Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №686/279/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/279/26

Провадження № 33/820/608/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Савінського Олега Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Савінського Олега Петровича на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду ОСОБА_1 18 грудня 2025 року о 02 год 38 хв у м. Хмельницькому, по вул. П. Болбочана, 3/1, керував автомобілем «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду, захисник ОСОБА_1 , адвокат Савінський О.П., подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що постанова місцевого суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи.

Стверджує, що працівниками поліції було порушено процедуру направлення водія на проведення огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, саме направлення на огляд до медичного закладу було складено поліцейськими одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення, чим також порушено процедуру направлення водія на огляд до медичного закладу.

Вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в порушення вимог ст. 268 КУпАП не було залучено двох свідків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Савінського О.П., на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів, і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543851 від 18 грудня 2025 року, з якого вбачається, що 18 грудня 2025 року о 02 год 38 хв у м. Хмельницькому по вул. П. Болбочана, 3/1, ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів (а.с. 4);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18 грудня 2025 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 направлявся до КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів (а.с. 5);

- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та службового автомобіля, якими підтверджується, що 18 грудня 2025 року о 02 год 38 хв транспортний засіб «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. Коли працівник поліції підійшов до передніх дверей транспортного засобу, на місці водія перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, та запитали, чи вживав він алкогольні напої. Водій повідомив, що, можливо, вживав. У зв`язку з цим, поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки відповідно до вимог п. 2.5 ПДР. Водій погодився пройти такий огляд на місці зупинки. Поки працівники поліції разом з ОСОБА_1 очікували інший екіпаж поліції, який мав привезти газоаналізатор «Drager Alcotest», в салоні транспортного засобу «Renault Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 , поліцейські помітили пляшку з-під пива та запитали водія, чи вживав він напій та чи розуміє, що керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння заборонено. ОСОБА_1 кивнув та сказав, що йому відомо про відповідальність за керування в стані алкогольного сп`яніння. Після того як працівникам поліції інший екіпаж надав газоаналізатор «Drager Alcotest», вони повторно запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, однак водій відмовився. Поліцейські повідомили йому, що за відмову від проходження огляду на визначення рівня алкогольного сп`яніння настає відповідальність. Після цього, ОСОБА_1 було запропоновано пройти такий огляд в найближчому медичному закладі, однак водій відмовився. Працівники поліції роз`яснили йому права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Повідомили, що стосовно нього будуть складені матеріали про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після складення матеріалів про адміністративне правопорушення працівники поліції повідомили, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водія ознайомили зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та повторно роз`яснили права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Надалі, правоохоронці відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом (а.с. 6).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Твердження сторони захисту про те, що працівниками поліції було порушено процедуру направлення водія на проведення огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються відеозаписами, наявними в матеріалах справи.

Відеозаписом з нагрудних камер поліції підтверджується, що після того, як працівник поліції надав можливість ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, водій відмовився. Після цього, поліцейський повідомив, що за відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння передбачена відповідальність.

Крім того, правоохоронці запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, однак він також відмовився від такого огляду. Надалі, працівники поліції роз`яснили йому права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

З огляду на зазначені обставини, твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що направлення на огляд у медичному закладі було складено поліцейськими одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення, чим порушено процедуру направлення водія на медичний огляд, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов`язкового проміжку часу між складанням направлення на медичний огляд та протоколу про адміністративне правопорушення. Тому оформлення зазначених документів в один час або послідовно саме по собі не є безумовною підставою для визнання дій поліцейських незаконними чи отриманих доказів недопустимими.

Водночас матеріали справи не містять відомостей про те, що одночасне оформлення цих документів призвело до обмеження прав особи або унеможливило проходження нею медичного огляду. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що направлення на огляд до закладу охорони здоров`я працівниками поліції було складено після відмови водія від проходження будь-якого огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я.

Отже, одночасне оформлення працівниками поліції направлення на проходження медичного огляду та протоколу про адміністративне правопорушення саме собою не свідчить про порушення встановленої законом процедури та не ставить під сумнів законність зібраних у справі доказів.

Твердження адвоката Савінського О.П. про те, що працівниками поліції не було залучено свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушено процедуру оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд відхиляє з наступних підстав.

Частиною 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, працівники поліції фіксували події за допомогою нагрудних камер та відеореєстратора службового авто.

Вимогами чинного КУпАП передбачено обов`язок працівників поліції залучати двох свідків під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення лише у випадку відсутності ведення відеофіксації за допомогою спеціальних технічних засобів.

З огляду на вищезазначене, працівники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення дотримались вимог, передбачених КУпАП, а відомості, викладені в ньому, є достовірними.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника, адвоката Савінського Олега Петровича – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.