Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №683/1179/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1179/26

1-кп/683/240/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Старокостянтинові кримінальне провадження №12026243160000011 від 28 січня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старокостянтинів Хмельницької обл., громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 27.01.2026 року близько 17 год. за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 на ґрунті ревнощів виник словесний конфлікт із колишньою дружиною ОСОБА_5 , яка перебувала за вказаною адресою із їхніми спільними малолітніми дітьми, та в ході конфлікту у нього виник протиправний умисел на умисне спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень в присутності малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень для ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи всупереч Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тримаючи при цьому на лівій руці малолітню доньку ОСОБА_6 , з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, під час вчинення домашнього насильства, перебуваючи навпроти потерпілої ОСОБА_5 на відстані витягнутої руки, протиправно, почергово наніс останній ряд ударів правою рукою, а саме: 1 удар долонею в ділянку обличчя, 1 удар кулаком в ділянку кута верхньої губи справа, 1 удар кулаком в ділянку правого передпліччя, 4 удари кулаком в лобну ділянку голови посередині дещо зліва, 1 удар кулаком в ділянку лівого ока, 1 удар кулаком правої руки в ділянку правого ока.

В наслідок нанесення вказаних ударів ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді рвано-забійної рани верхньої повіки в середній третині з розривом хряща правого ока, гематома повіки правого ока, обширний підкон`юктивальний крововилив, забійні рани в лобній ділянці голови посередині дещо зліва, в ділянці кута верхньої губи справа, які згідно висновку судово – медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та крововиливів в лівій навколоочній ділянці з переходом на ліву вилицю та ліву щоку та в білкову оболонку зовнішнього кута лівого ока, в правій скроневій ділянці з переходом на праву щоку, по зовнішній поверхні правого передпліччя в середній третині які згідно висновку судово – медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразились у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_4 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст.125 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та показав, що 27.01.2026 на ґрунті ревнощів виник словесний конфлікт із колишньою дружиною ОСОБА_5 , під час якого заподіяв потерпілій тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаюється.

Обмежившись у судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким неоспорюються, і вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч.2 ст.125 КК України.

Таким чином, дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні одну малолітню дитину, є військовослужбовцем.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання судом враховуються конкретні обставини справи, а також особу обвинуваченого, наявність двох обставин, які помякшують покарання, та однієї обставини, яка покарання обтяжує, відсутність тяжких наслідків, думку потерпілої ОСОБА_5 , яка просила не призначати суворого покарання, а також поведінку обвинуваченого під час та після вчинення кримінального правопорушення, який після вчиненого щиро розкаявся, що, на думку суду, вказує на повне усвідомлення ним вчиненого.

Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень самим обвинуваченим та іншими особами, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією ч.2 ст.125 КК України.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати у даній справі відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Речові докази по справі: змив речовини бурого кольору з поверхні стелі, який поміщено до паперового конверту білого кольору № 1; контрольний змив з поверхні стелі, який поміщено до паперового конверту білого кольору № 2; один змив речовини бурого кольору з стіни, який поміщено до паперового конверту білого кольору № 3; один контрольний змив речовини бурого кольору з стіни; який поміщено до паперового конверту білого кольору № 4; змив речовини бурого кольору з поверхні керамічної плитки, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору; контрольний змив речовини бурого кольору з поверхні керамічної плитки, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору; банний рушник зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору №2; один пластиковий кухоль зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту коричневого кольору № 3, знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: