Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №240/23984/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23984/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

22 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1. Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.02.2022 із застосуванням для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, замість розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1. Позивач у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що сторонами не оспорюється.

2.2. У період з 29.01.2020 по 03.02.2022 обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення здійснювалося відповідачем виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

3.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, у зв`язку з чим відповідач був зобов`язаний обчислювати розміри окладів позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

4.1. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4.2. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неналежну оцінку обставин справи.

4.3. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги й дійшла таких висновків.

1.1. Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

1.2. Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

1.3. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

1.4. Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року.

1.5. Пунктом 4 Постанови № 704 (у первісній редакції) було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

1.6. Надалі пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103) пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, згідно з якою розміри окладів визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

1.7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови № 103 визнано протиправним та скасовано.

1.8. Скасування в судовому порядку пункту 6 Постанови № 103 означає відновлення з 29 січня 2020 року дії пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка передбачає обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення тарифного коефіцієнта на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня відповідного календарного року.

1.9. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 03.02.2022 з урахуванням баз обчислення окладів на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1. Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

2.2. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, розподіл судових витрат у порядку ст. 139 КАС України судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.