Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №683/1455/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1455/26

2-а/683/17/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Лугового О.М.

з участю: секретаря Градомської Д.Р.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Старокостянтинів адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

05 травня 2026 року адвокат Мініх І.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №6463 від 27.03.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ставиться в вину те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №220 від 15.03.2026 року, 15.03.2026 року о 11 год. 30 хв., в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , не став на військовий облік протягом 7 днів та не перебував на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, порушив у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану вимоги абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військовозобов`язаних та резервістів», не виконав норми абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону військового обліку призовників, України «Про військовий обов`язок і військову службу», скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП під час дії особливого періоду.

Спірною постановою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Позивач вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки на момент її винесення закінчились строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Тому, позивач вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав, та просить позов задовольнити.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з врахуванням особливостей, визначених ст.286 КАС України.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить розгляд справи здійснити без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив на позовну заяву, яким просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Щодо клопотання позивача про поновлення йому строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 27.04.2026, шляхом отримання її копії листом Укрпошти.

З даним адміністративним позовом адвокат Мініх І.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду 05.05.2026 року.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з положеннями статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частина друга статті 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови з метою забезпечення йому доступу до правосуддя.

Судом встановлено, що постановою №6463 від 27.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Згідно постанови №6463 від 27.03.2026 року, 15.03.2026 року о 11 год. 30 хв., в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не став на військовий облік протягом 7 днів та не перебував на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, порушив у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану вимоги абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військовозобов`язаних та резервістів», не виконав норми абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону військового обліку призовників, України «Про військовий обов`язок і військову службу», скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП під час дії особливого періоду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.37 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Як вбачається із довідки №6827-5002548979 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 став на облік внутрішньо переміщених осіб 31.01.2023 року.

Отже, враховуючи вимоги ч.4 ст.37 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу, ОСОБА_1 повинен був стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 до 07.02.2023 року включно.

Проте з матеріалів справи вбачається, що на військовий облік позивач був взятий лише 15.03.2026 року, що свідчить про порушення ним правил військового обліку та наявність у його діях події та складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Разом з тим, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 6463 від 27 березня 2026 року поза межами строків для накладення адміністративного стягнення. При цьому суд виходить з наступного:

Так, згідно ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як було вже наведено вище, ОСОБА_1 був зобов`язаний у семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи

ОСОБА_1 взятий на облік внутрішньо переміщених осіб 31.01.2023 року, тобто на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 він повинен був стати до 07.02.2023 включно. Проте такий обов`язок позивачем виконано лише 15.03.2026 року.

Отже, слід дійти висновку, що адміністративне стягнення могло бути накладено на ОСОБА_1 до 07.02.2024 року, однак оскаржувана постанова винесена лише 27 березня 2026 року, тобто поза межами встановленого нормами КУпАП строку для накладення адміністративного стягнення, у зв`язку із чим, підлягає скасуванню.

У відповідності до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мініх І.М., підлягає задоволенню, у зв`язку із чим, вважає за необхідне скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №6463 від 27.03.2026 року, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити.

У задоволенні позовної вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною слід відмовити, адже такого способу захисту порушеного права ч.3 ст.286 КАС України не передбачає.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами частини першоїстатті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги, що суд хоча прийшов до переконання про часткове задоволення адміністративного позову, однак про скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі котрого було притягнуто до адміністративної відповідальності позивача та останнім понесено витрати з розгляду вказаної справи в суді, тому за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.9, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 6463 від 27 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя