рішення, ґрунтуючись на неправильному застосуванні норм матеріального права та на висновках, які фактично не відповідали обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги наводить, зокрема:

- сам факт звернень позивачки до правоохоронних органів та Мін`юсту, про які йдеться у позові, не доводить той факт використання ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами;

- оскільки приватний нотаріус Білозарецька О.Ю. є неналежним суб`єктом державної реєстрації щодо проведення оскаржуваної реєстраційної дії, у зв`язку з тим, що робоче місце приватного нотаріуса розташоване у Вінницькій області, а місцезнаходження товариства (щодо якого здійснено реєстраційну дію) є місто Київ, то така реєстраційна дія проведена за наявності підстави для відмови у державній реєстрації, встановленої пунктом 32 частини першої статті 28 Закону;

- факт повідомлення позивачкою про виявлений нею несанкціонований доступ до належних їй ідентифікаторів свідчить про недбале ставлення до вимог безпеки з боку приватного нотаріуса.

Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, указавши, що оскаржуване рішення ґрунтується на тих доказах, які були надані сторонами, та досліджені в ході судового розгляду справи. Проте, стверджуючи про неповне обставин, що мали значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, відповідачем не зазначено, у чому саме ця неповнота полягає. Також, зазначивши невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам та матеріалам справи, відповідачем не конкретизується про яку невідповідність йде мова. Встановивши факт неправомірного використання особистого ідентифікатора, позивач вчинила всі необхідні дії, визначені чинним законодавством, зокрема частині третьої статті 6 Закону України №755-ІV, та узгоджуються з Методичними рекомендаціями Нотаріальної палати України "CYBERCALM в умовах війни".

VІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" №755-IV від 15.05.2023 (далі - Закон №755-IV).

Згідно з частинами першою-третьою статті 6 Закону №755-IV державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.

Державний реєстратор: 1) приймає документи; 1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; 2) перевіряє наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 3-4) перевіряє наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Державний реєстратор у разі виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Міністерство юстиції України про такий факт та про усі відомі йому реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі, проведені з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

Розгляд такого повідомлення здійснюється Міністерством юстиції України у порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.

Частиною другою статті 34 Закону №755-IV передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає: скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії; скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України; повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до ЄДР іншими особами.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі безпосередньо до суб`єкта розгляду скарги та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги (частина четверта статті 34 Закону №755-IV).

Згідно з частиною шостою статті 34 Закону №755-IV за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про залишення скарги без розгляду по суті.

В абзаці першому пункту 1 частини сьомої статті 34 цього Закону наведено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про: визнання вчиненою з порушенням цього Закону та скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 частини сьомої статті 34 цього Закону одночасно із визнанням вчиненою з порушенням цього Закону та скасуванням реєстраційної дії, скасуванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх скасування Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини:

- тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру (пункт 4 частини сьомої статті 34 Закону №755-IV);

- притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України (пункт 5 частини сьомої статті 34 Закону №755-IV);

- направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо скасування свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (пункт 6 частини сьомої статті 34 Закону №755-IV).

Згідно з частиною десятою статті 34 цього Закону Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - дата оскаржуваного наказу 31.12.2025), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 9 Порядку № 1128 встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

У пунктах 13-15 Порядку № 1128 наведено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації буде визнано за необхідне проведення правоохоронними органами перевірки зазначених у відповідній скарзі обставин, Мін`юст чи відповідний територіальний орган надсилає відповідні відомості правоохоронним органам для проведення перевірки таких відомостей та вжиття в межах їх компетенції відповідних заходів реагування щодо припинення порушення закону.

Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - дата оскаржуваного наказу 31.12.2025) визначало порядок створення Мін`юстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій.

У пункті 2 розділу І цього Положення передбачено, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - скарги).

VIІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

З урахуванням вищезазначених норм, у разі виявлення державним реєстратором (у даному випадку нотаріусом) факту використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня: повідомити Міністерство юстиції України про такий факт та про усі відомі йому реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі, проведені з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

Тобто, з урахуванням встановлених обставин справи (не заперечується відповідачем) позивачкою здійснено у строк (не пізніше наступного робочого дня) повідомлення Міністерство юстиції України про несанкціоноване використання її ідентифікаторів доступу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У повідомленні нотаріус також просила визнати прийнятим/вчиненим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та анулювати реєстраційну дію від 28.10.2025 за №1000701070030074766.

Водночас, з огляду на положення пункту 9 Порядку № 1128, відповідач має встановити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги і при необхідності витребувати документи (інформацію).

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідач повинен діяти відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 320/7192/22 наголошено, що за наявності у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій - такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

При застосуванні санкцій, Міністерства юстиції України повинно дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №640/16809/20).

З урахуванням вищенаведеного, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що у висновках відповідача не враховано тверджень позивачки про те, що реєстраційні дії особисто нею не вчинялися, що не відповідає принципу обґрунтованості прийняття рішення. За відсутності встановлення будь-якого причинного зв`язку між діями чи бездіяльністю позивачки та неправомірною реєстраційною дією, відповідачем передчасно прийнято рішення в частині тимчасового блокування позивачці доступу до ЄДР.

Крім того, суд враховує доводи позивачки стосовного того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІЛОСОФІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТА" не зверталось до Міністерства юстиції зі скаргою на реєстраційну дію від 28.10.2025.

З урахуванням викладених обставин та наведених норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3678/5 в частині тимчасового блокування доступу до ЄДР прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Інші доводи відповідача є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

VIII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Канигіна Т.С.

Судді Слободонюк М.В. Кузьмишин В.М.