Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №675/1686/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 675/1686/25

Провадження № 33/820/602/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп на користь держави.

За постановою суду, 06 жовтня 2025 року о 16 год по вул. Миколи Микитюка в м. Ізяслав ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , під час маневру обгону не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та, виїхавши на смугу зустрічного руху, створив аварійну ситуацію для автомобіля HYUNDAI ІХ35, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті таких дій ОСОБА_1 водій автомобіля HYUNDAI ІХ35, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 була змушена змінити напрямок руху, щоб уникнути лобового зіткнення, та допустила зіткнення із деревом, електроопорою та газопроводом. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 2.3 «б», 14.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Крім цього, 15 листопада 2025 року о 23 год. 55 хв. по вул. Залізничній в с. Клубівка Шепетівського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 , адвокат Кучерук Т.М., подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень.

Постанову вважає незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що місцевий суд безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, та закрив провадження у справі.

Стверджує, що суд першої інстанції перевищив граничний розмір штрафу, установлений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що повний текст рішення учасники справи не отримували, що в свою чергу позбавило ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на захист.

Вважає, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не з`явились, клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин не надіслали.

Разом з тим, адвокат Кучерук Т.М. та представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» ОСОБА_3 надіслали на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Крім того, ОСОБА_1 за вказаною у апеляційній скарзі адресою направлялась судова повістка про виклик до суду з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до даних трекінгу поштового відправлення № R061221996908 від 23 липня 2026 року, вказане повідомлення було повернуто до відправника у зв`язку із відсутністю одержувача за адресою, вказаною в апеляційній скарзі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не належать до категорії правопорушень, за якими присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29 травня 2008 року «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року «Мороз та інші проти України» та інші).

У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12, адміністративне провадження № К/9901/6938/19, Верховний Суд дійшов висновку, що «сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки».

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року у справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18 березня 2021 року справа № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Отже, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Таким чином, з метою запобігання зловживанню процесуальними правами особи, стосовно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, та затягуванню розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що може бути спрямоване на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, апеляційний суд вважає за можливе розглянути цю справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не буде порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконані в повній мірі.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КУпАП, порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб.

Хоча ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, його винуватість підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 475416 від 06 жовтня 2025 року, якими підтверджується, що 06 жовтня 2025 року о 16 год 16 хв по вул. Миколи Микитюка, 106 в м. Ізяслав ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , під час маневру обгону не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та, виїхавши на смугу зустрічного руху, створив аварійну ситуацію для автомобіля HYUNDAI ІХ35, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті таких дій ОСОБА_1 водій автомобіля HYUNDAI ІХ35, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 була змушена змінити напрямок руху, щоб уникнути лобового зіткнення, та допустила зіткнення із деревом, електроопорою та газопроводом. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 2.3. «д», 14.2. «в» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП (а.с. 1);

- рапорту інспектора ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 21 березня 2026 року, якими підтверджується, що 06 жовтня 2025 року о 17 годині працівники поліції отримали повідомлення про те, що по вул. Миколи Микитюка, 106 в м. Ізяслав сталася ДТП за участю автомобіля HYUNDAI ІХ35, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 2);

- письмових пояснень ОСОБА_1 від 06 жовтня 2025 року, з яких вбачається, що він, керуючи транспортним засобом HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Миколи Микитюка, 106 в м. Ізяслав. Перед його транспортним засобом рухалась вантажівка. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 увімкнув лівий покажчик повороту та почав здійснювати обгін вантажівки. На зустрічній смузі руху з`явився автомобіль, який швидко наближався в його сторону. Через це, він почав гальмувати та зупинився на узбіччі (а.с. 3);

- письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 06 жовтня 2025 року, з яких вбачається, що вона керуючи транспортним засобом HYUNDAI ІХ35, д.н.з. НОМЕР_3 , рухалась по вул. Миколи Микитюка в м. Ізяславі. Їй назустріч виїхав білий автомобіль HYUNDAI. У зв`язку із цим, вона з`їхала на узбіччя, де допустила зіткнення з деревом, електроопорою та газовою трубою (а.с. 6);

- схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, з якої вбачається, що 06 жовтня 2025 року о 16 год 16 хв по вул. Миколи Микитюка в м. Ізяслав сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів HYUNDAI ІХ35, д.н.з. НОМЕР_3 та HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 . Транспортний засіб HYUNDAI ІХ35 знаходився на узбіччі крайньої лівої смуги руху, відстань від дороги до заднього лівого колеса транспортного засобу становить 4 м, від правого переднього колеса до дороги — 5,2 м. Позаду нього наявний слід гальмування протяжністю 28 м. Автомобіль HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився на узбіччі позаду зупинки громадського транспорту на відстані 18,4 м. Ширина смуги, де сталася ДТП, становить 3,4 м, ширина дороги — 8,2 м. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль HYUNDAI ІХ35, д.н.з. НОМЕР_3 , отримав пошкодження переднього бампера, капота, фари, лівого та правого передніх крил, лівого та правого задніх крил, чотирьох дверей, заднього бампера, деформацію даху. Транспортний засіб HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджень не зазнав. Дана схема підписана учасниками дорожньо-транспортної пригоди, зауваження до неї відсутні (а.с. 7)

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514386 від 16 листопада 2025 року, яким підтверджується, що 15 листопада 2025 року о 23 год 55 хв по вул. Залізничній в с. Клубівка Шепетівського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем HYNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 78);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота (а.с. 79);

- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового авто, якими підтверджується, що працівники поліції зупинили автомобіль HYNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки авто, поліцейські попросили водія надати водійське посвідчення та повідомили, що водій був зупинений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час спілкування працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. У зв`язку із цим, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у найближчому медичному закладі. Водій повідомив, що йому потрібно проконсультуватись з його адвокатом, тому попросив зачекати, поки зарядиться його телефон. Поліцейські запропонували водієві використати їх портативний зарядний пристрій, однак він відмовився. Після цього, працівники поліції повторно неодноразово пропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Однак, ОСОБА_1 всіляко ухилявся від відповіді, вказував поліцейським, що вони повинні скласти відносно нього протокол зупинки, і лише тоді він пройде огляд на стан алкогольного сп`яніння. Працівники поліції повідомили, що вони розцінюють його дії як спробу ухилитися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Попередили, що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Після складання адміністративних матеріалів працівники поліції роз`яснили йому права, передбачені ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП. Водій не бажав ознайомлюватися з протоколом про адміністративні правопорушення та іншими матеріалами справи. Поліцейський відсторонив ОСОБА_1 від подальшого керування транспортними засобами (а.с. 84).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Твердження сторони захисту про те, що місцевий суд безпідставно закрив провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, а не за відсутності складу адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , визнавши його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, які відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 № 475416 від 06 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, 06 жовтня 2025 року. Місцевий суд розглянув справу за вказаним адміністративним правопорушенням 26 червня 2026 року, визнавши його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Тобто на час розгляду справи закінчились строки притягнення водія до адміністративної відповідальності, оскільки з моменту вчинення ним правопорушення минуло понад 8 місяців.

Тому місцевий суд правомірно закрив провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Доводи адвоката Кучерука Т.М. про те, що суд першої інстанції перевищив граничний розмір штрафу, установлений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними з огляду на таке.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з результативної частини постанови, місцевий суд наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн та позбавив його права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таке стягнення відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

З огляду на вказане, доводи сторони захисту про перевищення граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Щодо тверджень апеляційної скарги про те, що повний текст рішення учасники справи не отримували, що в свою чергу, позбавило ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на захист, апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду було постановлено Ізяславським районним судом Хмельницької області 26 червня 2026 року. Копії рішення учасникам справи було надіслано 06 липня 2026 року, вже після спливу строку на апеляційне оскарження.

Натомість, в апеляційній інстанції було відновлене право ОСОБА_1 як на особисту участь у судовому засіданні, так і на доведення своєї невинуватості належними та допустимими доказами.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, були забезпечені в повному обсязі, а строк на апеляційне оскарження постанови його захисником, адвокатом Кучеруком Т.М пропущено не було.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП доведено повністю, тому він підлягає адміністративній відповідальності.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника, адвоката Кучерука Тараса Миколайовича, – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.